Висновки з питання V

Бентам розробив новий метод правової доктрини. Він ним користувався, розробляючи вчення утилітаризму; цей метод дав змогу великому філософу права зробити з цього вчення могутню зброю для реорганізації всіх правових ін­ститутів на раціональних принципах.

Дж. Мілль зробив спро­бу співвіднести корисність із справедливістю.

Висновки з теми

У класичній німецькій філософії права кожному з її основоположників належить своя, осібна роль у створенні особливої концептуальної моделі права, а саме:

• Кант сформулював засноване на ідеях Платона визна­чення права, розглянув це поняття в системі філософських універсалій. Наголосив на моральній автономії особистості в контексті цілісного вчення про людську свободу крізь призму верховенства моралі, де пріоритет надавався інди­відуальному, конкретній особистості;

• Фіхте зруйнував стереотипи суспільного договору, пов'язавши проблему походження права з розвитком само­свідомості. Це дозволило вивести загальні основи права з фундаментальних умов існування людини як вільного суб'єкта, наділеного волею і мисленням;

• Гегель створив універсальну методологію, засновану на ідеї саморозвитку права в єдності з його інституціонально-предметними та духовними проявами. Об'єднав в одно­му контексті право і свободу, де пріоритет надавався за­гальному — індивідуальну долю людини Гегель приніс у жертву загальному. Мислитель завдяки власним логічним судженням дійшов висновку про зверхність держави над особистістю, як загального і цілого над окремим і одиничним.

• До права у К. Маркса і Ф. Енгельса той самий методо­логічний підхід, що й до розуміння держави: право завжди виражає державну волю класу або класів, які тримають у руках державну владу.

Розглядаючи право як форму виробничих відносин, Маркс підкреслював, що воно в змозі підкорити собі пер­винні виробничі зв'язки. Буржуазне право, за Марксом, абстрагується від особистості. Оцінюючи традиційні уяв­лення про право як відносини рівності, Маркс писав, що в умовах буржуазного ладу це — фікція. Рівність — фор­мальна. Реальної свободи нема, відсутність приватної влас­ності позбавляє свободи і рівності.

К. Маркс і Ф. Енгельс сформулювали класичний прин­цип того, що вільний розвиток кожної особи є умовою вільного розвитку всього суспільства.

Контрольні запитання

♦ Що таке "золоте правило" моральності й ного воно вимагає від людини?

♦ Як співвідноситься право й мораль згідно з теорією І. Канта?

♦ Чим викликана потреба, в філософській системі Геге­ля, в розрізненні права, моралі, моральності?

♦ Яке відношення І. Канта до основних філософсько-правових ідей французького Просвітництва?

♦ В чому проявляється, в теорії Фіхте, зведення прак­тики до діяльності моральної свідомості? Як це впли­ває на розуміння права?

♦ Яке місце займає філософія права в системі філософії Гегеля?

♦ Наведіть приклади застосування діалектичного мето­ду до аналізу становлення і розвитку права.

♦ Як співвідносяться права і закони в філософсько-пра­вових теоріях представників німецької класичної фі­лософії?

♦ Як співвідносяться нове розуміння права Дж. Бентама і теорії юридичного позитивізму?

♦ Сформулюйте особливості марксистського розуміння природи і сутності права. Які недоліки цієї теорії?

16