DF_11 / Сазонець І.Л. та ін. Управління місцевими фінансами

міжбюджетних відносин на основі бюджетного федералізму та фіскальної автономії місцевої влади. У процесі реформування бюджетної системи суттєво зростає роль найчисленнішої та найголовнішої її ланки - місцевих бюджетів. Поряд із державним, місцеві бюджети стають головним важелем перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу. В останні роки від 12 до 16% від валового внутрішнього продукту України акумулювалося в доходах місцевих бюджетів. Зосередження значних грошових засобів відповідає більш новим вагомим і складним завданням, які постають перед місцевими бюджетами на нинішньому етапі розвитку України.

Місцевим бюджетам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, визначених перспективною програмою розвитку українського суспільства "Україна -2010":

-поліпшення життя народу;

-підвищення конкурентоспроможності України в глобальній системі;

-зміцнення основ демократії.

Життєвий рівень народу багато в чому визначається розміром реальних доходів громадян, тривалістю та умовами життя, кількісним і якісним складом послуг, які населення одержує через мережу соціально-культурних закладів, рівнем зайнятості, станом довкілля тощо. Цільове спрямування коштів місцевих бюджетів підтверджує їхню безпосередню причетність до вирішення цих проблем. Майже 2/3 усіх видатків місцевих бюджетів, як було зазначено вище, спрямовується на соціальні потреби - соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання об'єктів, що належать до соціально-культурної сфери; 1/4 усіх коштів місцевих бюджетів використовується на розвиток економіки територій і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, транспорту, дорожнього, житлового та комунального господарства. До місцевих бюджетів надходять екологічні платежі, які цільовим спрямуванням використовуються на природоохоронні заходи.

Звернемось до досвіду роботи з управління місцевими фінансовими ресурсами у Дніпропетровському регіоні, тому що, по-перше, Дніпропетровська область є типовою для промислово розвинених регіонів України, таких як Харківська, Донецька, Львівська тощо. По-друге, вона не є дотаційною, що свідчить про ефективний менеджмент на місцевому рівні. По-третє, саме Дніпропетровщину було обрано згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 522 від 01.04.99 для проведення експерименту щодо переходу на казначейське виконання місцевих бюджетів.

21

Метою бюджетної реформи у Дніпропетровській області було формування нової бюджетної системи міст, селищ та сіл Дніпропетровської області, яка б відповідала новій конституційній природі української держави, потребам розвитку місцевого самоврядування, формуванню ринкової економіки, перетворенню місцевих бюджетів у головний інструмент соціально-економічного регулювання та економічного зростання всього регіону. Для цього бюджет кожного міста повинен стати його фінансовим планом, спрямованим на забезпечення поступового розвитку та подолання соціально-економічної кризи.

Отже, у ході бюджетної реформи мають бути розв’язані такі основні завдання:

По-перше, для регіону повинні бути створені умови, за яких державний бюджет України та місцеві бюджети зможуть забезпечити стабільне фінансування виконання державою та органами місцевого самоврядування покладених на них Конституцією і законами України функцій та завдань. Необхідно привести у відповідність взяті органами місцевого самоврядування правові зобов’язання та фінансові можливості їх забезпечення. Надалі не може зберігатися практика, коли фінансово не забезпечується значна частина видатків місцевих бюджетів, що включають бюджетні призначення на конкретні цілі, встановлені рішенням про місцевий бюджет.

По-друге, необхідно раціоналізувати сукупні витрати, перебудувати їх організацію. Органи місцевого самоврядування мають відмовитись від нераціональних бюджетних видатків, значно підвищивши ефективність використання бюджетних коштів, забезпечити повне і своєчасне фінансування бюджетних програм та бюджетної сфери. Мова йде про концентрацію видатків на головних соціально-економічних програмах, здійснення яких дозволить розв’язати найбільш гострі проблеми, що постали перед регіонами.

По-третє, у ході бюджетної реформи необхідно раціоналізувати мережу закладів, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також оптимізувати чисельність зайнятих

убюджетній сфері. Держава має фінансувати тільки ті послуги у соціальній сфері, які неможливо отримати на ринку, і в таких обсягах, що відповідають цивілізованим стандартам якості.

По-четверте, важливою складовою бюджетного реформування

уДніпропетровській області є підвищення державного та публічного контролю за використанням коштів місцевих бюджетів. Йдеться, у першу чергу, про організацію виконання місцевих бюджетів, зокрема, казначейського управління

22

бюджетними коштами, ліквідацію зустрічних потоків фінансових ресурсів у бюджетній системі.

Бюджетна реформа є надзвичайно складним і досить тривалим процесом, що зачіпає інтереси практично всіх соціальних груп. Ускладнення бюджетного реформування обумовлено причиною особливостей нашої економіки.

Для визначення основних шляхів подальшого розвитку населеного пункту необхідно проаналізувати сильні та слабкі сторони місцевого бюджету, можливості щодо змін на краще та загроз щодо зриву його позитивного розвитку. На основі всебічного аналізу переваг та обмежень проводиться комплексна оцінка населеного пункту і виявляються найбільш обмежувальні фактори, які переважно визначають параметри раціонального розвитку економіки, соціальної та екологічної сфер.

Проаналізуємо стан соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області за останні роки.

Дніпропетровська область - це старопромисловий район розвинутої індустрії, один з найбільш економічно розвинутих регіонів України. Область розташована в межах Придніпров'я, у лісостеповій і степовій фізико-географічних зонах південносхідної частини України. Вона має вигідне географічне положення відносно прилеглих територій індустріального розвитку України та близького зарубіжжя. Магістральні шляхи сполучення області виходять до Донбасу, Криму, портів Чорного та Азовського морів.

На території області (31,9 тис. км) на 1 січня 2005 року проживає 3,5 млн. осіб (табл. 1.1). Упродовж 2004 року чисельність населення скоротилась на 26, 7 тис. осіб. Загальне зменшення чисельності населення відбулося за рахунок його природного скорочення, яке за 2004 рік становило 28,3 тис. осіб, при позитивному значенні сальдо міграції 1 тис. осіб. Обсяг природного скорочення населення порівняно з попереднім роком зменшився на 1,1 тис. осіб (або на 3,8%). Це сталося внаслідок незначного збільшення числа померлих на 0,8 тис. осіб (1,3%), при одночасному збільшенні кількості народжених на 1,9 тис. осіб (6,4%). Сальдо міграції населення за 2004 рік набуло позитивного значення і становило 1,6 тис. осіб проти від’ємного (0,5 тис. осіб) у 2003 році. За 2004 рік число прибулих збільшилось порівняно з попереднім роком з 53,4 тис. до 57,2 тис. осіб, а вибулих – з 53,9 тис. до 55,6 тис. осіб. Особливістю цього регіону є висока щільність населення -115 осіб на 1 км2,, і рівень урбанізації — питома вага міського населення становить 83,6%.

23

Закінчення таблиці 1.1

Область має сприятливі природно-кліматичні умови: середньорічна кількість опадів складає 400-490 мм, середня зимова температура – мінус 5-7, літня – плюс 22-23°С, - та високий рівень природно-ресурсного потенціалу території, зокрема мінеральних і земельних ресурсів.

Рівень господарського освоєння території Дніпропетровської області досить високий. Так, частка її в загальній земельній площі, кількості населення і трудових ресурсах України у 2004 році склала відповідно 5,3, 7,5 і 7,7%. Тут зосереджено 10,5% основних фондів господарського комплексу, створюється 9,2% валової доданої вартості економіки держави і виробляється 16% промислової продукції (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Питома вага Дніпропетровської області в економіці України у 2004 р.

Одним з найважливіших показників, що свідчать про добробут населення і від яких залежить суспільний спокій та стабільність, є доходи й витрати домогосподарств, а найважливішим соціальним показником економічних перетворень у державі – зростання середньомісячної заробітної плати.

За останні роки основні показники доходів та рівня життя громадян мали позитивну динаміку. Починаючи з 2002 р.,

26

спостерігається стійка тенденція до зростання номінальних доходів населення. Так, за період з 2001 р. по 2004 р. номінальні доходи населення зросли в 1,7 раза, наявні – в 1,8 раза. Середньомісячний наявний дохід у розрахунку на одну особу у 2004 р. становив 399,4 грн., що на 177,5 грн. більше, ніж у

2001р.

Доходи та витрати населення Дніпропетровської області за 2001–2004 рр. характеризуються такими даними (табл. 1.3):

Таблиця 1.3

Доходи та витрати населення Дніпропетровської області

(млн.грн.)

За даними Дніпропетровського головного фінансового управління, дефіцит Зведеного бюджету за 2004 р. становив 57,5 млн. грн.

27

У дохідній частині Зведеного бюджету, яка становила 3047,4 млн. грн., податкові надходження склали 59% (1798 млн. грн.), неподаткові – 3,5% (106), інші надходження – 37,5% (1143,4 млн. грн.). Значну питому вагу в загальній сумі доходів займає податок з доходів фізичних осіб – 39,1% (1191 млн. грн.), плата за землю – 11,4% (346,7 млн. грн.), податки на власність – 1,8% (55,1 млн. грн.) та місцеві податки і збори – 1,3% (40,8 млн. грн.). Податок на прибуток підприємств становив лише 15,5 млн. грн., або 0,5%. Із неподаткових надходжень 0,6% припадає на надходження від державного мита – 17 млн. грн., на інші неподаткові надходження – 2,9%, або 89 млн. грн. Надходження до державних цільових фондів становили 52,7 млн. грн., або 1,7% загального обсягу доходів.

Видатки Зведеного бюджету області становили 3104,9 млн. грн. У структурі видатків Зведеного бюджету 62,4% (1937,4 млн. грн.) витрачено на соціально-культурні заходи, на підтримку виробничих галузей економіки – 19,2% загальної суми (596,1 млн. грн.). Доходи, отримані страховими організаціями від страхової та іншої фінансової діяльності, склали 1243,4 млн. грн., видатки 952,6 млн. грн.

Підприємствами, банками та іншими комерційними структурами всіх форм власності на 1 січня 2005 р. було випущено цінних паперів на суму 19670,7 млн. грн., розміщено покупцям – на 17583,8 млн. грн., або 89,4%. На 1 січня 2005 р. нерезидентами було реалізовано цінних паперів у вигляді акцій на 1429,8 млн. грн., ощадних сертифікатів – на 84,8 млн. грн., облігацій – на 16,5 млн. грн., векселів – на 3,9 млн. грн.

Наслідком фінансової діяльності підприємств та організацій області за 2004р. є прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у сумі 5679,4 млн. грн., чистий прибуток склав

4006,6 млн. грн. (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Фінансові результати діяльності підприємств

(за звітний період, млн.грн.)

Продовження таблиці 1.4

Закінчення таблиці 1.4

Дебіторська і кредиторська заборгованість по всіх суб’єктах господарювання на 1 січня 2005 р. становила відповідно 55607,1 млн. грн. та 65769,5 млн. грн. Протягом грудня 2004 р. ці показники зменшились на 2% та на 2,9% відповідно.

У структурі кредиторської заборгованості на 01.01.2005 р. питома вага заборгованості між підприємствами України становила 90,6%, між суб’єктами господарської діяльності країнреспублік колишнього СРСР - 3,8%, із суб’єктами господарської діяльності інших країн – 5,6%, у структурі дебіторської заборгованості – відповідно 95,7%, 0,7%, 3,6%.

Індекс споживчих цін по Дніпропетровській області у 2005 р. становив 108%, що на 4,7 в.п. нижче, ніж у 2004 р. Споживчі ціни (тарифи) в цілому у 2005 р. зростали досить помірними темпами (середньомісячний приріст становив 0,7%). Зростання споживчих цін (тарифів) відбувалося щомісяця, за винятком квітня та серпня. Сезонне зниження тарифів на комунальні послуги у квітні та сезонне зниження цін на картоплю, овочі і здешевлення цукру, внаслідок запровадження Урядом заходів щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку цукру у серпні, – пригальмувало загальний ріст інфляції у ці місяці. Індекс споживчих цін у квітні становив 98,9%, у серпні – 99,9%. Найбільші сплески інфляції зафіксовані у січні – 101,9% та листопаді – 101,7%.

Індекс споживчих цін на продовольчі товари за 2005 р. становив 109,8%. Зміни цін зазнали всі групи продовольчих товарів. Найбільше (на 54,2%) зросли ціни на фрукти. Також суттєво (на 22,7–11,6%) подорожчали морозиво, цукор, риба і

30