2. Психологія окремих слідчих дій Психологія огляду місця події

Огляд місця події має певну специфіку, що виділяє його з-поміж інших слідчих дій. Ця специфіка полягає в такому: 1) кримінальна ситуація характеризується невизначеністю; 2) огляд місця події спрямований на виявлення доказів, характер яких диктується особливостями події злочину, способом його вчинення і приховування; 3) при одержанні тієї чи іншої інформації слідчий повинен вирішити питання про її відношення до розслідуваного злочину і доказове значення.

Вирішення розумових завдань при проведенні огляду місця події.

Огляд місця події, що є за своїм характером дослідженням у широкому значенні, вимагає вирішення значної кількості розумових завдань. До першого типу можна віднести завдання виявлення інформації, її оцінки, висунення загальних і окремих версій; до другого — завдання щодо організації дій, пов'язаних із проведенням огляду місця події.

Оцінка виявленої інформації дає змогу формувати уявну модель події або таку її модель, де уявні побудови сполучаються з фрагментами дійсності і створюють варіанти моделей із частково реальним змістом. Тут і починає здійснюватися третій етап вирішення розумових завдань, у ході конструювання яких і виявляється пізнавальна роль психології. Побудова уявних розумових моделей у процесі огляду місця події обмежена наявною інформацією і тому не може бути цілковито вільною. Аналіз і оцінка доказового матеріалу обмежують діяльність моделювання, акцентуючи мислення слідчого на низці встановлених обставин і визначенні можливого причинного відношення.

Розумові процеси, пов'язані зі створенням моделей події або її окремих обставин, належать до поняття психологічного пошуку («пливучий силует», за В. І. Поповим). «Пливучий силует» можна розглядати як перманентну модель, точній конструкції якої сприяють аналіз і оцінка виявленого в процесі огляду. Така модель ще не є версією, а відіграє підготовчу роль на шляху до її формування і побудови.

Модель, створювана щодо події, яка мала місце, відрізняється і збірним характером, поєднуючи в собі водночас дії злочинця, потерпілого, обставини, що передують вчиненню злочину, і його наслідки. У цьому полягає не лише її складність, а й її багатозначна пізнавальна цінність. Така модель ніби з'єднує розрізнені сліди, речі, обставини і доповнює їх типологією подій, їх логіки або інсценування, уявленнями про вчинки людей в аналогічних ситуаціях, швидко й у багатьох випадках закінчено дає змогу відновити уявну картину події злочину.

Система тактичних прийомів при огляді місця події.

Розробка тактики огляду місця події пов'язана з побудовою системи тактичних прийомів (тактичних комбінацій) щодо відповідних ситуацій. Залежно від характеру відображення на місці вчинення злочину можуть бути виділені ситуації:

1) подія злочину має справжнє відображення. У цьому разі у слідчого відсутні будь-які сумніви щодо характеру події, яка відбулася, і осіб, які брали у ній участь. Має місце достатній обсяг інформації, що дає змогу робити висновок про дійсність події;

2) подія злочину має неповне відображення. Завдання слідчого полягає у відновленні цілісної картини події, що відбулася. Неповнота відображення може мати різний ступінь. Виникнення неповного відображення пов'язане з такими двома основними моментами: а) у процесі вчинення злочину подія злочину цілком не відобразилася на місці події; б) після вчинення злочину відбулися зміни об'єктів огляду — слідів і речових доказів;

3) подія злочину не має явного відображення. Така ситуація може виникнути, якщо: а) знищені дані на місці події. Водночас знищення інформації на місці події (слідів та інших речових доказів) передбачає наявність іншої інформації — слідів їхнього знищення; б) подія в цьому місці не відбувалася;

4) подія злочину має неправдиве відображення. Ситуація неправдивого відображення передбачає відображення не події злочину, а іншої події. Такі відображення бувають при різних інсценуваннях. У даному разі необхідно звертати увагу на негативні обставини.

Кожній із названих ситуацій огляду місця події відповідає оптимальна система тактичних прийомів. Відповідно можуть бути виділені такі системи тактичних прийомів огляду місця події: 1) система тактичних прийомів при справжньому відображенні події злочину (зіставлення пер­винних даних і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину; аналіз окремих слідів на місці події; моде­лювання події, що відбулася); 2) система тактичних прийо­мів при неповному відображенні події злочину (аналіз ок­ремих слідів (предметів), їхніх ознак, розташування; вико­ристання уявної реконструкції окремих елементів події; моделювання з метою відтворення події, що відбулася; зіставлення модельованої події і реальної картини місця події); 3) система тактичних прийомів за відсутності явно­го відображення події злочину (зіставлення первинних да­них з інформацією місця події; залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про злочин; аналіз ознак знищення слідів; аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення з установленими фактами); 4) система тактичних прийомів при неправдивому відображенні події злочину (зіставлення інформації місця події з традиційним, природним пе­ребігом події; зіставлення інформації місця події з типови­ми аналогами; зіставлення слідів (предметів) з довідкови­ми даними; зіставлення слідів (предметів), виявлених на місці події, між собою; зіставлення даних місця події з до­казами, точно встановленими у справі).

Завдання: зробити таблицю:

1 – характер відображення злочинної події

2. система тактичних прийомів

Взаємозв'язок особи злочинця і відображень місця злочину.

У процесі огляду місця події можна одержати інформацію про особу злочинця. Перебування злочинця на місці події передбачає його вплив на навколишнє середовище і залишення відображень (слідів злочину в широкому розумінні). Вчинення злочину пов'язане з матеріальними змінами первинної обстановки. Такі зміни передбачають порушення первинного положення, місцезнаходження, стану різних об'єктів, що утворюють речове середовище, в якому вчинено злочин. Відображення, або сліди в широкому розумінні, охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі та ін.); зміну обстановки (поява чи зникнення предметів, зміна їхнього місця розташування); зміну виду або стану предмета.

Зміни, що виникають у ході вчинення злочину, містять певні відомості про особу злочинця (відносно безперечні або такі, що мають імовірний характер). Під час огляду можна передбачити стать злочинця. У цьому аспекті важливе значення має оцінка виду злочину. Існують специфічно чоловічі (наприклад, хуліганство, розбій, зґвалтування, вбивство, поєднане із зґвалтуванням, та ін.) і специфічно жіночі (наприклад, убивство матір'ю новонародженої дитини тощо). Вивчення способу злочину (підготування, вчинення, приховування) також може вказувати на стать злочинця. З певним ступенем імовірності про стать злочинця можуть свідчити і матеріально-фіксовані та інші сліди (наприклад, сліди губної помади на посуді чи недокурках). Водночас потрібно пам'ятати і про контркриміналістику (злочинці можуть створювати фальшиві сліди з метою заплутати слідство, направити його на помилковий шлях).

У ході огляду місця події може бути отримана інформація про вік злочинця (неповнолітній, дорослий чи похилого віку). Про вік злочинця свідчить вид, характер і механізм злочину, предмет посягання, знаряддя злочину, особливості слідів тощо). Так, про вчинення злочинів неповнолітніми може свідчити предмет посягання. Зокрема, при вчиненні крадіжок з магазинів неповнолітні можуть вилучити ящик з цукерками чи шоколадом і не торкнутися більш коштовних речей, що становитимуть для них труднощі в збуті.

Місце події містить інформацію про анатомічні ознаки злочинця: зріст (за слідами рук чи ніг), статура (за способом проникнення в приміщення) тощо. Крім цього, місце події дає інформацію про кількість злочинців (груповий злочин чи злочин вчинено організованою злочинною групою), наявність злочинного досвіду (злочинний почерк), особливості звичок, нахили, аномалії психіки тощо.

З метою діагностики особи злочинця можливе запрошення спеціалістів у галузі психології для участі в огляді місця події, а також інших спеціалістів (наприклад, психіатрів) для складання психологічного портрета (чи психологічного профілю). Портрет (профіль) розшукуваного злочинця є системою відомостей про психологічні та інші ознаки даної особи, важливі для його виявлення й ідентифікації. Головне в психологічному портреті те, що він відображає внутрішні, психологічні, а також поведінкові ознаки людини. Це один із різновидів розумових моделей. Його основна функція — бути засобом розшуку, виявлення злочинця, особа якого не встановлена.