Основи адміністративного права україни

Адміністративна відповідальність - правовідносини між державою та суб’єктом адміністративного правопорушення щодо реагування на вчинене правопорушення і на суб’єкт, що його вчинив, та покладання на правопорушника певного виду і міри адміністративного стягнення.

Адміністративне право України - система правових норм, що регулюють і охороняють особливе коло суспільних відносин у сфері державного управління.

Адміністративне стягнення - захід відповідальності, що застосовується державою з метою виховання особи, яка вчинила адміністративний проступок, та попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Адміністративний проступок - протиправна, винна, шкідлива дія або бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, суспільну власність, права і свободи людини і громадянина, встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративні правовідносини - суспільні відносини, які регулюються нормами адміністративного права шляхом впливу на поведінку суб’єктів у сфері державного управління, що спричиняє до виникнення між такими суб’єктами правових зв’язків державно-владного характеру.

Державна служба в Україні - професійна діяльність осіб, які займають посади у державних органах та їх апараті для практичного виконання завдань і функцій держави.

Державне управління - підзаконна виконавчо-розпорядча діяльність органів державної виконавчої влади, спрямована на практичне виконання законів у процесі безпосереднього керівництва господарським, соціальним, культурним та політико-адміністративним будівництвом.

Джерела адміністративного права України -нормативно-правові акти, що містять адміністративно-правові норми.

Склад адміністративного правопорушення - сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Основи кримінального права україни

Злочин - суспільно небезпечне, протиправне, винне й каране діяння, яке завдає суттєвої шкоди певним суспільним відносинам, що охороняються кримінальним законом.

Кримінальна відповідальність - особлива правова роль особи, яка вчинила злочин, пов’язана з державним осудом, а також обмеженнями особистого, майнового чи іншого характеру, що визначається обвинувальним вироком суду.

Кримінальне покарання - захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Кримінальне право України - сукупність норм права, прийнятих ВРУ, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Склад злочину - сукупність суб’єктивних і об’єктивних ознак, що визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як злочинне.

Співучасть у злочині - умисна спільна участь кількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Стадії злочину - певні етапи здійснення умисного злочину, які різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру, характером діяння та моментом його закінчення.

Стан неосудності - стан особи, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії чи бездіяльність або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

ДОДАТОК А

Центр заочного навчання та дистанційної освіти

Кафедра гуманітарних дисциплін

Індивідуальне завдання

з дисципліни