Методичні рекомендації щодо організації індивідуальної роботи студентів та підготовки індивідуальних завдань кафедрами

Систему індивідуальних завдань, які надаються студентам, визначає кафедра, враховуючи вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики щодо підготовки фахівця, вимоги навчального плану, особливість дисциплін, що викладаються, специфіку кафедри, тематику наукових досліджень тощо.

Кафедра розробляє графік проведення індивідуальних занять, який затверджується деканом факультету. На індивідуальних заняттях студенти отримують індивідуальні завдання, консультації викладача з питань порядку і послідовності їх виконання, допомогу у підборі літератури, якою вони повинні користуватися при виконанні завдань. На індивідуальних заняттях викладач може здійснювати перевірку та оцінювання індивідуальних завдань.

Для особливо обдарованих студентів або студентів, що бажають поглибити свої знання з навчальної дисципліни, індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” або “спеціаліст”.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

При організації індивідуальної роботи студентів, кафедрам інституту слід досягти:

• спрямування індивідуальних завдань студентів на отримання конкретних результатів, що можуть скласти їх інтелектуальну власність і безпосередньо використовуватись в подальшій роботі;

• надання завдань до курсових, випускних і дипломних робіт, що засвідчує реальність зайняття її автором певного місця в науці, економіці та суспільстві;

• залучення студентів до участі у науково-дослідній діяльності, забезпечення їх співпраці з провідними науковими і науково-педагогічними працівниками інституту;

• безпосередньої участі студентів групами чи в індивідуальному порядку у проведенні наукових досліджень, госпдоговірних та держбюджетних робіт, в роботах творчої співдружності.

Слід також зазначити, що кафедри повинні забезпечити кожний вид індивідуальної роботи відповідними методичними рекомендаціями, які мають містити в собі:

1. Вступ

2. Зміст індивідуальних завдань

3. Методичні рекомендації щодо їх виконання

4. Список літератури

У вступі необхідно, враховуючи цілі навчальної дисципліни (теми), конкретизувати вимоги до знань, умінь і навичок, які потрібно сформувати у студентів в процесі реалізації індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності.

Зміст індивідуальних завдань. Складаючи систему індивідуальних завдань, необхідно враховувати їх наукову та професійну спрямованість. Завдання мають бути різних рівнів складності залежно від репродуктивних, пізнавально-пошукових, пізнавально-практичних, творчих, дослідницьких здібностей студента.

Індивідуальне завдання першого рівня складності забезпечує засвоєння предметних знань, навичок, умінь, формує певний енциклопедизм навчання, але не передбачає самостійного використання набутого.

Індивідуальне завдання другого рівня складності, додатково до індивідуального завдання першого рівня, яке є його складовою, формує певні навички та вміння самостійно використовувати засвоєні знання.

Індивідуальне завдання третього рівня вбирає в себе два попередні рівні та в повній мірі відповідає поняттю “індивідуальне завдання за діяльнісним підходом”, дає змогу реалізувати цілі вищої школи щодо підготовки ініціативних, активних, творчих фахівців.

Для завдань кожного рівня складності можна розробити декілька варіантів. Завдання можуть мати наскрізний зв’язок кількох тем однієї дисципліни або кількох дисциплін. Кожний з елементів завдання має спонукати студента самому аналізувати умови, здійснювати необхідний інформаційний пошук, приймати рішення.

Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань можуть містити в собі деякі теоретичні положення певної теми, аналіз передбачуваних труднощів, які можуть виникнути у ході виконання індивідуального завдання, порядок його виконання, оформлення результатів, висновків (звіту), форми та методи контролю виконаного індивідуального завдання.

Список літературних джерел повинен містити в собі як основну, так і додаткову літературу, якою студенти можуть користуватися при виконанні індивідуального завдання.

Зміст індивідуальних завдань та методичні рекомендації до їх виконання обговорюються на засіданні відповідної кафедри та затверджуються завідувачем кафедри.

Контроль за станом виконання індивідуальних завдань здійснюється на індивідуальних заняттях. Викладачу необхідно запропонувати студентам порядок виконання індивідуальних завдань, що надасть їм можливість раціонально розподілити свій час. Маючи такий графік, студенти мають змогу правильно планувати свою роботу, вчасно виконувати завдання та успішно звітувати по ним.

Робота над індивідуальним завданням повинна бути завершена письмовим звітом. Результати індивідуальної роботи студентів можуть бути перевірені та оцінені не тільки на індивідуальному занятті, але й заслухані на семінарському занятті, наукових семінарах кафедри, загальноінститутських студентських наукових конференціях, міжвузівських науково-практичних конференціях тощо.

Таким чином, індивідуальні завдання дозволяють студентам навчатися відповідно з рівнем їхньої підготовки та сприяють розвитку у них індивідуальних здібностей. Практика показує, що індивідуальні завдання у вищих навчальних закладах найчастіше застосовуються з метою заповнення прогалин при засвоєнні навчального матеріалу. Для підвищення ефективності навчального процесу та мотивації наукової роботи студентів рекомендується надалі ширше практикувати індивідуальні завдання творчого та науково-дослідницького характеру, які б забезпечували випускникам не тільки певні знання, а й певне місце в соціально-економічній системі – в науці, виробництві, підприємництві та інших сферах, напрацювання своєї інтелектуальної власності на основі поєднання навчального процесу з практикою наукової та інноваційної діяльності.