4. Організація претензійної роботи. Зміст претензій

Претензійна робота, головною метою якої є усунення або попередження негативного впливу на господарську діяльність з боку контрагентів, будучи заснованої на застосуванні правових норм і правильно організованої, є ефективними засобами усунення цих негативних результатів. Доти, поки не будуть усунуті причини, що негативно впливають на виконання зобов'язань одних господарюючих суб'єктів, перед іншими, буде залишатися необхідність у розгляді майнових і інших суперечок між ними.

Згідно ст. 6 ГПК України, підприємства й організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств і організацій, зобов'язані відновити їх, не очікуючи пред'явлення претензій. Підприємства й організації, чиї права і законні інтереси порушені, з метою безпосереднього врегулювання суперечки з порушником цих прав і інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Добровільне задоволення претензійних вимог забезпечує найбільш швидке відновлення порушених прав кредитора. У цьому укладається позитивний аспект претензійного порядку врегулювання розбіжностей. Але такий порядок врегулювання розбіжностей позитивно відображається і на сумлінному боржнику, оскільки рятує його від додаткових витрат на господарські витрати. Це теж позитивна якість досудового врегулювання взаємин сторін при порушенні зобов'язань.

Таким чином, претензія як матеріально-правова вимога одного учасника спірного правовідносини до іншого являє собою спосіб врегулювання конфлікту самими сторонами, що сперечаються, без сторонньої допомоги з боку держави в особі суду.

Безпосередніми задачами претензійної роботи є:

а) відновлення порушених прав і захист законних інтересів організацій;

б) виявлення причин і умов, що тягнуть невиконання договірних зобов'язань, випуск продукції і товарів неналежної якості, розкрадання майна й інші порушення;

в) попередження порушень планової і договірної дисципліни;

г) поліпшення економічних показників господарської діяльності організацій;

д) відшкодування за рахунок винних осіб збитку, заподіяного організації.

Отже, претензійна робота — це один зі способів захисту прав і законних інтересів підприємств. Вона дає можливість попереджати виникнення господарських суперечок і усувати причини, що їх породжують.

У відповідності зі ст. 6 ГПК України, претензія повинна містити такі реквізити:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії і підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлена претензія; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії і її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік прикладених до претензії документів, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах або засвідчених копіях. Документи, що маються в іншої сторони, можуть не додаватися до претензії з указівкою про це в претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їхнім представником і спрямовується адресатові замовленим або коштовним листом або вручається під розписку.

Таким чином, у випадку пред'явлення претензії шляхом передачі її тексту телеграфом, факсом, по радіо, телефоном, телетайпом порядок досудового врегулювання суперечки може вважатися дотриманим тільки при наявності відповіді на претензію або листа іншої сторони з вимогою надіслати додаткові документи, необхідні для розгляду претензії.

Претензія підлягає розглядові в місячний термін, обчислювальний із дня одержання претензії.

У тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачене право повторного огляду забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, зв'язані з якістю і комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Якщо до претензії не прикладені всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються в заявника з указівкою терміну їхнього представлення, що не може бути менше п'яти днів, без врахування часу поштового доставляння. При цьому плин терміну розгляду претензій припиняється до одержання необхідних документів або закінчення терміну їхнього представлення. Якщо витребувані документи у встановлений термін не надійшли, претензія розглядається по наявних документах.

При розгляді претензії підприємства й організації в разі потреби повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або зробити інші дії для забезпечення досудового врегулювання суперечки (ст. 7 ГПК України).

Підприємства й організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Про результати розгляду претензії заявник повідомляється в писемній формі.

У відповіді на претензію вказуються:

а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, і підприємства або організації, яким спрямовується відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

б) коли претензія визнана цілком або частково — визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми або термін і спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

в) коли претензія відхилена цілком або частково — мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

г) перелік прикладених до відповіді документів і інших доказів.

Коли претензія відхилена цілком або частково, заявникові повинні бути повернуті оригінали документів, отриманих із претензією, а також спрямовані документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їхній немає в заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їхнім представником і спрямовується замовленим або коштовним листом або вручається під розписку.

Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, заявник претензії після закінчення 20 днів після одержання відповіді має право пред'явити в банк розпорядження про списання в безперечному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ньому не зазначений розмір визнаної суми, то до розпорядження додається також копія претензії.

Установи банку зобов'язані приймати розпорядження про безперечне списання кошт і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить по різних причинах не стягувати з його визнану суму.

За необґрунтоване списання в безперечному порядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми (ст. 8 ГПК України).

У випадку порушення термінів розгляду претензії або залишення її без відповіді господарський суд при вирішенні господарської суперечки вправі стягнути в доход державного бюджету з підприємства, організації, що допустили подібне порушення, штраф у розмірі 2 відсотків від суми претензії, але не менш 5 розмірів не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян і не більш 100 розмірів не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.