- •Міністерство фінансів України
- •1. Програма навчальнОї дисципліни
- •1.2 Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 4. Адміністративне право
- •Тема 12. Фінансове право
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 2. Конституційне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 3. Цивільне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Предмет цивільного права
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список
- •Тема 4. Адміністративне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю:
- •Бібліографічний список
- •Тема 5. Трудове право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю:
- •Бібліографічний список
- •Тема 6. Сімейне право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ключові поняття
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю:
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю:
- •Бібліографічний список
- •Тема 13. Банківське право
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Ключові поняття
- •Питання для самоконтролю:
- •Ключові терміни та поняття
- •Перелік індивідуальних науково-дослідних робіт
- •5. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
- •Завдання до домашньої контрольної роботи варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 9
- •Варіант 12
- •Варіант 13
- •Варіант 16
- •Варіант 24
- •Варіант 25
- •Варіант 26
- •Варіант 27
- •Варіант 28
- •Варіант 37
- •Навчальна література
- •Глосарій основи теорії держави
- •Основи теорії права
- •Основи конституційного права україни
- •Правовий захист прав і свобод людини і громадянина в україні
- •Основи цивільного права україни
- •Основи сімейного права україни
- •Основи трудового права україни
- •Основи фінансового права україни
- •Основи земельного права україни
- •Судова система та правоохоронні органи україни
- •Основи адміністративного права україни
- •Основи кримінального права україни
- •____________________________________________________________
- •Рецензія
- •Дніпропетровськ – рік
- •Семенова Людмила Юріївна Правознавство
Основи теорії права
Галузь права - сукупність правових норм (приписів), інститутів права, що регулюють певну сферу суспільних відносин у межах конкретного предмета і методу правового регулювання з урахуванням принципів, завдань і цілей такого регулювання.
Джерела права – це:
1 - спосіб зовнішнього вияву правових норм, який засвідчує їх обов’язковість;
2 - спосіб юридичного виразу права, його організація в належну юридичну оболонку, розрізняють кілька видів джерел права.
Законність - правовий режим точного і неухильного виконання законів та інших нормативних актів всіма суб’єктами суспільних відносин як на стадії правотворчості, так і на стадії правореалізації.
Інкорпорація - вид систематизації нормативних актів, що полягає у зведенні їх у збірниках за певним критерієм без зміни змісту.
Інститут права - частина галузі права, яка складається із сукупності
правових норм, що регулюють якісно однорідні суспільні відносини певного виду чи роду.
Кодифікація - вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає у їх змістовній переробці шляхом усунення розбіжностей і суперечностей та створенні зведеного нормативного акта.
Норма права - загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки людей, що має загальний характер, встановлюється чи санкціонується державою з метою регулювання суспільних відносин.
Об’єкти правовідносин - матеріальні та духовні цінності, дії, наслідки людської діяльності, процеси, стани, для досягнення або захисту яких суб’єкти права вступають у правові відносини.
Об’єктивне юридичне право - система всіх правових приписів, що установлені, охороняються, захищаються державою, мають загальнообов’язковий характер і є критерієм правомірної чи неправомірної поведінки, існують незалежно від індивідуальної свідомості суб’єкта права .
Позитивна юридична відповідальність - добросовісне виконання своїх обов’язків перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей і окремою особою.
Правовий статус - юридично закріплене положення людини і громадянина в суспільстві, яке визначає межі можливої та зобов’язальної поведінки.
Правовідносини - особливий вид суспільних відносин, що виникають на підставі права, а їх учасники є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Правопорушення - суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта, за яке передбачається чинним законом юридична відповідальність.
Правопорядок - стан суспільного порядку, що склався в результаті реалізації правових норм.
Правотворчість - діяльність компетентних державних органів, посадових осіб, уповноважених громадських організацій, або всього народу, що полягає у створенні, зміні або скасуванні нормативно-правових актів.
Принципи права - закріплені в праві вихідні нормативно-керівні положення, що характеризують його зміст, основи, закріплені в ньому закономірності суспільного життя.
Система законодавства - цілісна сукупність всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів, що являє собою зовнішній вираз системи права.
Система права - об’єктивно зумовлена внутрішня організація певного суспільства, яка полягає у єдності і погодженості всіх юридичних норм та диференціації їх за галузями, підгалузями та інститутами.
Систематизація нормативно-правових актів - діяльність компетентних органів або осіб, що полягає у впорядкуванні та вдосконаленні нормативних актів, приведенні їх до певної внутрішньої узгодженості.
Соціальні норми - загальні правила поведінки людей у суспільстві, що зумовлені об’єктивними закономірностями, є результатом свідомо-вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.
Структура права - внутрішня побудова, спосіб організації взаємообумовлених та взаємодіючих елементів.
Суб’єкти правовідносин - фізичні або юридичні особи, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правових відносин, виступати носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
Сутність права - головна ідея права, яка виражає його соціальне призначення та цілеспрямованість, що зумовлюється об’єктивними умовами життя суспільства і знаходить своє відбиття у змісті права.
Функції права - основні напрями його впливу на суспільні відносини.
Юридичне право - свобода і обґрунтованість поведінки людей відповідно до чинних нормативно-правових актів та інших джерел права.
Юридичне суб’єктивне право - певні можливості, міра свободи, що належить суб’єктові, який сам вирішує, використовувати чи не використовувати йому своє право.
Юридичні факти - конкретні життєві обставини, умови суспільного життя, передбачені правом, з настанням яких норма права пов’язує можливі правові наслідки.