DF_11 / Дєєва Н.М. Бюджетний менеджмент / 8

А

Адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.

Адміністрація Президента України

– постійно діючий орган, що створюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави.

Активний бюджетний дефіцит

характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Акцизний збір – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

Анулювання боргів - повна відмова держави від своєї заборгованості. Однак це не може розглядатись як припустимий варіант. Авторитет держави, як і будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у встановлені терміни.

Апарат органів виконавчої влади –

організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, які призначені для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій

щодо виконання відповідними органами закріплених за ними повноважень (компетенції). До особового (персонального) складу апарату органів виконавчої влади відносяться державні службовці та інші працівники апарату.

Аудит ефективності - це форма контролю, що спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розробки обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Б

Баланс фінансових ресурсів – це комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки держави.

Безповоротні державні доходи – це власні доходи держави та доходи, що надходять від інших суб’єктів бюджетних відносин.

Білет казначейський – паперові гро-

ші, які випускає казначейство. Бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів.

Бюджет автоматичний – автома-

тичне перенесення бюджету минулого року на новий бюджетний рік у разі несвоєчасного прийняття нового бюджету.

Бюджет місцевого самоврядування

– план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Бюджет розвитку – доходи та ви-

датки місцевого бюджету, що утворюються і використовуються для реалізації програм соціальноекономічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.

Бюджетна дотація – бюджетні кошти, які передаються з бюджету вищого рівня до бюджетів нижчого рівня на безоплатній і безповоротній основі для покриття їх дефіциту в частині поточних видатків.

Бюджетна інвестиція – вкладання коштів у визначені об’єкти і проекти з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Вони є капітальними вкладеннями в розвиток виробництва чи соціальну сферу.

Бюджетна класифікація – єдине систематизоване угрупування доходів і видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна модель – порядок і ме-

тодологія формування та використання бюджету, які знаходять відображення: 1) у рівні бюджетної централізації валового внутрішнього

продукту; 2) принципах, методах, формах і джерелах мобілізації його доходів; 3) принципах, напрямах і формах бюджетного фінансування. Визначається місцем і роллю, які відводяться бюджету в суспільстві та фінансовій системі.

Бюджетна норма відображає ту частку видатків на соціально-культурні заходи, яка покривається за рахунок бюджетних коштів.

Бюджетна політика Бюджетна система України – сукупність дер-

жавного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна програма – системати-

зований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдання, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна рівновага – стан окремих бюджетів і бюджетної системи в цілому, що характеризується наявністю врівноваженості двох різноспрямованих факторів:доходів івидатків.

Бюджетна система – сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами і формуються за єдиними принципами, зумовленими характером державного устрою та адміністративно-територіальним поділом країни.

Бюджетна система України – су-

купність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративнотериторіальних устроїв і врегульована нормами права.

258

Бюджетна субвенція – цільова суб-

сидія з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на умовах пайової участі даних бюджетів у фінансуванні визначених цільових видатків, об’єктів, програм, проектів і заходів. На випадок порушення цільового використання субвенція підлягає поверненню бюджету, що її видав.

Бюджетна субсидія – бюджетні кошти, надані бюджету іншого рівня бюджетної системи на умовах часткового фінансування цільових видатків.

Бюджетна установа – орган, уста-

нова чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету чи місцевого самоврядування відповідно, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне асигнування - повнова-

ження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне відшкодування – сума,

що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Бюджетне зобов’язання – будь-яке

(здійснене відповідно до бюджетно-

го асигнування) розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Бюджетне планування – централі-

зований розподіл і перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту та національного доходу між ланками бюджетної системи на основі національної соціально-економічної програми розвитку країни в процесі складання і виконання бюджетів та позабюджетних фондів усіх рівнів.

Бюджетне право – сукупність фі-

нансово-правових норм, що регулюють бюджетні відносини.

Бюджетне правопорушення – не-

дотримання учасником бюджетного процесу встановленого Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетне призначення – повно-

важення, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, Законом України про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне регулювання включає щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їхніх функцій.

259

Бюджетне субсидіювання – пере-

дача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги.

Бюджетне фінансування – надання в безповоротному порядку грошового забезпечення на видатки, пов’язані зі здійсненням державних замовлень, виконанням державних програм, утриманням державних і комунальних установ та організацій.

Бюджетний дефіцит – величина перевищення видатків бюджету над його постійними доходами. У визначенні розміру дефіциту державні позики до джерел доходів не враховуються.

Бюджетний запит – документ, під-

готовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетний кредит – форма фі-

нансування, що передбачає надання суб’єктам господарювання коштів з бюджету на засадах поворотності, строковості і платності.

Бюджетний механізм – сукупність конкретних форм бюджетних відносин, специфічних методів формування і використання бюджетних коштів.

Бюджетний механізм з економіч-

ної точки зору – це сукупність певних видів бюджетних відносин, специфічних методів мобілізації та використання бюджетних коштів.

Бюджетний мультиплікатор – чи-

словий коефіцієнт, що показує у скільки разів зростуть або скоротяться бюджетні доходи через збільшення

або скорочення бюджетних видатків на одну грошову одиницю.

Бюджетний надлишок – переви-

щення доходів бюджету над його нормованими видатками.

Бюджетний облік – це науково об-

ґрунтована система спостереження, відображення, узагальнення та контролю за змінами, що мають місце в бюджетному процесі.

Бюджетний період – визначений період, за який здійснюється складання і виконання затвердженого бюджету.

Бюджетний профіцит – переви-

щення доходів бюджету над його видатками.

Бюджетний процес – регламенто-

вана нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний розпис – документ, в

якому встановлюється розподіл доходів і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетний устрій – організація та принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний устрій – це організація та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням держав-

ного устрою і адміністративнотериторіального поділу України.

Бюджетні обмеження – фінансові обмеження на витрачання грошових коштів з бюджету, що виражаються у формігранично допустимих видатків.

Бюджетні позички – отримання коштів на покриття тимчасового касового розриву (розходження у часі фінансування видатків і надходження доходів). Раніше видавались з бюджету вищого рівня. У Бюджетному кодексі України зазначено, що нині бюджетні позички отримуються в комерційних банках.

Бюджетні резерви – заздалегідь ві-

докремлена частина бюджетних коштів, призначена для фінансування невідкладних витрат, що не могли бути передбачені під час затвердження бюджету.

Бюджетно-податкова політика –

система заходів, спрямованих на регулювання державних фінансів за допомогою податкових важелів з метою забезпечення високого рівня зайнятості та стабільного динамічного розвитку економіки країни.

В

Взаємні розрахунки бюджетів – пе-

редача коштів з одного бюджету до іншого у зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджетів.

Видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надмірну сплачених до бюджету сум.

261

Видатки розвитку – це витрати бю-

джету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема, на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

Виконавці державного замовлення

– це суб’єкти господарської діяльності України всіх форм власності, які виготовляють і постачають продукцію для державних потреб відповідно до умов укладеного державного контракту.

Виконавча влада – це одна з трьох гілок державної влади, яка, відповідно до конституційного принципу поділу державної влади, покликана розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів, управління сферами суспільного життя насамперед державним сектором економіки. У відносинах зі законодавчою та судовою владою вона користується певною самостійністю.

Виконавчі органи рад – органи, які,

відповідно до Конституції України та цього Закону, створюються сільськими, селищними, міськими, районними радами в містах (у разі їх створення) для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування в межах, визначених цим та іншими законами.

Виконання бюджетів – забезпечен-

ня своєчасного та повного надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом, а також своєчасного, повного і безперервно-

го фінансування передбачених бюджетом заходів.

Викуп державного боргу – виплата коштів власникам державних цінних паперів при настанні терміну їх погашення.

Вилучення бюджетного надлишку

– перевищення запланованих доходів над нормованими видатками, що передаються на законодавчій основі з бюджету нижчого рівня до бюджету вищого рівня.

Вилучення коштів – явище, зворот-

нє дотації, тобто передача коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня.

Вимушений бюджетний дефіцит є

наслідком скорочення обсягів ВВП і, відповідно, обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимушеного бюджетного дефіциту є циклічний бюджетний дефіцит.

Витрати бюджету – це видатки бюджету та коштів на погашення основної суми боргу.

Відкритий бюджетний дефіцит –

це дефіцит, офіційно визнаний у Законі про бюджет на відповідний рік.

Відомча структура видатків бю-

джету – групування видатків, що відображає розподіл бюджетних асигнувань за безпосередніми отримувачами коштів з бюджету.

Відстрочка погашення державного боргу означає перенесення термінів виплати заборгованості. При цьому в даний період виплата доходів не проводиться.

Вільний залишок коштів бюджету

– кошти, що утворилися на початок поточного бюджетного року; доходи бюджету, додатково одержані у про-

цесі виконання бюджету; суми перевищення доходів над видатками, які утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету чи економії у видатках поточного року. Ці кошти не підлягають вилученню органами державної виконавчої влади вищого рівня.

Внутрішній державний борг – вну-

трішня заборгованість держави фізичним та юридичним особам, утворена внаслідок залучення коштів, отриманих від випущених в обіг, але ще не погашених державних позик. Набуває форми облігації внутрішніх державних позик, державних скарбничих зобов’язань, позик центрального та комерційних банків. Може формуватися за рахунок використання вкладів населення в державних банках, невиплачених сум пенсій, заробітної плати і т. ін.

Г

Гарантована позика – 1) форма державного кредиту, погашення суми та сплата відсотків за яким забезпечується заставою майна або певними доходами; 2) гарантовані урядом облігаційні позики місцевих органів влади, випущені під конкретні окупні місцеві інвестиційні проекти.

Головний розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі його керівника, якому надане головне право розпоряджатися виділеними бюджетними асигнуваннями, а також направляти їх для використання за бюджетним призначенням.

Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників. Вони отримують пов-

новаження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Госпрозрахункові підрозділи бюджетних установ та організацій –

підрозділи, діяльність яких заснована на самоокупності та самофінансуванні. Самоокупність – покриття витрат за рахунок власних доходів від реалізації товарів і послуг. Самофінансування – здійснення розширеного відтворення за рахунок чистого прибутку без залучення бюджетних асигнувань та основних засобів і матеріальних цінностей, придбаних за цей рахунок.

Гранична податкова ставка – це відношення обсягу податків до величини доходу, що оподаткується.

Д

Депозитні суми – кошти, які надхо-

дять у тимчасове розпорядження бюджетних установ і організацій та з настанням відповідних умов підлягають поверненню.

Державна грошова лотерея – це лотерея, умови якої передбачають наявність призового фонду в обсязі не менш як 50% від суми отриманих доходів, а також не менш як 30% відрахувань до державного бюджету України від доходів, що залишаються у розпорядженні агента з проведення державної грошової лотереї після виплат призового фонду.

Державна допомога – грошова до-

помога, що виплачується фізичним особам за рахунок коштів бюджету або державних цільових фондів.

Державна контрольно-ревізійна служба України – складається з Головного контрольно-ревізійного

управління України, контрольноревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (груп, відділів) у районах, містах та районах у містах. Головним завданням є здійснення державного контролю за витрачанням засобів та матеріальних цінностей, їх збереженням, станом та вірогідністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, розробка пропозицій з усунення виявлених недоліків та порушень і попередження їх в подальшому.

Державна податкова служба – дер-

жавний орган, що підтримує єдину систему контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення і повнотою внесення до бюджету і позабюджетних фондів податків, обов’язкових платежів і зборів.

Державна регіональна політика –

система заходів, що здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування з метою забезпечення дієздатного управління політичним, економічним і соціальним розвитком держави, регіонів і територіальних громад.

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Державна субвенція – цільове виді-

лення коштів з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на фінансування певних програм і проектів на умовах пайової участі бюджету та отримувача коштів.

Державне замовлення – це спосіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб’єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Державне мито – це грошовий збір, що справляють судові органи, органи державного нотаріату, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ, органи місцевого самоврядування та інші органи за вчинення ними окремих дій та видачу документів.

Державне споживання - частина валового внутрішнього продукту, що витрачається на утримання державного апарату, здійснення державних функцій, у т.ч. витрати на оплату державних замовлень і державних закупівель.

Державне фінансування – метод безповоротного надання фінансових ресурсів суб’єктам господарювання за рахунок коштів бюджетних та позабюджетних фондів.

Державний банк – це банк, сто від-

сотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються

витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України стосовно наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов’язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.

Державний борг – це загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, включаючи боргові зобов’язання держави, що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України.

Державний бюджет – центральний бюджет України, який призначений для фінансового забезпечення функцій і повноважень вищих органів державної влади й управління.

Державний внутрішній борг Украї-

ни – державним внутрішнім боргом України є строкові боргові зобов’язання Уряду України в грошовій формі. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває в загальнодержавній власності. До складу державного внутрішнього боргу України входять позичання Уряду України і позичання, здійснені при безумовній гарантії Уряду, для забезпечення фінансування загальнодержавних програм.

Державний внутрішній борг України складається із заборгованості минулих років та заборгованості, що знову виникає по боргових зобов’язаннях Уряду України.

Державний грант – державне замо-

влення на виконання наукових досліджень і розробок.

Державний контракт – це договір,

укладений між державним замовником (від імені держави) і виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов’язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.

Державний кредит – грошові від-

носини, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів у розпорядження органів державної влади і їх використання на фінансування державних потреб.

Державний позабюджетний фонд

– форма утворення і витрачання коштів, утворених поза Державним бюджетам і Республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим.

Державний резерв – особливий державний запас матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбаченому цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Державний фінансовий контроль –

контроль з боку органів державної влади і управління, а також спеціальних контрольних органів (Рахункова палата, Державне казначейство

та інші) за дотриманням законодавства у сфері Державного бюджету, позабюджетних фондів, податків, фінансової діяльності державних підприємств і установ, організацією грошових розрахунків, веденням грошового обліку.

Державні боргові зобов’язання –

державні цінні папери, що засвідчують відносини у межах позики, в яких боржником виступають органи державного управління.

Державні дотації – форма бюджет-

ного фінансування, яка застосовується при фінансуванні плановозбиткових підприємств, організацій, установ, що надають послуги або виробляють необхідні товари, витрати на виробництво яких перевищують ціну реалізації через певну фінансову політику держави в сфері ціноутворення (як правило, обмеження рівня цін).

Державні закупівлі – частина виро-

блених у країні чи за кордоном товарів (послуг, робіт), що купуються державними органами за рахунок коштів бюджету.

Державні замовники – Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, визначені Законом про Державний бюджет України, а також державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення.

Державні інвестиції – вкладення за рахунок коштів бюджету чи цільових

фондів в інвестиційні проекти чи со- ціально-економічні програми.

Державні казначейські зо-

бов’язання – державні цінні папери на пред’явника, які розміщуються на певний строк і надають право на одержання фіксованого доходу протягом періоду володіння цими паперами.

Державні капітальні вкладення –

інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів, джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, державних підприємств та організацій, а також місцевих бюджетів.

Державні кошти – кошти Держав-

ного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів, кошти Пенсійного фонду України, державні кредитні ресурси.

Державні позики – основна форма державного кредиту. За правовим оформленням розрізняють: державні позики, що надаються на підставі угод; державні позики, забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформлюються, як правило, кредити від урядів інших країн, міжнародних організацій і фінансових інститутів. За допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку.

Державні соціальні гарантії – вста-

новлені законами та іншими норма- тивно-правовими актами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, які забезпечують рівень життя не нижчий за прожитковий мінімум.

Державні соціальні стандарти –

встановлені законами, іншими норма- тивно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні субсидії – усі невідплатні поточні виплати підприємствам і громадянам, що не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Державні трансферти – це невід-

платні і безповоротні платежі з бюджету юридичним і фізичним особам, які не являють собою придбання товарів чи послуг, надання кредиту або виплату непогашеного боргу.

Державні фінанси – система грошо-

вих фондів, зосереджених у руках держави і призначених для виконання притаманних їй функцій, а також сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Державні цільові фонди – грошові фонди, що формуються з метою гарантованого фінансування державою певних видатків.

Державні цільові фонди – це форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення.

Державні цінні папери – боргові зо-

бов’язання, емітованідержавою.

Дефіцит бюджету – перевищення видатків бюджету над його доходами.