Питання для самоконтролю

1. Хто такі розпорядники бюджетних коштів ІІ ступеня?

2. Чим відрізняються розпорядники бюджетних коштів ІІ ступеня від розпорядників бюджетних коштів ІІІ ступеня?

3. На підставі якого основного документа формуються кошториси доходів та видатків розпорядників коштів?

4. Якими наказами Державної казначейської служби України забезпечується порядок виконання Державного бюджету та місцевих бюджетів за видатками ?

5. Розкрийте основні етапи організації роботи щодо казначейського обслуговування виконання Державного бюджету та місцевих бюджетів за видатками.

6. Поясніть порядок доведення обсягів асигнувань.

7. Охарактеризуйте рух даних про територіальне розташування мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України .

8. Порядок перерахування коштів місцевих бюджетів через органи казначейства.

9. Як здійснюється оплата рахунків та видача готівки?

10. Які документи подає установа для отримання готівки для виплати заробітної плати?

11. Чи можуть проводитися видатки розпорядків бюджетних коштів в іноземній валюті?

12. За яких обставин не здійснюється оплата рахунків розпорядників бюджетних коштів?

13. Який порядок реєстрації зобов’язань та фінансових зобов’язань ?

14. Розкрийте порядок відкриття асигнувань,

15. Складіть словник термінів, понять:

• видатки бюджету;

• асигнування;

• відкриті асигнування;

• зобов’язання;

• фінансові зобов’язання;

• оплата рахунків;

• розпис бюджету.

Теми для підготовки доповідей.

1. Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

2. Порядок обліку зобов’язань та фінансових зобов’язань в органах Казначейства України.

3. Контрольні функції органів Казначейства України при проведені видатків.

Тести

1. Бюджетне асигнування – це:

а) повноваження розпоряднику бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів,яке має кількісні,часові та цільові обмеження.

б) усі платежі з Державного та місцевих бюджетів;

в) надходження та платежі у зв’язку зі зміною обсягу Державного боргу, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

2. Бюджетне призначення – це:

а) повноваження головного розпорядника бюджетних коштів,надане цим Кодексом,законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

б) документ, підготовлений і поданий головним розпорядником бюджетних коштів Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу.

3. Управління Єдиним казначейським рахунком здійснює:

а) Національний банк України;

б) національні та комерційні банки;

в) Державна казначейська служба України.

Бібліографічний список до теми

[1,2,3,4,5,6,7,8,11,12,13,14,15,16,20,21,22,23,24,25,27,28,33,34,35,36,37]

Тема 5.	Управління державним боргом
Мета:	поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про сутність державного боргу та особливості управління внутрішнім і зовнішнім державним боргом.

План вивчення теми

1. Сутність управління державним боргом.

2. Управління внутрішнім і зовнішнім державним боргом.

3. Порядок здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні першого питання необхідно знати, що державний борг-загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів(позик) станом на звітну дату,що виникають в наслідок державного запозичення,а державне запозичення-операції пов’язані з отриманням кредитів (позик) на умовах повернення,платності та строковості з метою фінансування державного бюджету. Місцевий борг – загальна сума боргових зобов’язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають в наслідок місцевого запозичення, а місцеве запозичення – операції з отримання до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету. Також необхідно звернути увагу на те, що державний борг визначає відносини держави як позичальника з її кредиторами з приводу перерозподілу частини ВВП на умовах строковості, платності та повернення.

Розрізняють внутрішній та зовнішній борг; прямий і прихований, державні запозичення та гарантії; державний борг в іноземній та національній валюті; державний борг за типом кредитора, боргового зобов’язання і терміном залучення коштів.

Основними причинами виникнення та зростання державного боргу України є:

1. Дефіцит Державного бюджету країни.

2. Постійний дефіцит платіжного балансу країни.

При розгляді другого питання необхідно звернути увагу на те, що під управлінням державним боргом мається на увазі формування одного із напрямків фінансової політики держави, пов’язаної з її діяльністю у вигляді позичальника і гаранта, тобто сукупність дій щодо випуску, розміщення боргових зобов’язань держави, надання гарантій, а також проведення операцій з їх обслуговування та погашення.

Основними шляхами вирішення проблеми зниження боргового навантаження:

1. Застосування урядом країни заходів з реструктуризації боргу.

2. Проведення грошової емісії.

3. Дефолт.

Обов’язково потрібно звернути увагу на функції Державної казначейської служби України в частині управління державним внутрішнім боргом та його роль при обслуговуванні державного зовнішнього боргу.