використання відходів правомірно розглядається як один із найважливіших показників, що характеризують ефективність суспільного виробництва.
Конкурентна здібність товарів промислового призначення і споживчі товари на національному та світових ринках стали визначатись екологічними параметрами технологій виробництва, товарів, що виробляються, а також витратами на охорону навколишнього середовища, що прямо впливають на рівень загальних витрат виробництва.
Господарський Кодекс України передбачає обов’язкове для підприємців здійснення природоохоронних заходів у процесі виробництва, з метою ліквідації або зменшення негативною впливу на природу та здоров’я населення. Для відкриття підприємства та випуску нової продукції чи отримання дозволу на нову виробничо-господарчу діяльність необхідно дотримуватися встановлених як санітарно-екологічних, так і будівельних норм, для того, щоб не завдати шкоди навколишньому середовищу і не погіршити екологічну ситуацію в регіоні. Доповненням до цього закону є вимога до кожного підприємства створити екологічний паспорт та поступово втілювати в життя екологічний аудит. Підприємства та їх власники несуть відповідальність та повинні здійснювати компенсацію щодо шкоди, нанесеної природі у ході виробничої діяльності.
Законодавчо (Господарський Кодекс України, Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про відходи”, “Про місцеве самоврядування”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” та інші) передбачається, що держава має право регулювати, контролювати та примушувати підприємців виконувати встановленні норми та правила екологічної поведінки.
У цих документах визначено відповідальність і необхідність компенсації шкоди внаслідок забруднення навколишнього середовища, а також сформульовано принципи захисту від екологічних ризиків. На думку спеціалістів, необхідно доповнити природоохоронне законодавство пакетом документів про екологічне підприємництво. У цьому пакеті передбачити пільгове оподаткування підприємств екологічного профілю, здійснення пільгового кредитування для поліпшення стану природного оточення, створення екологічних банків та підтримку з боку держави діяльності екологічних фондів. Необхідно сприяти створенню регіональних екологічних центрів, які б займались екологічним аудитом, стандартизацією і сертифікацією, а також метрологією в екологічній галузі для того, щоб контролювати екологічну чистоту товарів, які пропонуються споживачам. З боку держави потрібно створити стабільну економічну ситуацію і стимулювати інвестиції в екотехнології, екологічно чисту продукцію. Наприклад, у Нідерландах ціна на квіти, які вирощені в органічному середовищі і мають спеціальний екосертифікат, на 30% вища, ніж на звичайні. У Великобританії товари, виготовлені з деревини, яка постачається з лісів, що експлуатуються на сталій основі, у середньому на 13% дорожчі, ніж стандартні вироби [3, с.118].
Як показують дослідження з питань правової бази, у цілому українські законодавчі норми мають фрагментарний характер, вони не охоплюють усієї системи поводження з природою, не визначають достатньою мірою функцій державних органів і суб’єктів господарювання, не передбачають належних стимулів та відповідальності за порушення природоохоронних та інших вимог.
226
У широкому розумінні термін “екологічне законодавство” означає систему законодавчих актів, а також інших нормативних правових актів, що регулюють екологічні суспільні відношення. Цю систему необхідно створювати на трьох рівнях: державному, регіональному, місцевому.
Сучасна структура системи екологічного права поєднує правове регу-
лювання природокористування за об’єктами з функціональним регулюванням охорони навколишнього середовища й екологічної безпеки.
Аналіз практики застосування екологічного законодавства свідчить про те, що частіше всього мірою відповідальності за екологічні порушення є адміністративні стягнення (штрафи і відшкодовування спричиненої шкоди). Найбільш жорсткою мірою адміністративного впливу є рішення про зупинення виробничої діяльності або закриття підприємства. У сучасних умовах стає більш поширеною кримінальна відповідальність. Ефективність системи відповідальності за екологічні правопорушення не досить високою, тому що розмір штрафів невеликий та відношення до екологічних порушень поблажливе внаслідок низької екологічної культури суспільства. Безумовно, закон, щоб бути дієвим, повинен спиратися на етичні норми свого часу. Із соціальним розвитком у людей змінюються етичні уявлення, що приводить до необхідності коректувати закони. При цьому відношення до природи настільки точно характеризує стан суспільства, що за ступенем розвитку екологічного законодавства можна судити наскільки правовою є дана держава та цивілізоване саме суспільство.
Екологічне законодавство є головним фактором, що впливає на реалізацію екологічної політики країни. Закон не охороняє природу (навколишнє середовище), він захищає тільки права людини. Питання полягає в тому, які правові пріоритети суспільства, держави. У цілому це залежить від вкладу в якість життя. Під якістю життя розуміють сукупність економічних, соціальних і екологічних факторів, що знаходяться на достатньому рівні для забезпечення безпечного і комфортного життя населення, не погіршують стан здоров’я. Ступінь пріоритету екологічних потреб залежить від рівня соціально-економічного розвитку суспільства, а також від рівня розвитку суспільної моралі.
Питання та завдання для обговорення
1.Що таке екологічне право?
2.Що входить у поняття «екологічне право»?
3.Які етапи можна визначати під час формування екологічного законодавства України?
4.Розкрийте сутність міжнародного досвіду створення екологічного законодавства.
5.Яким чином складався механізм регулювання природокористування й охорони навколишнього середовища?
6.Чому держава повинна співпрацювати з міжнародною спільнотою у сфері екологічних проблем?
7.Поясніть основні шляхи вдосконалення екологічного законодавства України.
227
Завдання
Завдання 1.
Районна Рада народних депутатів прийняла рішення щодо створення позабюджетного фонду з метою попередження великомасштабних надзвичайних екологічних ситуацій. Також було вирішено, створити систему фінансування заходів щодо запобігання природним стихіям та промисловим аваріям.
Відповідно до цього рішення всі підприємства, що здійснюють екологічнонебезпечну діяльність, зобов’язані вносити кошти до зазначеного фонду в розмірі до 20% від фонду заробітної плати щорічно.
Міська організація промисловців і підприємців направила до районної Ради народних депутатів спростування цього рішення, указавши, що підприємства згідно з законодавством уже сплачують екологічний податок. Тому в сучасних умовах, коли зменшується податковий тиск на товаровиробників, установлення додаткових платежів для підприємців суперечить вимогам часу і чинному законодавству навіть за тієї умови, що це спрямовано на відвернення прояву екологічної небезпеки в регіоні.
За ухилення від оподаткування фонду страхових гарантій надзвичайних екологічних ситуацій, підприємства, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, були позбавлені ліцензій на здійснення вказаної діяльності. Вони звернулися з позовом до арбітражного суду з метою захисту порушених прав.
Вирішити завдання. Відповідь пояснити.
Завдання 2.
У зв’язку з проведенням соціально-економічного експерименту щодо поліпшення екологічного стану, орган управління новоствореного екотехнопарку звернувся до обласної Ради народних депутатів з клопотанням про запровадження в зоні експерименту пільгових екологічних нормативів для господарської діяльності.
Обласна Рада задовольнила клопотання органу управління екотехнопарку і встановила за поданням комісії з питань екологічної політики цієї Ради більш сприятливі нормативи, звільнивши при цьому на 50% ці підприємства від сплати за забруднення навколишнього природного середовища і розміщення у ньому токсичних відходів. Прокурор області вніс протест до обласної ради народних депутатів на вказане рішення як незаконне.
1.Дати характеристику порядку застосування еконормативів.
2.Вирішити завдання. Відповідь пояснити.
Рекомендовані теми рефератів
1.Розвиток екологічного права в Україні.
2.Досвід розвитку екологічної політики в економічно розвинутих країнах.
3.Аналіз практичного використання екологічного законодавства в Україні.
4.Проблеми поєднання еколого-економічних інструментів з правовими та їх ефективність.
228
Тестові завдання
1.Об’єктивна необхідність міжнародного співробітництва у вирішенні екологічних проблем пов’язана з:
а) розвитком усіх країн світу; б) міжнародним розподілом праці;
в) цілісністю глобальної екосистеми й відсутністю для неї державних кордонів;
г) рішенням Верховної Ради України.
2.Необхідність розвитку екологічного законодавства пов’язана з:
а) розвитком законодавчої бази в економічно розвинутих країнах; б) потребою вирішувати екологічні проблеми; в) створенням сучасної економічно розвинутої ринкової країни;
г) формуванням цивілізованих відносин між природою і суспільством.
3. Екологічне право – це:
а) система норм і правил, що регулюють відносини людини з природним середовищем;
б) система правил поведінки та обов’язків людини; в) система екологічного ставлення держави до підприємств;
г) система обов’язків підприємств під час користування природними ресурсами.
4. Основний вид екологічного підприємництва – це:
а) розробка нових і маловідходних технологій, екологічно чистих продуктів; б) утилізація відходів; в) якісне використання природних ресурсів;
г) заходи зі збільшення видобутку корисних копалин.
5. До екологічних параметрів конкурентоздатності товарів відносяться:
а) використання екотехнологій; б) витрати на охорону навколишнього природного середовища після виро-
бництва товарів; в) витрати природних ресурсів на одиницю продукції, що виробляється;
г) усі відповіді правильні.
229
6. Структура системи екологічного права:
а) поєднує правове регулювання природокористування за об’єктами з функціональним регулюванням охорони навколишнього середовища й екологічної безпеки;
б) свідчить про те, що частіше всього застосовується міра відповідальності за екологічні порушення у вигляді адміністративних стягнень (штрафи і відшкодовування спричиненої шкоди);
в) міра адміністративного впливу шляхом винесення рішення про зупинення виробничої діяльності або закриття підприємства;
г) усі відповіді правильні.
7. Екологічний аудит передбачає:
а) постійний моніторинг екологічної ситуації, що дозволить своєчасно реагувати на погіршення стану навколишнього середовища та своєчасно вживати необхідних заходів;
б) сукупність економічних, соціальних і екологічних факторів, що не погіршують стан здоров’я та знаходяться на достатньому рівні для забезпечення безпечного й комфортного життя населення;
в) узагальнений інтерес, узаконена суспільна потреба у збереженні, раціональному використанні та відтворенні природних ресурсів, охороні ландшафтів, екосистем і навколишнього природного середовища в цілому як умови подальшого існування людської цивілізації;
г) усі відповіді правильні.
8. Якість життя – це:
а) сукупність економічних, соціальних і екологічних факторів, що не погіршують стан здоров’я та знаходяться на достатньому рівні для забезпечення безпечного й комфортного життя населення;
б) постійний моніторинг екологічної ситуації, що дозволить своєчасно реагувати на погіршення стану навколишнього середовища та своєчасно вживати необхідних заходів;
в) узагальнений інтерес, узаконена суспільна потреба у збереженні, раціональному використанні та відтворенні природних ресурсів, охороні ландшафтів, екосистем і навколишнього природного середовища в цілому як умови подальшого існування людської цивілізації;
г) усі відповіді правильні.
230