2 курс. Ден. ФК / Економіка природокористування Макарова Н.С. та ін. Навчальний посібник 2007 / 10

Відходи поділяються на два види – нетоксичні і токсичні. В обсязі розміщення перших враховуються відходи видобувної та переробної промисловості. Токсичні відходи підрозділяються на 4 класи небезпеки – від надзвичайно небезпечних до малонебезпечних.

* обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням - 83 грн./од.; люмінесцентні лампи – 1,5 грн./од.

Враховуючи умови певної місцевості, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради поданням органів Мінекобезпеки можуть збільшувати перелік викидів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди. Нормативи збору за викиди і скиди цих забруднюючих речовин встановлюються за критеріями їх екологічної безпеки відповідно до ставок, наведених у таблицях.

Таблиця 8.4

Нормативи збору, що справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності

Таблиця 8.5

Нормативи збору, що справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених

орієнтовно безпечних рівнів впливу

Суми збору, що справляються за викиди стаціонарними джерелами, забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів

(табл. 8.7).

Таблиця 8.6

Нормативи збору, що справляються за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти залежно від концентрації забруднюючих речовин

2. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту.

*Автономної Республіки Крим **Якщо населений пункт має промислове значення та віднесений до курортних, засто-

совується коефіцієнт 1,65

201

3. Регіональні (басейнові) коефіцієнти.

4.Коефіцієнт, що встановлюється залежно від місця розміщення відходів

унавколишньому природному середовищі.

5. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від обладнання місця розміщення відходів.

202

Сума збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, обчислюється платниками самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, відповідно до таблиці і коригувальних коефіцієнтів (табл. 8.8).

Таблиця 8.8

Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

1. Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферу автомобільним транспортом.

2. Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферу морськими і річковими суднами.

3. Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферу залізничним транспортом.

Загальний ліміт викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення для територій Автономної Республіки Крим, областей, а також міст Києва та Севастополя встановлюється Мінекобезпеки строком на п'ять років.

Органи Мінекобезпеки встановлюють ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення строком на п'ять років на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів і доводять їх платникам збору до 1 червня попереднього року.

Ліміти скидів у водні об'єкти державного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінекобезпеки. Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єк-

203

ти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за поданням органів Мінекобезпеки.

Ліміти розміщення відходів визначаються в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Обсяги скидів, що пов'язані з проведенням планового ремонту каналізаційних мереж і споруд, уключаються до загального ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів узгоджують з органами Мінекобезпеки. Збір, який справляється за ці скиди нараховується як за скиди, що проводяться в межах установлених лімітів. У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення, пов'язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж і споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скиди, а збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються у встановленому законодавством порядку. За понадлімітні обсяги викидів, скидів і розміщення відходів, збір обчислюється у встановленому порядку. У разі відсутності у платників збору затверджених у встановленому порядку лімітів викидів, скидів і розміщення відходів, збір справляється як за понадлімітні викиди, скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Щорічні розрахунки збору, що підлягає оплаті в наступному році, подаються платниками до органів Державної податкової адміністрації попереднім узгодженням органами Мінекобезпеки до 1 липня поточного року. Розрахунки збору, який підлягає щоквартальній сплаті, подаються платниками до органів Державної податкової адміністрації до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів Державної податкової адміністрації (з попереднім узгодженням органами Мінекобезпеки) у 10-денний строк після подання юридичними та фізичними особами річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального.

Збір сплачується платниками щоквартально відповідно до фактичних обсягів викидів (для стаціонарних джерел забруднення), скидів, розміщення відходів та кількості використаного пального (для пересувних джерел забруднення) до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Остаточна сплата збору за звітний рік проводиться платниками відповідно до фактичних обсягів викидів, скидів, розміщення відходів та кількості використаного пального (для пересувних джерел забруднення) у 10-денний строк після подання платниками збору річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального. Остаточний розрахунок збору за звітний рік і сплата здійснюються платниками, які не подають річної статистичної звітності, за довідками про фактичні обсяги викидів, скидів, розміщення відходів та використаного пального, що подаються до 15 січня органам державної податкової служби за попереднім погодженням з органами Мінекобезпеки.

204

Збори за забруднення навколишнього природного середовища платники (крім розташованих у містах загальнодержавного значення) перераховують у таких розмірах:

-20 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

-50 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки;

-30 відсотків - до Державного фонди охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремий рахунок.

Платники збору, розташовані у містах Києві та Севастополі, збори за забруднення навколишнього природного середовища перераховують у таких розмірах:

-70 відсотків - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі міських бюджетів, на окремі рахунки;

-30 відсотків - до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремий рахунок.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах лімітів відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів – справляється на прибуток, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу.

Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, відноситься на валові витрати виробництва та обігу.

Для бюджетних організацій збір за забруднення навколишнього природного середовища відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

Платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно із законодавством. Не внесені своєчасно кошти збору стягуються з платників у встановленому законодавством порядку. Сплата збору не звільняє юридичних та фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Контроль за правильністю обчислення збору, дотриманням лімітів викидів, скидів та розміщенням відходів здійснюється органами Мінекобезпеки. Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби на підставі документальних перевірок.

Порядок обчислення збору [59].

1. Суми збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платни-

ками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, поданих у таблицях 8.1, 8.4, 8.7.1, 8.7.2 згід-

205

но з постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, і визначаються за формулою:

(грн/т), подано в табл. 8.1 або 8.4 ; Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів насе-

леного пункту, подано в табл. 8.7.1 ; Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське зна-

чення населеного пункту, подано в табл. 8.7.2.

2. Суми збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору на ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 8.8, 8.7.1, 8.7.2 і визначаються за формулою:

n

Пвп (Мі Нбі Кф Кнас ),

де Мі – кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т); Нбі – норматив збору за тонну і-того виду пального, у гривнях (грн./т) на-

ведено в табл. 8.8; Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населе-

ного пункту, подано в табл. 8.7.1; Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значен-

ня населеного пункту, подано в табл.8.7.2.

3. Суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, поданих у таблицях 8.2, 8.6, 8.7.1, 8.7.3 і визначаються за формулою:

n

Пс (Млі Нбі Крб ) (Мпі Нбі Крб Кп ),

де Млі – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (т); Мпі – обсяг понадлімітного скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

206

Нбі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т) подано в табл. 8.2 або 8.6;

Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту, подано в табл.8.7.1;

Крб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, подано в таблиці 8.7.3 ;

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний скид забруднюючих речовин – 5.

4. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно поквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, поданих у таблицях 8.3, 8.7.4, 8.7.5 і визначаються за формулою:

n

Прв (Млі Нбі Кт Ко ) (Мпі Нбі Кт Ко Кп ),

де Млі – обсяг відходів і-того виду в межах ліміту, у тоннах (т); Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів і-тої забруднюючої речо-

вини в тоннах (т); Нбі – норматив збору за тонну і-того виду, у гривнях за тонну (грн./т);

Кт – коригувальний коефіцієнт, який враховує місце розташування відходів, подано в табл. 8.7.4;

Ко – коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, подано в табл. 8.7.5;

Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів – 5.

З 1 січня 2007 року норматив збору (Нбі) за забруднення навколишнього середовища необхідно раз на рік індексувати за формулою16:

де Нібі – проіндексований норматив збору в поточному році (грн./одиницю); І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік (%).

У випадку, якщо індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 %, індексація нормативів збору не проводиться.

16 Про внесення змін у додаток 1 до порядку встановлення нормативів за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору та визнання таким, що втратив чинність п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2003 р. № 402

207

Приклад

Визначити суму збору за забруднення атмосфери м. Дніпропетровськ викидами промислового підприємства:

Індекс інфляції дорівнює 1,006.

Розв’язання задачі:

Забруднення навколишнього середовища здійснюється стаціонарним джерелом забруднення – промисловим підприємством. Тому під час розрахунків користуємося формулою 8.2:

n

Пвс (Мі Нбі Кнас Кф ), i 1

де Мі – фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т); Нбі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях

(грн./т), подано в табл. 8.1 або 8.4; Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населе-

ного пункту, подано в табл. 8.7.1; Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значен-

ня населеного пункту, подано в табл. 8.7.2.

1. Визначаємо за табл. 8.1 норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т та індексуємо норматив збору за формулою 8.7:

2. Визначаємо за табл. 8.7.1 Кнас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту:

3. Визначаємо за табл. 8.7.2 Кф – коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту:

4. Визначаємо суму збору, що справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс):

Пвс = (49 80,48 1,8 1,25 ) + (30 80,48 1,8 1,25)+ (75 3,018 1,8 1,25) + (150 3,018 1,8 1,25) = 8824,5 + 4770 + 450 + 843,75 = 16851,757 грн.

Відповідь: сума збору за забруднення атмосфери м. Дніпропетровськ викидами промислового підприємства складає 15738,75 грн.

Звичайно, нинішня система платежів ще має багато недоліків, які необхідно ліквідувати під час її удосконалювання17.

Питання та завдання для обговорення

1.Дайте визначення та назвіть складові фінансово-економічного механізму природокористування.

2.Які принципи формування державного та місцевих природоохоронних бюджетів?

3.Які фактори відносяться до основних важелів фінансово-економічного механізму охорони навколишнього середовища

4.Які особливості застосування екологічних податків?

5.У чому полягає суть і значення екологічного фонду?

6.Що повинна стимулювати система платежів за природокористування?

7.Розкрийте сутність поняття «норми» та назвіть принципи їх встановлення.

8.Назвіть та охарактеризуйте основні інструменти екологічної політики.

9.З яких елементів складається величина платежів за забруднення навколишнього природного середовища?

10.Чому дорівнює коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище?

17 1. Автотранспорт приватних осіб за рік викидає у повітря приблизно 1 млн.т забруднюючих речовин. У Києві збитки від приватного автотранспорту оцінюються на суму приблизно у 30 млн.дол. на рік. Однак на особистий автотранспорт не поширюються ні економічні санкції за викиди, ні зобов'язання з компенсації збитків. 2. Суми платежів за забруднення води мізерні і складають 0,01 % від фактичних збитків. Не оцінюються збитки від шумових і електромагнітних видів забруднень, забруднень підземних вод, радіаційного забруднення тощо.

209