- •Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •1. Обєкт, предмет історії економіки та економічної думки
- •2. Значення і функції історії економіки та економічної думки
- •3. Етапи й напрями дослідження історії економіки та економічної думки
- •Методи вивчення курсу
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •1. Господарство первісного суспільства та його основні риси
- •2. Еволюція первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу)
- •4) Стародавній Китай
- •3) Стародавня Індія
- •3. Економічна думка на етапі ранніх цивілізацій (країни Стародавнього Сходу)
- •2. Вавилонське царство, яке було розташовано у межиріччі Тигра і Євфрата «Кодекс Хаммурапі» у XVIII ст. До н.Е.
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н. Е.)
- •1. Господарський розвиток періоду формування світових цивілізацій
- •Етапи розвитку економічної історії в Стародавній Греції
- •2.Причини занепаду та загибелі рабовласницької держави. Зародження феодальних відносин.
- •3. Економічна думка періоду формування світових цивілізацій
- •2. Економічна думка Стародавнього Риму.
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства європейської цивілізації в період середньовіччя (V–XV ст.)
- •1. Господарство суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя
- •3. Економічні ідеї західноєвропейських мислителів у добу середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізацї (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.)
- •2. Історико-економічні передумови виникнення та теоретико-методологічні особливості меркантилізму
- •3. Основні етапи меркантилістської доктрини
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.)
- •1. Ринкове господарство в період становлення національних держав
- •1. В Англії внаслідок політики обгороджування в другій половині XVIII ст. Селянство як клас майже зникає і його замінюють підприємці-фермери та вільнонаймані сільськогосподарські робітники:
- •2. У Франції внаслідок ліквідації феодальних пережитків після Великої французької буржуазної революції 1789-1794 рр. Земля поміщиків була поділена між селянами і перейшла в їх приватну власність:
- •2. Економічна думка в період становлення національних держав
- •Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)
- •1. Економічні умови періоду виникнення монополістичної конкуренції
- •2. Історичні умови зародження і розвитку марксистської політичної економії
- •I. Марксизм виник у 40-х рр. XIX ст. Як напрям класичної політекономії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу.
- •3. Економічні вчення періоду монополістичної конкуренції
- •Економічна теорія а. Маршалла
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина XIX – початок XX ст.)
- •1. Господарство України у першій половині XIX. Ст. Та теоретичне обґрунтування необхідності його реформування
- •2. Вплив реформі 1848 і 1861 років на здійснення промислового перевороту і поступову індустріалізацію економіки України
- •3. Основні напрямки економічної думки в Україні у другій половині XIX — на поч. XX ст.
- •5. Виходячи із своєї теорії розподілу, м. Туган-Барановський чітко визначає два основні фактори, від яких залежить заробітна плата:
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Господарство провідних країн світу в роки першої світової війни та в період подолання її економічних наслідків
- •2. Криза основ державно-монополістичного капіталізму у 1929—1933рр. Та господарський розвиток у післякризовий період
- •3. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств европейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1. Історичні умови:
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1. Особливості і тенденції повоєнного розвитку провідних національних економічних систем та моделювання їх варіантів
- •2. Німеччина:
- •3. Франція:
- •4. Великобританія:
- •2. Економічне зростання і кризи 50-80-хрр., як характерні ознаки кінця епохи індустріалізації
- •3. Теоретичне обґрунтування проблем переходу до посшіндустріального суспільства в неокласиці та неоінституціоналізмі
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.)
- •1. Інформаційно-технологічна революція — передумова інформаційного суспільства. Еволюція концепції інформаційного суспільства, його суть та основні риси
- •2. Особливості формування інформаційного суспільства у провідних країнах світу й Україні
- •3. Економічна думка на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх - початок ххі ст.)
- •3. Майбутнє - це суперіндустріалазація, тобто продукт величезних капіталів і адаптованих тнк
- •6. Неолібералізм: лондонська, фрейбурзька, паризька, чиказька школи
- •7. Неокласичне відродження. Теорії «Економіки пропозиції» та «Раціональних очікувань»
- •8. Ідейно-теоретичні основи інституціоналізму та етапи його розвитку.
- •9. Неоінституціоналізм.
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •1. Господарство України й формування його соціалістичної моделі у міжвоєнні роки
- •2. Розвиток української економічної думки й політекономії соціалізму в умовах тоталітаризму
- •1) Зростання засобів виробництва, розширення виробництва;
- •2) Зростання попиту на предмети споживання.
- •1. Альтернативна теорія Чаянова о. В.
- •3. Утвердження адміністративно-командної моделі економіки та її поступовий крах (кінець 40-х — 80-і роки XX ст.)
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст. Та початокxxi cт .)
- •1. Процес трансформації економіки незалежної України. (90-ті роки)
- •2. Економічна ситуація в країні у 2000-х роках
- •3. Втрачені можливості України
- •Література Основна література
- •Додаткова література
- •Опорний конспект лекцій Історія економіки та економічної думки
Методи вивчення курсу
Методико-методологічні засади аналізу історії економіки та економічної думки вибудовуються на основі її завдань та місця в економічній теорії. Для теоретичної побудови історико-економічної науки використовуються провідні загальнонаукові та конкретно-історичні принципи і методи суспільних наук.
Основними методами економічного знання є:
- спостереження економічних явищ, аналіз даних економічної історії;
- економічний аналіз;
- статистичний аналіз;
- лабораторні та контрольовані експерименти.
Метод (від греч. - «шлях крізь») - систематизована сукупність кроків, які необхідно зробити, щоб виконати певну задачу або досягти певної мети, спосіб збагнення істини.
Слово метод з’явилося в англійській мові в 1541 році з французького і латині.
В основі дослідження історії економіки та економічної думки лежить сукупність методів двох складових однієї історико-економічної дисципліни. Ці складові змінювались в міру зміни історичних умов, і це впливало на використовувані ними методи.
Методи історії економіки пройшли свою еволюцію протягом тих етапів розвитку, які пройшла сама історія економіки — від традиційної економічної історії через нову економічну історію та її кліометричні дослідження — до сучасної історії економіки.
1. Використовуваний метод системного аналізу передбачає розгляд кожного об'єкта як цілісного утворення, що має складну внутрішню структуру, елементи якої тісно взаємопов'язані. У функціонуванні системи вирішальне значення має головний зв'язок, що визначає напрям її розвитку. Невизначеність причинно-наслідкових зв'язків у точках біфуркації зумовлює необхідність розглядати взаємодію як основну форму зв'язків у межах системи.
2. Історико-генетичний метод передбачає поєднання історичного та теоретичного аспектів дослідження господарського життя. За допомогою виділення сутнісних сторін і тенденцій та знаходження залежностей між фактами і явищами здійснюється їх розгляд в історичному зв'язку.
Генетичний аналіз здійснюється з позицій цілісності господарства суспільства та на засадах адекватної наукової парадигми. Це дає змогу органічно поєднати дві сторони предмета історико-економічної науки — історизм фактів та їх відображення в ідеях і теоріях.
3. У методиці традиційної економічної історії домінував метод індукції, статистичний метод та метод виявлення причинно-наслідкових зв'язків і відносин на рівні виробничих систем. В міру вдосконалення економічних відносин, відбувалося поглиблення історико-економічного аналізу, системності дослідження, рівня інтегрованості та причинно-наслідкового механізму розвитку господарських утворень, що проявилося у застосуванні методів дослідження нової економічної історії.
4. Серед них переважають широке використання статистичних методів дослідження за допомогою електронно-обчислювальних машин, застосування економічної теорії для вивчення історії економіки та пояснення минулого, застосування факторного аналізу і принципу «за інших незмінних обставин».
5. Із сучасних, суттєвих .тільки для історії економічної думки, методів дослідження можна виділити проблемно-тематичний підхід, який в поєднанні з історичним та логічним методами передбачає об'єктивне відображення теоретико-методологічної та концептуальної багатоманітності наукових традицій світової економічної думки.
6. Порівняльний метод розглядає зміст, структуру і методологію, позитивний та нормативний підходи різних наукових напрямів та шкіл і на цій основі виявляє критерії їх класифікації.
7. Аналітичний метод дає змогу дослідити внутрішній зміст явищ та їх теоретичне відображення в багатоманітності наукових підходів.
8. Функціональний метод, дає змогу виявляти та досліджувати функціональні економічні залежності ринкових факторів, 'їх формалізацію та адекватну графічну і математичну інтерпретацію різними напрямами економічної теорії.
Принципи (методи) історії економіки та економічної думки
|
Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей. Він дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей |
Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій, без достатнього урахування їхнього зв’язку з іншими теоріями та з історичними умовами. Досліджуються теорії, концепції, логіка їхнього розвитку |
|
Мотиваційний, або класовий, метод, коли аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації. Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а відтак - класова позиція теоретиків, ідеологів того чи того класу |
|
Територіальний метод, що передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах |
Рис.1. Принципи (методи) та їх наукове застосування
Велике значення має цивілізаційний підхід. Згідно з ним людство розглядається як єдине ціле, що утворює світові цивілізації. Самобутність кожної цивілізації та особливості суспільств, що входять до неї, взаємодія між цивілізаціями та суспільствами є фундаментальною характеристикою їхнього історичного розвитку.
В історико - економічній, соціологічній зарубіжній та вітчизняній науковій літературі утвердилась думка про існування двох типів цивілізацій, які характеризують східну та західну гілки розвитку людства.
- До першої належать такі світові цивілізації, як єгипетська, китайська, індійська, арабо-мусульманська (близькосхідна).
- До другої — східноєвропейська (слов'янська), західноєвропейська, латиноамериканська.
Історичний розвиток кожного суспільства зумовлений особливостями цивілізації, до якої воно належить. Урахування ролі цивілізаційних факторів розвитку суспільства є однією з основоположних вимог системно-синергетичного підходу до його вивчення.
