Yur_psikh_Lektsii / Л3Процесуальна діяльність / Додатки / 1Проф спостереж

ПСИХОТЕХНІКА ПРОФЕСІЙНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОБ'ЄКТАМИ Й ОБСТАНОВКОЮ

Багатьом співробітникам правоохоронних органів за родом своєї діяльності доводиться здійснювати професійне спостереження за місцевістю, об'єктами й тим, що там відбувається. Спостереження ведеться при несенні служби на постах, при особистому розшуку, у засадах, при спостереженні за об'єктами оперативного інтересу, огляді місця події тощо.

Професійне спостереження — це навмисні, вибіркові й планомірно здійснювані за допомогою органів почуттів виявлення й збір інформації, необхідної для вирішення професійного завдання. Наприклад, огляд місця події - важлива слідча дія, що здійснюється слідчим з метою виявлення слідів злочину й інших речовинних доказів, з'ясування обстановки події, а дорівнює інших обставин, що мають значення для справи.

Успіх професійного спостереження багато в чому залежить від психологічних факторів — об'єктних, обстановочних і суб'єктних. Вирішальне значення належить суб'єктним, тобто якостям, здатностям, психічним станам, знанням, навичкам і вмінням професіонала, що здійснює спостереження. Професійна спостережливість — комплексна якість особистості, що виражається в умінні помічати характерні, але малопомітні й, на перший погляд, малоістотні особливості обстановки, людей, предметів і їхніх змін, що мають або можуть мати значення для рішення професійного завдання. У структуру цієї якості входять почуттєві й особистісні компоненти.

Почуттєву основу спостережливості становить робота органів почуттів (аналізаторів) людини: зору, слуху, дотику, нюху й ін. У їхніх відчуттях відбиваються окремі властивості об'єктів і явищ, за яких ведеться спостереження (відчуття ваги, твердості, заходу, кольору, температури, смаку й ін.). На основі відчуттів виникають сприйняття - образи об'єктів і явищ у комплексі їхніх властивостей і якостей.

Відчуття й сприйняття тісно пов'язані з увагою - процесом організації психічної діяльності і її зосереджень на пізнанні окремих об'єктів, явищ і їхніх особливостей, які при цьому сприймаються з особливою виразністю і ясністю. Увага подібно лучу прожектора, що вихоплює щось із темряви й робить його помітним, що піддається детальному вивченню й оцінці.

Важливу роль грають і особистісні компоненти спостережливості, до яких ставляться:

- мислення юриста і його професійні знання про об'єкт спостереження. Не випадково говорять у народі: "ока без розуму, що отвору в стіні", "людин дивиться очами, а бачить розумом";

- мотивація, бажання, прагнення, потреба пильно спостерігати й вчасно виявляти все значиме;

інші індивідуальні особливості: вольові якості, пам'ять, працездатність, психологічна стійкість, рівень знань і ін.

Професійна спостережливість співробітника правоохоронних органів - це не проста натренированность його око або слуху. Це особистісне явище - зацікавлене, відповідальне, сумлінне спостереження зі знанням справи. Тому й психотехніка професійного спостереження носить комплексний характер.

Прийом забезпечення інтенсивності спостереження. Спостереження ефективно, якщо "промінь" уваги яскравий і сильний. Треба не просто дивитися, а спостерігати. Досягається це активізацією особистісних компонентів спостереження.

Правило самостимулювання уваги. Увага підсилюється, коли працівник правоохоронного органа відповідально ставиться до служби, до обов'язків за спостереженням, усвідомлює, що успішне спостереження відіграє найважливішу роль у попередженні, припиненні й розслідуванні злочинів і забезпеченні особистої безпеки. Про це говорять і нагадують при інструктажі, при виході на виконання завдання, при перевірках служби й пильності. Але й собі треба подумки нагадувати: якщо упущено при спостереженні, то буде потрібно величезна праця десятків людей, щоб компенсувати промах, а іноді його виправити неможливо.

Правило пильності. Справжній професіонал знає, що обстановка завжди чревата раптовим ускладненням. Спокій її буває оманним і не повинне розслаблювати. Можна, наприклад, перевірити 1000 документів в автомобілістів в абсолютно спокійній і безпечній обстановці, але 1001 перевірка виявиться смертельно небезпечної й може привести до важких наслідків. Цього не трапиться, якщо день у день, постійно інспектор дорожньо-патрульної служби не допускає зниження пильності, зберігає внутрішню зібраність, розумну сторожкість і готовність до негайного реагування. Треба пам'ятати про те, що злочинці завжди діють потай, раптово, прагнуть обдурити варта порядку, і не дозволяти їм цього домогтися. Почуття професійної гордості й самолюбства зобов'язує бути сильніше, розумніше злочинця й вчасно виявити й розгадати його злочинні задуми й хитрування.

Правило вольової напруги. Кожний, ведучий професійне спостереження, повинен здійснювати його з вольовою напругою, із зусиллям. Постійно пам'ятати про те, що професійне спостереження - це своєчасне виявлення малопомітних ознак обстановки, що мають професійне значення, змушувати себе ретельно вивчати всі деталі, не поспішати, розглядати, міняти при необхідності місце спостереження, наближатися до об'єкта. Мобілізувати волю й інтенсифікувати спостереження можна, наприклад, думкою в ході огляду місця події про те, що не буває злочинів і злочинців, які не залишали б ніяких слідів. Якщо сліди не перебувають, треба не отчаиваться, не відступати, а терпляче шукати, використовувати спецтехніку. Вольовим зусиллям треба здійснювати самоконтроль і самоврядування увагою. Це можна робити, задаючи собі подумки питання типу " чиУважний я? За всім чи сльожу як треба?" і віддаючи самонакази - "Перевір себе!", "Уважно дивися!", "Ще раз переглянь, чи не упустив чого?".

Правило з'ясування мети й завдань спостереження. Спостереження завжди більш успішно, якщо спостерігач знає, за чим спостерігати, що виявляти, за якими ознаками стежити. Загальна установка типу "спостерігайте краще, постарайтеся не пропустити, дивитеся в обоє" у силу психологічних механізмів гірше позначається на інтенсивності спостереження, чим конкретна.

Прийом організації спостереження. Об'єкти, процеси й параметри, за яких ведеться спостереження, звичайно численні, складні й багатозначні. Так, здійснюючи огляд місця події, юрист повинен: а) виявляти, фіксувати, вилучати й оцінювати сліди злочину й інші речовинні докази; б) одночасно вивчати обстановку події для виявлення характеру й обставин розслідуваної події; в) одержувати вихідну інформацію для висування версій про механізм події, його учасниках, особистості злочинця; г) виявляти дані для організації розшуку й затримки злочинця по гарячих слідах; д) звістки спостереження за поводженням потерпілого й свідків; е) стежити за діями інших учасників огляду; ж) контролювати свої дії, висловлення, учинки й ін. Коротше кажучи, треба нічого не упустити з поля зору, постійно розподіляти й перемикати увага й все це робити безпомилково. У цьому одні із самих більших труднощів спостереження, а недоліки - джерело самих серйозних промахів.

Правило планомірного вивчення поля спостереження. Організувати спостереження - виходить, насамперед зорієнтуватися в обстановці, вивчити поле спостереження, виділити його критичні орієнтири, уточнити завдання, визначити порядок дій при спостереженні. До початку спостереження корисно використовувати всі можливості, щоб одержати найбільш повне подання про об'єкт (-ах) і умовах спостереження. Необхідно врахувати такі умови, як день, ніч, дощ, туман, сонце в очі, освітленість об'єкта й території й ін. На цій основі вибирається місце спостереження, порядок його зміни, центральна крапка спостереження, визначається, за чим стежити й що шукати.

Правило постановки себе на місце правопорушника. Ця рефлексія потрібна, тому що спостереження найчастіше націлене на своєчасне виявлення ознак правопорушення, що готується, або злочину, суб'єкт якого витончує, щоб залишитися непоміченим і безкарним. Поставивши себе подумки на його місце, можна краще зрозуміти, що і як він буде використовувати для цього. У цьому випадку буває легше визначити найнебезпечніші крапки, зони, об'єкти, можливі ситуації, які вимагають особливої уваги й пильності при спостереженні.

Правило обґрунтованого розподілу й перемикання уваги. Перегляд поля спостереження принесе результати, якщо підкоряється обґрунтованій логіці, здійснюється за розрахованою схемою, маршруту, диктуемым завданням і оцінкою обстановки. Криміналістика, наприклад, рекомендує ексцентричну схему детального огляду місця події - по спіралі, що розкручується, від вираженого центра огляду, наприклад, що лежить трупа, або, навпроти, концентричну, а у квартирах - за годинниковою стрілкою або проти її й ін.

Є й психологічні міркування при розробці обґрунтованої схеми спостереження:

• широта уваги людини (можливість одночасно сприймати певне число параметрів і об'єктів) виміряється "миллеровским магічним числом" 7 ± 5, а граничний кут ясного бачення не перевищує 30 градусів. Фактичне ж поле спостереження і його особливості можуть значно перевищувати ці величини. Вирішити завдання охоплення спостереженням усього необхідного тільки швидким перемиканням уваги з однієї групи або окремих об'єктів, параметрів на інші, причому за певною схемою, повторюючи її циклично. При розрахунку схеми важливо правильно визначити центр - найважливіші об'єкти й параметри (де ймовірність очікуваних змін обстановки найбільш велика й значима). Потім поле спостереження подумки розбивається на горизонтальні сектори (при необхідності й по вертикалі), величиною не більше 25 градусів кожний, і зони дальності - далеку, середню, ближню. Оцінюється розміщення на них найбільш важливих крапок, що вимагають особливого спостереження, і на основі всього цього намечается схема перемикання уваги;

• перемикаючи увагу за наміченою схемою, варто пам'ятати, що не всі люди можуть робити це швидко. У погано тренованих і психічних процесів, що володіють слабкою рухливістю, співробітників кожне перемикання уваги, щоб щось не упустити, повинне займати 7-8 секунд. Потрібно пам'ятати, що в момент перекладу ока з однієї крапки на іншу, що займає приблизно 0,1-0,2 секунди, око не бачить;

• існує залежність повноти й точності сприйняття від часу, протягом якого воно здійснюється. Тому при перегляді найбільш важливих крапок, секторів, зон, кожна зухвала підозра об'єкт, предмет варто розглядати пильно приблизно 2-3 мінути, інакше можна не помітити істотне. Робиться це прицільно, з очікуванням, що розглянуті крапка, об'єкт, сектор, зона несуть у собі інформацію, важливу для розв'язуваного завдання. Ковзання по полю спостереження чревате серйозними недоглядами;

• оскільки проходження всього маршруту в поле спостереження може займати досить багато часу, варто передбачити до його завершення часте повернення до найбільш важливих, небезпечних крапок, щоб забезпечити краще спостереження за ними;

• небезпечно звужувати увага, приковувати його до якомусь одному об'єкту, параметру, сектору як би важливий він не був, тому що небезпека завжди може прийти з боку.

Правило забезпечення комплексності сприйняття при спостереженні. Основну інформацію людин одержує за допомогою зору, але із цього не треба, що можна зневажати іншими відчуттями й сприйняттями. Яке-небудь із них може часом зіграти вирішальне значення. Так буває, наприклад, з відчуттям заходу при вході в кімнату, де відбулася подія, або визначенні пальцями, долонею температури тіла вбитого. Спостерігаючи, треба й дивитися, і нюхати, і слухати, якщо треба - пробувати на смак, торкати, брати в руки (не порушуючи, звичайно, слідів). Після статичного огляду місця події корисно здійснювати експериментування, переміщаючи предмети на місці події й намагаючись відтворити вихідну обстановку, послідовність розвитку події, досліджуючи окремі предмети й сліди.

Прийом забезпечення високої чутливості органів почуттів. Чутливість - це особлива властивість органів почуттів людини і їхній стан. Чим вище чутливість, чим нижче, як говорять, її поріг, тим більше дрібні й тонкі деталі, ознаки, відтінки, зміни предметів і явищ людина виявляє й тем швидше йому це вдається, і навпаки. Чутливість як стан дуже динамічний, і в того самого людини в різні моменти вона може кардинально відрізнятися: бути дуже високої або дуже низкою. Природно, що в інтересах забезпечення ефективного спостереження необхідно дотримувати наступних правил.

Правило обліку адаптаційних залежностей чутливості. Існує абсолютний поріг відчуттів, що характеризується тією силою дії подразника (світла, звуку, заходу та ін.), при якій уперше в людини виникає відчуття відповідної модальності й, стало бути, він починає почувати, тобто помічати. Чим нижче цей поріг, тим вище чутливість. Однак він не постійний, а змінюється під впливом особливого, адаптаційного механізму, що пристосовує чутливість до сили діючі в цей момент подразника. Найкращий для спостереження, мінімальний поріг абсолютної чутливості встановлюється в зору - у темряві, у слуху - у тиші. Час адаптації не постійно. Адаптація зору при переході людини зі світла в темряву відбувається повільно (найбільше выраженно - на 80% - у перші 15-20 мінут), а з темряви на світло обтирання особи, шиї холодною водою, рушником;

- прийом кава й тонізуючих препаратів (элеуторококка, китайського лимоннику, женьшеню, золотого кореня, міцного чаю й ін.)

- жування чогось кислого (лимон, кислі й незрілі фрукти й ін.);

- болючі відчуття невеликої інтенсивності (наприклад, пощипування себе, поплескування по особі).

Підвищення чутливості такими способами короткочасно (не більше 20-30 мінут), хоча й воно може допомогти в складній для спостереження й стомлюючій обстановці, при сильній утомі. Негативно позначаються на чутливості зору жару або холод (підвищення температури з + 21 градуса до + 28 градусів знижує, наприклад, гостроту зору в 2 рази); активні відчуття в шлунку після рясної їжі; відчуття при сильному стримуванні природних надобностей (при переповненні сечового міхура чутливість зори може знижуватися на 80%); почуття болю, м'язової й загальної утоми; сильні неприємні заходи. Якщо вплив таких відчуттів не можна припинити, треба підсилювати вольову самомобілізацію для збереження високої якості спостереження.

Прийом підвищення свідомості спостережуваного. Спостерігає краще той, хто краще розуміє, - така загальна закономірність. Два співробітники правоохоронних органів - один молодий, інший великодосвідчений - можуть стояти поруч, дивитися на те саме, але зауважувати різне. Це пояснюється розходженням у розумінні що відбувається. Не розуміючий майже сліпий.

У правоохоронній діяльності спостерігати найчастіше доводиться крізь завісу скритності, маскувань, інсценівок, відволікань і інших видів протидії злочинного елемента. Огляд місця події нерідко відбувається в обстановці неочевидності. Правильно побудувати спостереження в цих умовах допомагає завзяте прагнення й уміння зрозуміти, розібратися в що происшли й відбувається. Сліди - "німі свідки" що происшли - повинні "заговорити".

Правила опори на знання. Спостерігачеві варто постійно прагнути використовувати свої й чужі знання, досвід, випадки з минулого, наставляння що інструктувало й думати, осмислювати побачене й почуте. Корисно скористатися знанням прийомів і правил спостереження, викладених у посібнику.

Правило вербалізації виявленого. Побажання думати може залишитися благим, якщо не спонукувати" себе до уявного проголошення слів і пропозицій, що відбивають розуміння виявленого і його оцінку. Це не тільки виражає першу стадію розуміння, але відразу ж асоціативно підключає можливість використання всіх знань, пов'язаних із цими словами й зберігаються в пам'яті. Якщо не користуватися правилом "людин дивиться очами, а бачить розумом", то виникають випадки, коли невдачливий спостерігач виправдується: "Я помітив, але не оцінив".

Правило додавання уявної картини, До кінця зрозуміти спостережуване й внести корективи в схему спостереження можна, лише розуміючи происходящее в цілому, включаючи окремі помічені ознаки в загальну картину що відбувається, співвідносячись їх з можливою кримінальною подією й оцінюючи їхню значимість для нього. Так, при огляді місця події потрібно відразу осмислювати все навмисного або ненавмисного характеру, що виявляється у світлі, що происшли, цілей і мотивів, що беруть участь у ньому осіб, способах і знаряддях, послідовності дій злочинця і його жертв та ін. Це дозволяє вчасно усувати недогляди в спостереженні, висувати припущення й перевіряти їх. Наприклад, знаряддя вбивства нерідко не перебуває на місці злочину, злочинець звільняється від нього десь поблизу, викидаючи у водойму, сміттєпровід, ливнесток і т.п. Побудова картини події за результатами спостереження на місці події дозволяє юристові розширити місце огляду, вийти за межі спочатку наміченого поля й шукати знаряддя вбивства за його межами в найбільш імовірних місцях.

Активізації мислення з метою побудови загальної картини що відбуває або происшли сприяють активізація подань, уявних образів, розгорнуте внутрішнє проказування міркувань, активне пригадування корисних у цьому випадку знань. Якщо картина злочину при огляді місця події не складається або недостатньо ясна, необхідно зробити огляд максимально ретельним, брати під сумнів зроблене, проводити огляд повторно, наполегливо шукати нові сліди й інші речовинні докази.

У польових умовах нерозуміння происходящего чревате непевність, що очень серйозними наслідками, викликає, розгубленість, запізнювання з відповідними мірами, неадекватність їх при агресивному поводженні злочинного елемента.

Правило критичності спостереження. Зв'язок спостереження з мисленням і іншими особистісними якостями спостерігача може мати не тільки позитивне, але й негативне значення. Прикованность його мислення до однієї версії, поспішність висновків Упередження малообґрунтовані припущення надмірна самовпевненість, несамокритичність, суб'єктивні переваги й ін. нерідко ставали причиною грубейших помилок у спостереженні й наступних рішеннях. Юридична психологія рекомендує:

• здійснюючи спостереження, огляд, не дозволяти собі піддаватися суб'єктивним, малообґрунтованим оцінкам, поверхневим поясненням, самовпевненим висновкам;

• постійно звертати увагу на суперечній складній картині й версії негативні обставини, коли щось не знаходить місця в них, не збігається, не зв'язується за часом у логіку причин і наслідків. Так, що суперечать обставинами можуть виступати: відсутність слідів ніг на ґрунті під вікном будинку при загальній картині проникнення злочинця в приміщення через вікно; відсутність предмета, на який міг би стати людина для накладення на себе петлі при загальній картині самогубства; відсутність або мала кількість крові на місці виявлення трупа й наявність на ньому безлічі відкритих ран, що свідчать про рясну кровотечу й ін.;

• постійно мати на увазі можливість інсценівки, симуляції або помилковій демонстрації, тобто штучного створення певної обстановки злочинцем з метою приховання щирої події. Наприклад, убивству може бути додана картина самогубства, підпалу - випадкового самозаймання. Постійно ставити перед собою питання "чому?" і "що це значить?", продумуючи, припускаючи, критикуючи й перевірці подальшим спостереженням свої думки й висновки. Звичайно інсценівку видає зайво демонстративна картина події, його очевидність, що націлюється злочинцем на підштовхування слідчого до певного висновку. Наприклад, при інсценівці крадіжки - розкидані з надмірною ретельністю речі, безліч зламаних і розбитих предметів. Показово для інсценівок і відсутність слідів, які повинні бути (негативна обставина), і, навпаки, - наявність таких, які суперечать загальній картині події.

Прийом підвищення стійкості спостереження. Ефективне спостереження - спостереження, що ведеться правильно від початку й до кінця й дає позитивні результати. Домогтися цього психологічно не так просто. Адже юрист утомлюється згодом, на нього можуть впливати якісь важкі умови, велика напруга. Огляд місця події, обшук, несення служби на пості - це багатогодинна праця, що розморює нервова напруга, постійна готовність до раптовості, конфликтность та ін. Напруга може зростати, наприклад, у міру того як при обшуку або огляді місця події необстежених місць залишається усе менше, а шукане ще не знайдено; коли доводиться придушувати природну бридливість і шукати речі в таких місцях, у порівнянні з якими бак із брудною білизною здається стерильно чистим. Потрібно вживати заходів, щоб зберігати сили й підтримувати на високому рівні спостережливість до кінця дії.

Правило збереження психологічної врівноваженості. Починаючи спостереження, варто бути в робочому, піднятому, нормальному стані. Безпосередні начальники повинні не допускати дій, що негативно позначаються на психічному стані здійснююче спостереження підлеглого, придушувати дратівливість, гнів, якщо вони в них виникають. Самому спостерігачеві потрібно намагатися не реагувати емоційно на перешкоди: сторонні розмови, шум, настрій юрби, що оточує місце події, вид крові, наявність трупа (особливо спотворені або дитячого), стогони й лементи потерпілих і ін. Можливо й виникнення тривоги, сильного хвилювання, страхів, вплив яких на спостереження добре виражено в народних приказках: "у страху ока велика", "лякана ворона куща боїться". Методами самоврядування їх треба переборювати, тримати себе в руках, зберігати холодну голову.

Правило використання мікроперерв. Психології відомо, що гранично інтенсивна безперервна увага може зберігатися протягом 40 мінут. При середній інтенсивності навантажень цей строк збільшується до 2,5—3 годин. Спостерігати ж доводиться звичайно значно довше. Єдиним способом підтримки стійко високої спостережливості є вживання спеціальних заходів, серед яких зміна роду роботи (пересменка спостерігача) і короткочасні перерви (при необхідності — з підміною). Добре відновлюють сили навіть п'яти-семиминутные перерви через годину-два (залежно від інтенсивності спостереження й труднощі умов). У перервах можливі й пасивний, розслаблений відпочинок, і виконання активних рухів руками, тулубом, ногами, шиєю, плечовим поясом. Корисно використовувати тонізуючі засоби, що підвищують чутливість (про їх говорилося вище). Добре, якщо спостереження ведеться в стані нерухомості (сидячи, лежачи, коштуючи), а обстановка дозволяє періодично (наприклад щогодини), не сходячи з місця спостереження й не припиняючи його, виконувати руху (по 5—7) руками, ногами, плечовим поясом. Це пожвавлює кровоток у застиглих м'язах, суглобах і загальний, що сприятливо відбивається на сприйняттях і мисленні. Можливе використання й изотонических вправ, що відрізняються тільки почерговою напругою й розслабленням (по 5 секунд) м'язів (кистей, плечей, шиї, ніг) без здійснення рухів.

Правило обліку добової й тижневої динаміки спостережливості. В організмі й психіці існують біологічні й психологічні цикли всіх процесів, обумовлені генетично й сформовані прижизненно. Найбільш відчутні для інтенсивності й результативності .спостереження добові й тижневі цикли. З огляду на їхнього впливу, потрібно проявляти підвищену увагу до якості спостереження, приймати описані вище міри, посилено застосовувати всі психологічні прийоми до днів і годинник, коли очікується його спад.

Протягом доби це: у перші 30 мінут роботи, у годинники звичної обідньої перерви, після їжі, наприкінці робочого дня, увечері, уночі, особливо з 0 до 5 годин ранку. Протягом тижня: понеділок, субота й неділя, передсвяткові й святкові дні (спади в них аналогічні суботнім і недільним, якщо вони бувають навіть у вівторок-четвер).

Правило виключення ілюзій. При спостереженні можуть виникнути й ілюзії, тобто помилкові сприйняття. Виникненню їх сприяють особливості спостережуваних об'єктів, умов (темрява, туман, міраж, особливе сонячне висвітлення, швидкість пересування й ін.), підготовленість, досвід (наприклад, як говорять, "обжегшийся на молоці дуетна воду") і стан самого спостерігача (тривожність, страх, утома, збудженість і ін.). Спостерігачеві треба мати на увазі можливість їхнього виникнення, підтримувати себе в нормальному стані, перевіряти ще раз виниклі сумніви, але якщо вони зберігаються, не соромитися доповідати по інстанції, а керівникам не піддавати глузуванню невпевнена доповідь. Принцип такий: краще доповісти, чим не доповісти, краще перевірити, чим відкинути сумніву.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кертес И. Тактика й психологічні основи допиту. М., 1965.

2. Ратинів А.Р. Судова психологія для слідчих. М., 1967.

3. Столярень до А.М. Психологічні прийоми в роботі юриста: Практ. посібник. - М.: Юрайт - М, 2001. - 288 с.