Навчальна література

1. Основные правовые системы. Р.Давид, К.Жоффре – Спинози-М.,1999.

2. Гражданское право. Е.О.Харитонов, Н.А.Саниахметова –К.А.С.К., 2003.

3. Основи держави і права. В.О.Котюк – К.,1995.

4. Теорія держави і права. Проблеми держави і права. М.В.Кравчук.-Тернопіль,2002.

5. Історія держави і права України. В.С.Кульчицький, М.І.Найюк, Б.Й.Тищик, -Львів, 1996.

6. Історія держави і права України (Х – початок ХiХ ст.ст.). Г.К.Швидько –Дн-вск, 1998.

7. Історія держави і права України. В.С.Кульчицький, Б.Й.Тищик – Київ, 2001.

8. Правознавство. Навч.посібник. В.Керецман, О.Семерак, -К., 2002.

9. Правознавство. Підручник. За ред.. В.Ф.Опришка, Ф.П.Шульженка, -К., 2003.

10. Правознавство. Підручник. За ред. В.В.Копейчикова – К., 2003.

11. Словарь-справочник по праву. А.Ф.Никитин – М., 1995.

Глосарій основи теорії держави

Громадська організація – об’єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, національно-культурних, творчих, вікових, спортивних та інших спільних інтересів.

Громадянське суспільство - суспільство громадян із високим рівнем економічної, соціальної, політичної, культурної і моральної властивостей, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини.

Держава – політико - теріторіальна організація певної частини або всього населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має свій апарат управління і примусу і здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов’язковими для населення всієї країни.

Державна влада - властивість держави, що характеризується суверенністю, універсальністю, загальним характером примусового впливу на поведінку людей. Передбачає наявність владоможного і підвладного суб’єктів і здатність владоможного суб’єкта спеціальними засобами домагатися здійснення своєї волі.

Державний апарат - система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.

Державно-правовий режим - сукупність засобів, методів і способів реалізації державної влади, що відображає її характер і зміст з точки зору співвідношення демократичних і авторитарних засад.

Механізм держави - система державних організацій - органів, установ, підприємств та ін. ,які створюються для організації і безпосереднього здійснення функцій держави.

Орган держави - одна особа чи структурно організована група службовців, спеціально призначених для реалізації державної влади в передбачених законом випадках.

Первісна община - замкнута і самодостатня соціальна група, всередині якої. задовольнялися всі особисті і загальні потреби.

Плем’я - спільність людей в докласовому суспільстві, що складалась з декількох родів, які мали спільні риси і інтереси - однакові звичаї і релігійні культи, спільну територію для полювання і проживання, спільний діалект мови тощо.

Політична влада - вироблення і впровадження у життя політичних програм всіма суб’єктами політики - формальними і неформальними.

Політична партія - організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їх дотримання і виконання, бути її політичним голосом, уособленням окремих групових інтересів.

Рід - первинний виробничий, соціальний і етнічний колектив людей в докласовому суспільстві, який засновується й існує, як правило, на кровно-родинних зв’язках.

Родова община - соціальна група, члени якої перебували у кровноспоріднених зв’язках.

Соціальні норми - загальні правила поведінки людей в суспільстві, що зумовлені об’єктивними закономірностями, є результатом свідомо-вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Суб’єкти соціальних відносин - спільності, організації, групи, особистості (індивіди):

а) спільності - національно-етнічні об’єднання людей, що характеризуються такими формами, як рід, плем’я, нація, народ, населення та ін.;

б) організації - соціальні суб’єкти, що мають конкретну мету і завдання в залежності від області діяльності і поділяються на державні і громадські;

в) групи - різновид соціальних суб’єктів, об’єднання людей за статевими, расовими, національними, професійними чи іншими критеріями, в основі яких лежать природні чи суспільні фактори;

г) особистість - конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки. Характеризується творчими та іншими нахилами, сформованими поглядами; індивідуальність, особа.

Суверенітет -політико-правова властивість держави, що характеризується верховенством, повнотою, самостійністю і неподільністю в межах її території та рівністю і незалежністю у зовнішніх відносинах.

Суспільна влада - управління справами первинної спільності (роду, фратрії, племені) ,що здійснювалось всіма дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин.

Суспільний поділ праці - перехід від привласнюючого господарства до виробництва, що характеризується виокремленням скотарства, землеробства і ремесла.

Суспільство - найбільш загальна система зв’язків та відносин між людьми, що виникає й існує в процесі їх життєдіяльності.

Форма держави - порядок організації та функціонування державної влади щодо форми правління, форми територіального устрою, форми державно-правового режиму.

Форма державно-територіального устрою - національно-територіальна і адміністративно-територіальна організація державної влади, яка характеризує співвідношення частини держави та її органів між собою і з державою в цілому.

Форма правління - організація верховної державної влади, яка передбачає порядок її утворення і діяльності.

Фратрія - у стародавніх греків спершу первісний рід, згодом об’єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника. Братство двох і більше родів, що характеризується розширенням взаємних зв’язків між родами.

Функції держави - основні напрями її діяльності, в яких відображаються та конкретизуються завдання і мета держави, виявляється її сутність, зміст та соціальне призначення у соціально неоднорідному суспільстві.

Функції суспільної влади - напрями вольових відносин між людьми в первісному суспільстві, що визначають відповідну поведінку людей. Розрізняють функції керівництва, примусу, контролю, ведення війни тощо.