DF_11 / Дєєва Н.М. Бюджетний менеджмент / 7
.pdfдання матеріалів визначається керівником органу, що надає матеріали, з урахуванням положень звернення органу - одержувача матеріалів або відповідно до визначеного порядку взаємодії цих органів.
Якщо отримані в порядку обміну інформацією матеріали контрольних заходів містять дані, які їх доповнюють і сприяють розкриттю теми власного контрольного заходу, допускається використання та включення цих матеріалів до офіційної документації з обов'язковим посиланням на джерело інформації.
Основним принципом використання матеріалів контрольних заходів, що надаються в порядку обміну такою інформацією, є дотримання конфіденційності та інші обмеження, визначені законодавством.
У разі одночасного проведення контрольних заходів службовими особами декількох суб'єктів державного фінансового контролю за умови визначення органу, який відповідає за узагальнення всіх матеріалів контрольних заходів, матеріали направляються цьому органу в офіційному порядку із супровідною документацією.
Планові контрольні заходи - це заходи, що включені до відповідних планів контрольних заходів суб'єктів державного фінансового контролю.
Позапланові контрольні заходи - контрольні заходи, що не включені до відповідних планів суб'єктів державного фінансового контролю і здійснюються в межах їх компетенції та повноважень за дорученнями ініціаторів контрольних заходів і за зверненнями органів державної влади (у тому числі правоохоронних органів) та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, громадян.
Належне виконання контрольних заходів забезпечується завдяки повному дотриманню норм законодавства та відповідної компетенції посадових осіб - суб'єктів державного фінансового контролю.
Форма офіційних розпорядчих документів на проведення контрольних заходів розробляється і затверджується кожним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади самостійно з дотриманням вимог Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна № 3. Вона повинна бути складена на паперових носіях і містити такі обов'язкові реквізити:
–назву міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади;
–назву документа (посвідчення, розпорядження, доручення тощо);
–дату і номер;
–посаду, прізвище, ім'я і по батькові службової особи, уповноваженої на проведення контрольного заходу;
–підставу для проведення контрольного заходу;
–тему контрольного заходу;
–зазначення суб'єкта господарювання, де проводитиметься контрольний
захід;
–період діяльності суб'єкта господарювання, який охоплюється контро-
лем;
–термін початку і закінчення контрольного заходу;
249
– посаду, прізвище, ім'я і по батькові та підпис керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або уповноваженої особи, яка видала офіційний розпорядчий документ.
До нормативних документів, що забезпечують порядок документування результатів ревізій і перевірок, належать: «Методичні рекомендації з питань документування органами ДКРС ревізійних дій та їх результатів», затверджені наказом ГоловКРУ від 29.12.2000 № 110 та стандарт державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна - 4 «Документування результатів та формування матеріалів контрольних заходів, порядок їх опрацювання і використання», затверджений наказом ГоловКРУ від 09.08.2002 № 168.
При складанні акта (довідки) повинна бути дотримано об’єктивність, ясність і вичерпність опису виявлених фактів та інших даних. При документуванні виявленого порушення необхідно мати на увазі, що опис обставин порушення вважається завершеним, якщо в ньому є відповіді на такі запитання: а) яку конкретно фінансово-правову норму порушено (повна назва документа, його дата, номер, стаття чи пункт, що порушені); б) хто і коли порушив фінансовоправову норму (яка посадова особа об’єкта контролю своїм рішенням, вказівкою порушила законодавство чи своєю бездіяльністю його не виконала; хто і коли підписав документ з порушеннями); в) яким чином виявлено порушення (стисло зазначити прийоми контролю, якими виявлено порушення); г) які обставини сприяли вчиненню порушень; д) як відображено в бухгалтерському обліку та/або фінансовій звітності господарську операцію, проведену з порушенням; е) які наслідки допущеного порушення у кількісному та сумарному виразі; ж) що пояснила з приводу порушення посадова чи матеріально відповідальна особа; висновки з цих пояснень; з) хто, скільки і як відшкодував збитки в ході ревізії (перевірки); і) яких вжито заходів у ході ревізії для усунення наслідків порушення.
Акт ревізії (довідка) є зведеним документом, що містить систематизований виклад виявлених ревізійними діями фактів порушення норм законодавства та фінансової дисципліни. Акт обов’язково має складатися з таких частин: вступна; описова; підсумкова. Зміст акта повинен відповідати таким вимогам: 1) об’єктивність і обґрунтованість: 2) повнота і комплексність відображення в акті всіх суттєвих обставин, які мають відношення до справи; 3) чіткість, лаконічність і доступність викладу; 4) системність викладу. Приклади опису окремих порушень та найбільш уживаних 28 уніфікованих форм по документуванню результатів окремих ревізійних дій передбачено вказаним вище наказом Головку № 110.
Позапланова ревізія або перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками ревізій або перевірок інших міністерств та інших органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних установ, а також підприємств, установ і організацій виявлено факти, які свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку дотримання яких віднесено законом до
250
компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДКРС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2)підконтрольною установою подано у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу ДКРС під час проведення планової чи позапланової виїзної ревізії або перевірки, в якій міститься вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії або перевірки;
3)у разі виникнення потреби у перевірці інформації, отриманої від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДКРС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4)проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
5)у разі надходження доручення щодо проведення ревізій та перевірок у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;
6)у разі, коли вищий орган державної контрольно-ревізійної служби у порядку контролю за достовірністю висновків нижчого органу ДКРС здійснив перевірку складених цим органом актів ревізії або перевірки та виявив їх невідповідність вимогам законів. Позапланова виїзна ревізія або перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищим органом ДКРС лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчого органу ДКРС, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію або перевірку зазначеної підконтрольної установи, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова ревізія або перевірка може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Обмеження у підставах проведення ревізій та перевірок не поширюються на ревізії та перевірки, що проводяться за зверненням підконтрольної установи, або ревізії та перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти посадових осіб підконтрольних установ, що ревізуються або перевіряються, відповідно до кримі- нально-процесуального законодавства.
Порядок реалізації матеріалів ревізій (перевірок) у разі виявлення нецільового використання бюджетних коштів (ст.119 БК України)
Порядок зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному бюджетному періоді затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 №47. Зазначений Порядок поширюється на операції з бюджетними коштами розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, у яких органа-
251
ми нижчого органу ДКРС виявлено нецільове використання бюджетних коштів, яке допущено у поточному бюджетному періоді.
Одночасно з прийняттям рішення про зменшення бюджетних призначень призупиняються відповідні бюджетні асигнування в обсязі, що передбачений для зменшення бюджетних призначень.
Крім того, може також прийматися рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника та/або одержувача бюджетних коштів в обсязі, що дорівнює обсягу нецільового використання бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації та за відповідною бюджетною програмою (функцією).
Порядок реалізації повноважень органів Державної контрольноревізійної служби за Бюджетним кодексом України
1.Органи нижчого органу ДКРС України здійснюють контроль за:
–цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;
–цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;
–порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України, місцевих бюджетів, кошторисів.
2. Державна контрольно-ревізійна служба в Україні щомісячно надає Верховній Раді України та Міністерству фінансів України узагальнені результати звітів про проведені перевірки.
Органи нижчого органу ДКРС під час здійснення бюджетного контролю на стадії виконання бюджетів і звітування:
–проводять ревізії (перевірки) та аудит цільового й ефективного використання коштів бюджету усіх рівнів, державних цільових фондів, а також повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов’язань ;
–перевіряють обґрунтованість видатків, внесених до кошторисів бюджетних установ;
–проводять ревізії (перевірки) ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності про виконання бюджетних зобов’язань та операцій з бюджетними коштами;
–перевіряють стан здійснення заходів, спрямованих на усунення бюджетних правопорушень і запобігання їх вчиненню;
–проводять перевірку стану контрольно-ревізійної роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади;
–накладають на порушників бюджетного законодавства стягнення або застосовують до них заходи, передбачені законодавством.
Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (2939-ХІІ), п. 3.33.7 Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні від 03.10.97 № 121, зі змінами і доповненнями, та ст.118 Бюджетного кодексу України уповноважує органи
252
ДКРС України у разі виявлення бюджетного правопорушення у межах своєї компетенції застосовувати фінансові санкції до тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування.
Основні завдання контролю в бюджетних установах:
1.Внутрішній фінансовий контроль, який здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати:
постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;
оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та планам;
інформування безпосередньо керівника бюджетної установи про результати кожної перевірки (оцінки, розслідування, вивчення чи ревізії), проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.
2.Керівник бюджетної установи відповідає за організацію ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю цієї установи з урахуванням:
положень Бюджетного кодексу та інших нормативно-правових актів;вимог цілеспрямованого, ефективного і економного управління функці-
ями кожного структурного підрозділу, правильного розмежування функціональних обов'язків;
правил бухгалтерського обліку та контролю щодо активів, пасивів, доходів та видатків бюджетної установи;
забезпечення відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю.
3.Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за організацію
істан внутрішнього фінансового контролю та аудиту як у своїх закладах, так і в підвідомчих бюджетних установах.
4.Зовнішній контроль та аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ здійснюються Рахунковою палатою - в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету України, Головним контрольноревізійним управлінням України - відповідно до його повноважень, визначених законом (Стандарт № 6).
Зведений акт підписується керівником перевірки виконання бюджетів, керівником фіноргану та органу Державного казначейства на території і подається на ознайомлення голові місцевої державної адміністрації та голові ради відповідного рівня.
Ревізійний процес поділяється на чотири умовно самостійні етапи :
1) Підготовка до проведення ревізій, яка починається з моменту підписання розпорядження на проведення ревізії; вивчаються Постанови уряду та відомчі укази, які стосуються діяльності об’єкта, який заплановано до перевірки, перелік та зміст форм звітності, які діють на даний момент, періодичність, строки представлення та способи відправки звітності, матеріали попередніх ревізій (перевірок), дані за результатами контролю інших контролюючих органів; складаються плани (програми) ревізії, вивчається література і
253
нормативні документи з ревізійних питань, залучаються до ревізії відповідні галузеві спеціалісти. Тривалість підготовки до ревізії – не більше двох днів. Складання плану контрольно-ревізійної роботи передбачає рівномірне навантаження працівників ревізійного відділу на весь час ревізій чи перевірки, виділення резерву часу для виконання позапланових завдань, перевірки виконання рішень прийнятих за попередніми ревізіями.
Об’єкти для ревізій і тематичних перевірок включаються в плани контро- льно-ревізійної роботи за дорученням вищого контрольно-ревізійного підрозділу, правоохоронних органів, органів держадміністрацій та за власною ініціативою підприємств, установ та організацій.
При плануванні контрольно-ревізійної роботи, як уже зазначалося, необхідно враховувати, що ревізії підприємств, установ, організацій у плановому порядку або ж ініціативи контролюючих органів можуть проводитись не частіше, ніж один раз на рік, а за дорученням правових органів – незалежно від кількості раніше проведених на цьому об’єкті ревізій та перевірок.
2)Проведення ревізії – організаційна робота на об'єкті. Починається ревізія з моменту прибуття ревізійної бригади (групи) на підприємство чи установу. Організаційну роботу на місці здійснює керівник ревізійної групи. Вона полягає в уточненні й конкретизації завдань, передбачених програмою ревізії. Планова тривалість ревізії – 30 робочих днів. В окремих випадках і на підставі письмових обґрунтувань керівника ревізійної групи (бригади) ревізія може продовжитися щонайбільше на 10 робочих днів. У випадках, коли ревізія (перевірка) проводиться за дорученням правоохоронних органів, термін її проведення може бути продовжено особою, яка її призначила на строк, узгоджений
зправоохоронними органами.
3)Оформлення матеріалів ревізії – начальник контрольно-ревізійного відділу повинен перевірити повноту виконання програми ревізії та якість написання акта, при необхідності повністю або частково відмінити ревізію, встановити термін виправлення помилок або доручити повторне проведення ревізії іншим працівникам, вжити заходів впливу щодо винних осіб.
Результати проведеної органом ДКРС ревізії (перевірки) викладаються в акті (довідці) і оформлюються на бланку органу ДКРС. У випадках, коли потрібно вжити невідкладних заходів для усунення порушень, а також у всіх випадках призупинення ревізії (перевірки) і за результатами ревізій кас складається проміжний акт. Проміжний акт підписується керівником ревізійної групи та посадовими особами підприємства, установи чи організації, що ревізується, та разом з підтверджувальними документами і поясненнями відповідних осіб негайно, не очікуючи завершення ревізії (перевірки), надсилається до правоохоронного органу.
Результати перевірки оформляються довідкою, але у випадках виявлення порушень чинних законодавчих і нормативних актів, зловживань, приписок, серйозних недоліків у веденні обліку і звітності, коли державі завдано збитків тощо, за результатами складається акт.
254
При складанні акта (довідки) ревізії або перевірки повинна бути дотримана повна об'єктивність, ясність і вичерпність опису виявлених фактів і даних.
У ході ревізії (перевірки) необхідно добиватися максимального усунення виявлених фінансових порушень, недоліків та відшкодування збитків. При проведенні ревізій і перевірок на підприємствах, установах і організаціях необхідно ретельно перевіряти, чи відшкодувано винними особами матеріальні збитки, незалежно від того, яким чином виявлено ці збитки. При цьому необхідно мати на увазі, що показник відшкодування збитків за рахунок винних осіб є одним з показників ефективності і якості роботи контрольно-ревізійного апарату.
За результатами проведених ревізій (перевірок) у межах наданих прав кон- трольно-ревізійні підрозділи оформлюють рішення про застосування фінансових санкцій.
Фінансові санкції застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення ревізій і перевірок.
4)Реалізація матеріалів ревізії - керівник ревізійної групи (бригади) на підставі ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» готує на ім'я керівника об'єкта ревізії проект листа з обов'язковими до виконання вказівками щодо вжиття відповідних заходів для виправлення порушень і притягнення до відповідальності винних у їхньому здійсненні службових осіб, а також подає керівнику відповідного підрозділу контрольноревізійної служби на розгляд уточнені матеріали ревізії, проект рішення КРУ щодо вилучення сум, які одержані в результаті порушення державної фінансової дисципліни, протоколи про накладення адміністративних стягнень, проекти інформаційних і узагальнюючих листів до КРУ та вищих органів управління майном об'єкта ревізії.
Важливим методом підвищення дієвості ревізій і перевірок є чітко організований наступний і регулярний контроль за фактичним виконанням розроблених заходів, виданих наказів, прийнятих рішень та інших документів.
Отже, проведену ревізію (перевірку) потрібно вважати закінченою після того, як забезпечено фактичне усунення виявлених фінансових порушень і недоліків. У разі виявлення фактів невжиття заходів щодо відшкодування збитків, випадків повторення правопорушень, за які вже було накладено адміністративні стягнення, приймаються рішення про повторне накладення адміністративних стягнень.
Усі суми, які фактично відшкодовані, поновлені, перераховані до бюджету, а також факти притягнення винних осіб до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності повинні мати документальне підтвердження.
Дієвість кожної ревізії (перевірки), тобто вжиття заходів, які забезпечують зміцнення фінансової дисципліни, економне витрачання і збереження грошових коштів та матеріальних цінностей у бюджетних установах, підприємствах і організаціях усіх форм власності, є найважливішим завданням державної контро- льно-ревізійної служби.
255
Питання для самоконтролю та завдання
1.Дайте визначення фінансовому контролю.
2.Визначте місце фінансового контролю у системі державного управління.
3.Дайте визначення державному фінансовому контролю.
4.Назвіть методи і форми фінансового контролю, як вони застосовуються
убюджетному процесі.
5.Визначте зміст і завдання попереднього, поточного і наступного бюджетного контролю.
6.Від чого залежить ефективність контролю?
7.Визначте сутність та призначеннябюджетного контролю.
8.Що забезпечує здійснення внутрішнього фінансового контролю?
9.Назвіть основні контрольні функції Рахункової палати.
10.Охарактеризуйте форми проведення податкового контролю.
11.Охарактеризуйте форми проведення митного контролю.
12.Особливості та напрями здійснення контролю за Бюджетним кодексом України.
13.Які основні завдання державної контрольно-ревізійної служби щодо виконання Закону України «Про Державний бюджет»?
14.Порядок проведення ревізій Державною контрольно-ревізійною службою.
15.Який порядок оформлення результатів ревізії?
16.Яким шляхом іде розвиток контрольної функції держави?
Орієнтовна тематика рефератів
1.Трансформація функції контролю у ринковій економіці.
2.Органи державного фінансового контролю в Україні та розмежування функцій між ними.
3.Порядок проведення ревізій і перевірок органами Державної контроль- но-ревізійної служби в Україні за поданням правоохоронних органів.
4.Реалізація результатів ревізій і перевірок, проведених органами Державної контрольно-ревізійної служби в Україні.
5.Порядок проведення ревізії у фінансових органах.
6.Внутрішньовідомчий контроль за використанням бюджетних асигнувань.
256