Бібліографічний список до практичного заняття

[52, 54, 45, 62, 64, 27]

ПРАКТИЧНе ЗАНЯТТЯ № 3

Тема 6 Капітал підприємства

Мета заняття: Закріпити теоретичні знання та виробити у студентів практичні навики по обліку, плануванню та оцінки ефективності використання виробничих фондів.

План заняття

1. Капітал підприємства.

2. Матеріальні активи як сукупність виробничих фондів та іншого майна підприємства.

3. Первісна, відновна, залишкова, ринкова й ліквідаційна вартість основних фондів.

4. Техніко-економічне старіння знарядь праці та форми запобігання цьому (ремонт, модернізація, заміна).

5. Амортизація основних фондів. Визначення норми амортизаційних відрахувань.

6. Соціально-економічне значення і системи показників ефективності відтворення та використання основних фондів.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Основні фонди - це засоби праці, які функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній формі і переносять свою вартість на готову продукцію частинами за ступенем зношування.

В залежності від характеру участі основних фондів у виробничому процесі розрізняють виробничі і невиробничі основні фонди.

У відповідності до Податкового Кодексу України ст. 145 та ст. 146, класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання у роках має наступний вид:

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 - земельні ділянки	-
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15
група 3 - будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 - машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10
група 9 - інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди	-
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 - природні ресурси	-
група 14 - інвентарна тара	6
група 15 - предмети прокату	5
група 16 - довгострокові біологічні активи	7

Процентне співвідношення окремих груп основних фондів до загальної їх вартості називають структурою основних фондів.

При розв’язанні задач такої тематики можна скористатися формулами:

Розрахунок середньорічної вартості основних виробничих фондів:

(4.37)

де Ф_п - вартість основних виробничих фондів на початок року;

_Фвв - вартість основних виробничих фондів, які вводяться у плановому році;

Ф_виб.- вартість основних виробничих фондів, які вибувають у плановому році;

n_м - кількість повних місяців до кінця року, протягом яких основні фонди відповідно “працювали” чи “не працювали”.

Ефективність використання основних виробничих фондів визначається такими показниками:

• фондовіддача характеризує випуск продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів і розраховується за формулою:

(4.38)

де ФО - фондовіддача;

В - річний випуск продукції, грн;

Ф_ср - середньорічна вартість основних виробничих фондiв, грн.

Величина, обернена до фондовіддачі, називається фондомісткістю. Вона характеризує потребу в основних фондах на 1 грн. продукції і визначається:

(4.39)

де ФЕ - фондомісткість;

В - річний випуск продукції, грн.;

Ф_ср. - середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Показником, який характеризує забезпеченість одного працівника виробничими основними фондами, є показник фондоозброєності праці, грн./чол.:

(4.40)

де ФО - фондоозброєність;

Ф_ср - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

Ч - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.

Для характеристики інтенсивності вибуття фондів використовується показник, який представляє собою відношення вартості основних фондів, що вибули протягом даного періоду, до їх вартості на початок періоду:

(4.41)

де К_виб - коефіцієнт вибуття основних фондів;

Ф_л - вартість ліквідованих основних фондів, грн.;

Ф_п - вартість основних фондів на початок періоду, грн.

Ступінь оновлення вимірюється за допомогою коефіцієнту оновлення, який показує долю введених у дію в даному періоді основних фондів:

(4.42)

де Ф_вв - вартість введених основних фондів, грн.;

Ф_к - вартість основних фондів на кінець періоду, грн.

Амортизація - це поступове перенесення вартості основних виробничих фондів на виготовлену продукцію з метою нагромадження грошових коштів для повного відновлення (реновації). Норма амортизації - це встановлена величина амортизаційних відрахувань на повне відновлення (реновацію) за певний період часу по конкретних видах основних фондів, виражена в % до балансової вартості. Нарахування амортизації основних засобів здійснюється за такими методами:

1) прямолінійним, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

При використанні цього методу вартість об'єкта основних засобів списується однаковими частками протягом усього періоду його експлуатації. це найпоширеніший метод нарахування амортизації основних засобів підприємств і організацій.

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається, як добуток залишкової об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної суми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеню кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Річна норма амортизації = (4.43)

де n – кількість років корисного використання об'єкта основних засобів.

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

4) кумулятивним, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.

5) виробничим, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Механізм нарахування амортизації основних засобів за вказаними методами:

1. Прямолінійний:

,,	(4.44)
	(4.45)

2. Зменшення залишкової вартості:

	(4.46)

,

3. Прискореного зменшення залишкової вартості (4.47) :

4. Кумулятивний (4.48):

5. Виробничий (4.49):

,

При використанні методів нарахування амортизації основних засобів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості й кумулятивного – щомісячна сума амортизації визначається за розрахунком:

, (4.50)

де Ра – річна сума амортизації;

Ма – місячна сума амортизації;

Пв – первісна вартість об'єкта;

Лв – ліквідаційна вартість об'єкта;

Кв – очікуваний термін корисного використання об'єкта;

Кк – кумулятивний коефіцієнт;

Ва – вартість об'єкта, що підлягає амортизації;

На – норма амортизації на рік;

Вс – виробнича ставка амортизації;

Зв – залишкова (балансова) вартість;

Кп – коефіцієнт прискореного зменшення залишкової вартості;

Ке – кількість років експлуатації об'єкта;

СРКв – сума чисел років корисного використання об'єкта основних засобів;

Но – нормативний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство передбачає виготовити, використовуючи об'єкт;

Ор – річний обсяг продукції (робіт, послуг), який виготовлений з використанням об'єкта;

Ом – місячний обсяг продукції (робіт, послуг), який виготовлений з використанням об'єкта

Коефіцієнт змінності показує, скільки в середньому змін працювала кожна одиниця устаткування, і визначається за формулою:

(4.51)

де n_с - кількість відпрацьованих верстато-змін в звітному періоді;

n_д - кількість відпрацьованих верстато-днів у цьому ж періоді;

nо - кількість одиниць устаткування.

Коефіцієнт екстенсивного навантаження показує ефективність використання часу роботи устаткування. Він розраховується за формулою:

(4.52)

де Тф - фактичний фонд часу роботи устаткування за період, годин;

Теф - ефективний фонд часу роботи за той же період, годин.

Коефіцієнт інтенсивного навантаження показує ефективність використання продуктивних можливостей устаткування:

(4.53)

де Поф - фактична продуктивність устаткування (кількість виготовлених виробів за одиницю часу) у натуральному виразі;

Поп - той же показник за паспортними даними.

Коефіцієнт інтегрального навантаження характеризує використання устаткування як за часом, так і за продуктивністю:

(4.54)

Потреба в матеріалі конкретного виду (РМ) за методом прямого розрахунку визначається за формулою:

(4.55)

Nji - норма витрат j-го матеріалу на виробництво і-го виду виробу;

Ві - виробнича програма виготовлення і-го виду виборів;

n - кількість видів виробів, на виготовлення яких використовується j-й матеріал.

Для характеристики ефективності використання сировини та матеріалів застосовують такі показники:

а) матеріаломісткість виробів - визначається відношенням загальних витрат матеріальних ресурсів (у грошовому вимірі) до вартості товарної продукції за рік

; (4.56)

б) коефіцієнт виходу готової продукції з сировини, матеріалів, який визначається діленням кількості виготовлених виробів на загальний обсяг витрат сировини, матеріалів, з яких ці вироби виготовляються

; (4.57)

в) коефіцієнт корисного використання сировини, матеріалів, який розраховується діленням маси готового виробу (так званої чистої ваги) на норму витрачання сировини матеріалів на даний виріб

. (4.58)

Тести

1. Фондовіддача це:

а) відношення обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

б) відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до обсягу виготовленої продукції;

в) відношення середньорічної вартості основних фондів до середньооблікової чисельності промислово – виробничого персоналу;

г) відношення прибутку за звітний період до середньої вартості основних фондів за той же період.

2. Визначити вид вартості основних фондів:

а) вартість придбання з урахуванням митних зборів, транспортування і монтажу;

б) вартість після індексації, проведеної за рішенням уряду;

в) вартість у момент ліквідації;

г) вартість у поточний момент ( з урахуванням зносу).

3. Визначити назву показника ефективності використання основних фондів:

а) відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін до кількості встановленого устаткування;

б) відношення фактичного часу роботи устаткування до планового;

в) відношення обсягу реалізованої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

г) відношення обсягу планового або фактичного випуску продукції до максимально можливого за однакові одиниці часу.

4. Співвідношення часу фактичної роботи устаткування за рік до часу його ймовірної експлуатації це:

а) коефіцієнт змінності роботи устаткування;

б) коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування;

в) коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування;

г) коефіцієнт інтегрального використання.

5. Техніко-економічне старіння основних фондів - це:

а) перенесення їх вартості на вартість виготовленої продукції;

б) втрачання первісних техніко-експлуатаційних якостей;

в) знецінення засобів праці під впливом науково-технічного прогресу до настання повного фізичного спрацювання;

г) вірної відповіді немає.

6. Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів залежить від:

а) балансової вартості основних фондів;

б) обсягів виробництва продукції;

в) ліквідаційної віртості основних фондів;

г) ефективного часу роботи основних фондів;

д) строків експлуатації основних фондів.

7. Річну суму амортизаційних відрахувань визначають на основі показників:

а) середньорічної вартості основних фондів;

б) норми амортизаційних відрахувань;

в) вартості основних фондів на початок року;

г) вартості основних фондів на кінець року.

8. Реконструкція діючого підприємства - це:

а) спорудження додаткових виробничих комплексів, цехів або розширення існуючих;

б) повне або часткове переобладнання виробництва з можливим розширенням допоміжних та обслуговуючих об’єктів;

в) здійснення технічного розвитку без розширення існуючого виробництва;

г) вірної відповіді немає.

9. Які з наведених показників характеризують ефективність використання сировини та матеріалів:

а) коефіцієнт інтенсивного навантаження;

б) коефіцієнт виходу готової продукції;

в) коефіцієнт корисного використання;

г) вірної відповіді немає.