3. МЕтодичні рекомендації до практичних занятЬ

Модуль 1. Теорія статистики

Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації

Практичні заняття до теми 2: Статистичне спостереження

Мета:Закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички щодо розробки плану та програми спостереження, визначення організаційної форми, виду та способу проведення статистичного спостереження, здійснення контролю якості отриманих даних

План заняття

1. Визначення об’єкту та одиниці спостереження, розробка плану та програми спостереження.

2. Визначення організаційної форми, виду та способу проведення спостереження.

3. Логічний та арифметичний контроль даних.

Методичні рекомендації Визначення об’єкту та одиниці спостереження, розробка плану та програми спостереження

Першим етапом дослідження є збирання інформації – статистичне спостереження. Статистичне спостереження – це спланований, науково організований збір масових даних про соціально-економічні явища та процеси що проходить шляхом їх реєстрації за чітким планом та відповідною методологією.

Мета спостереження – одержання достовірних статистичних даних для узагальнення характеристик стану та розвитку суспільних явищ і процесів з виявленням відповідних закономірностей.

Підготовка спостереження починається зі складання плану спостереження - сукупності програмно-методологічних та організаційних питань. Першою складовою частиною плану спостереження є програмно-методологічні питання – це перелік пунктів, які відповідатимуть на питання: для чого проводиться спостереження (мета спостереження); що обстежується (об’єкт спостереження); складові частини об’єкта (одиниці сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження); на які питання планується одержати відповіді (програма спостереження).

Об’єкт спостереження – сукупність суспільних явищ, що підлягають обстеженню. Одиниця сукупності – первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Програма статистичного спостереження – це перелік питань, на які намічають дістати відповіді в процесі спостереження відносно кожної одиниці спостереження. Зміст та обсяг запитань залежать від мети спостереження та можливостей його проведення (грошових та трудових витрат, а також терміну реєстрації). У програму спостереження також включаються: розробка статистичного інструментарію (статистичний формуляр), визначення організаційної форми, виду та способу обстеження.

Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети тощо. При складанні формулярів враховується не тільки зміст та інформативність ознак, а й можливість їх статистичної обробки. Остання забезпечується завдяки застосуванню системи шкал.

Шкала - це засіб упорядкування та кількісного вираження ознак. Використовуються такі види шкал: номінальна - шкала найменувань, що встановлює відношення подібності елементів, за якого порядок розташування ознак значення не має; порядкова (рангова) - шкала, що встановлює послідовність інтенсивності прояву ознаки; метрична - кількісна шкала, в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.

Вимоги до програми спостереження:

• Програма повинна включати перелік запитань або ознак, що є суттєвими, істотними в даному спостереженні і безпосередньо розкривають основні риси, властивості, типи досліджуваного явища. Запитання повинні бути просто і чітко сформульованими, однозначно тлумачитися.

• Необхідно не тільки визначити склад запитань, але й продумати їхню послідовність.

• У програмі слід передбачити контрольні запитання, що дозволить перевірити і уточнити зібрані дані.

• Слід використовувати різну форму запитань. Вони можуть бути закритими, напівзакритими та відкритими.

• Закрите запитання передбачає вибір однієї із можливих альтернативних відповідей, наприклад:"так" чи "ні".

• Напівзакрите запитання передбачає наявність готових відповідей-підказок, а також можливість самовизначення, для чого передбачається вільний рядок.

• Відкрите запитання передбачає можливість для опитуваного самостійно формулювати відповідь.

Другою складовою частиною плану спостереження є організаційні питання, що визначають: хто проводить спостереження (органи та персонал); коли проводиться спостереження (час спостереження – критичний момент, об’єктивний та суб’єктивний час або період спостереження); де його проводять (місце спостереження); за допомогою чого (матеріально-технічне забезпечення); спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження).

Орган спостереження – це організатор і виконавець статистичного спостереження, яким в Україні переважно виступає Держкомстат і підпорядковані йому управління статистики. Час спостереження – це час, коли відбувається явище або процес, який досліджується; та протягом якого здійснюється збір даних про об’єкт спостереження. Він може бути об’єктивним та суб’єктивним.. Об’єктивний час для спостереження за моментними подіями визначається критичним моментом – моментом, на який фіксуються дані про явище.