6.2. Виконання постанов у справах про порушення митних правил

За положенням ст. 298 КУпАП постанови митних органів про накладення адміністративних стягнень у справі про порушення митних правил є обов'язковими для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Виконання цих постанов — це завершальний етап притягнення до адміністративної відповідальності. Від того, як послідовно реалізована постанова про адміністративне стягнення, наскільки справа доведена до завершення багато в чому залежить рівень ефективності боротьби з адміністративними правопорушеннями, запобігання їх вчиненню, результативність виховання громадян у дусі чіткого і неухильного дотримання вимог законодавства і правил суспільного співіснування.

Адміністративні стягнення виконують свою соціальну функціюлише тоді, коли вони виконані (приведені до виконання), а порушник зазнав зумовлені ними право обмеження і незручності. Якщо ж постанову про стягнення не виконано або виконано частково, то його результативність не відчувається. Тому ефективність адміністративних стягнень, які накладаються, безпосередньо обумовлена рівнем їх реалізації.

Необхідною умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є набуття ним чинності. Це означає, що постанова набула значення закону, є обов'язковою і підлягає реалізації. У випадках оскарження або опротестування постанови її виконання відкладається на визначений час, а потім поновлюється, якщо скарга або протест залишились без задоволення.

Відповідно постанова про накладення адміністративного стягнення наділена особливою чинністю, так як вона є обов'язковою для виконання як державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, так і громадянами.

Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення, яка почала діяти, означає, що вона набула сили закону і є такою ж обов'язковою, як і вимоги закону.

Постанова регулює не тільки діяльність уповноважених державних органів (посадових осіб), а й поведінку самого порушника згідно з положеннями цього акту. Але при цьому дії юридичних і фізичних осіб у зв'язку з виконанням постанови, яка набула чинності, є різними. Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, повинна виконати ті чи інші зобов'язання, покладені на неї постановою (сплатити, наприклад, накладений штраф не пізніше 15 днів із дня вручення їй постанови). Ухилення від добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнення призводить до необхідності застосування щодо порушника примусових заходів впливу. Орган, уповноважений привести постанову про накладення стягнення до виконання, зобов'язаний своєчасно і точно вчинити в зв'язку з цим ряд дій, встановлених Кодексом та іншими нормативними актами, оформити всі необхідні документи, спрямувати їх за призначенням. Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і чіткого виконання постанови (адміністрація підприємств, установ і організацій, банківські установи, торговельні організації тощо), зобов'язані сприяти органам, які виконують постанову, з Метою її реалізації. Орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і вчасною реалізацією цього акту, вирішувати питання, пов'язані з його виконанням. За наявності підстав прокурор зобов'язаний опротестувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, встановленого ст. 393 Кодексу.

Митний орган, який виніс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, виконує її самостійно у передбачених МКУ випадках, а в інших випадках — через державного виконавця.

У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

Згідно з ч. 7 ст. 393 МКУ постанова митного органу може бути оскаржена у вищестоящому органі або до суду протягом десяти днів від дати вручення зацікавленій особі копії постанови або повідомлення про прийняття рішення. Вказаний строк, у разі його пропуску з поважних причин, може бути поновлений органами, які розглядають цю скаргу.

Постанови про накладення адміністративних стягнень у вигляді попередження або штрафу виконуються митним органом, що виніс постанову, самостійно, а в разі несплати штрафу у встановлений ст. 403 МКУ строк (п'ятнадцять днів з дня вручення чи надіслання копії або з дня залишення скарги без задоволення чи відхилення подання) — виконується у примусовому порядку органами державної виконавчої служби згідно з положенням Закону "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. та ЦПК України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення оголошується негайно після закінчення справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої вона винесена.

Особа, яку притягнули до адміністративної відповідальності, зобов'язана вчинити ті чи інші дії, покладені на неї постановою. Якщо порушник відмовляється добровільно виконати винесену щодо нього постанову, вона виконується в примусовому порядку. Наприклад, постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення двадцяти днів з дня вручення особі, яка притягується до відповідальності, цієї постанови.

Якщо ж постанова про накладення адміністративного стягнення опротестована прокурором або оскаржена особою, щодо якої вона винесена, або потерпілим, вона виконується після залишення протесту або скарги без задоволення. Винятки стосуються лише постанови про застосування стягнення у вигляді попередження (ст. 26 КУпАП), а також у тих випадках, коли штраф накладається і стягується на місці вчинення адміністративного проступка (ст.. 258 КУпАП). Вони виконуються негайно, незалежно від того, чи будуть вони потім опротестовані або оскаржені.

Не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Вказана стаття МКУ та ст. 303 КУпАП України встановлюють термін виконання постанов митних органів про накладення адміністративних стягнень у вигляді штрафу — З місяці з дня винесення постанови.

Згідно з ст. 291 і 303 КУпАП України подання у встановлений строк скарги або винесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови і відповідно зупиняє перебіг строку давності до розгляду скарги або протесту.

Винесена уповноваженим органом або посадовою особою постанова про накладення адміністративного стягнення повинна бути реалізована за досить стислий строк. Інакше буде втрачена оперативність при застосуванні адміністративного впливу, що безсумнівно відіб'ється на його ефективності, зменшить виховне і попереджувальне значення у боротьбі з адміністративними проступками.

Під давністю виконання мають на увазі спливання з моменту звернення постанови до виконання встановленого законом строку, після якого виключаються подальші дії виконавчого характеру. Встановлення давності дисциплінує органи (посадових осіб), які уповноважені виконувати постанови, підвищує їх відповідальність за правильну, своєчасну і повну реалізацію постанови.

Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення не була спрямована до виконання протягом трьох місяців із дня винесення, вона взагалі не підлягає виконанню.

Щодо наведеного загального правила про трьохмісячний строк давності існує декілька винятків. Так, у випадку призупинення постанови в зв'язку з поданням скарги або протесту, призупиняється і перебіг строку давності до їх розгляду.

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови митного органу про накладення адміністративного стягнення покладено на митний орган, який виніс постанову. До цих органів належать за ст. 387 МКУ митниці, регіональні митниці, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (ДМСУ).

Результативна реалізація постанов про накладення адміністративних стягнень, яка є досить важливою для посилення ефекту адміністративної відповідальності, багато в чому залежить від рівня забезпечення контролю за правильним і вчасним виконанням цих постанов.

Контроль за виконанням постановипро накладення адміністративного стягнення органом (посадовою особою), який її виніс, здійснюється шляхом перевірок і ведення документації, яка відображає процес реалізації постанови. Перевіряється, чи ознайомлений порушник зі змістом постанови, чи своєчасно вручена йому копія цього акта, чи спрямована постанова органу, який безпосередньо уповноважений її виконати.

Необхідно враховувати фактори, які тимчасово затримують реалізацію постанови, зокрема, поява скарги або протесту, а також обставини, які викликають зупинення виконання. Якщо постанову повністю виконано, необхідно зафіксувати це у відповідних документах. У випадку виникнення перепон для правильного і вчасного виконання постанови орган (посадова особа), який її виніс, зобов'язаний вжити всіх законних і обґрунтованих заходів для їх усунення.

Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил у вигляді попередження виконується митним органом, який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику з врученням копії такої постанови.

Якщо постанова митного органу про накладення стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності порушника, копія постанови видається або висилається йому протягом трьох днів з дня винесення постанови.

При накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження така постанова митного органу виконується шляхом її оголошення правопорушнику. Копія цієї постанови вручається порушнику, а в разі розгляду справи без його присутності (відповідно до ч. 4 ст. 390 МКУ) — копія постанови видається або надсилається поштою протягом трьох днів з дня винесення.

Попередженняяк вид основного адміністративного стягнення виражається в моральному впливі на порушника в тому разі, коли його неправомірна поведінка не потягнула за собою серйозних наслідків.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження обов'язково виноситься в письмовій формі і приводиться до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом її оголошення правопорушнику.

На практиці було чимало випадків, коли постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виносилася за відсутності порушника. Тоді вона виконується шляхом вручення йому копії постанови протягом трьох днів, про що робиться відповідна відмітка у справі.

Штрафповинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови митного органу про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови або внесення на неї подання прокурором — не пізніше п'ятнадцяти днів з дня залишення скарги без задоволення або відхилення подання.

Сума штрафувноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до Державного бюджету України у порядку, встановленому законодавством України.

Вказана стаття, а також ст. 307 КУпАП України встановлюють термін сплати штрафу правопорушником добровільно — 15 днів з дня вручення або надіслання копії постанови митного органу про накладення штрафу.

У випадку оскарження постанови у справі митного органу в порядку, передбаченому ст. 393 МКУ або внесення щодо постанови прокурорського подання в порядку ст. 394 МКУ, штраф має бути сплачений протягом 15 днів з дня залишення скарги без задоволення або залишення подання без розгляду.

Сума штрафу вноситься правопорушником до державного бюджету через касу митниці або через банківські установи на відповідні рахунки.

Відлік п'ятнадцяти денного строку починається з дня вручення правопорушнику копії постанови або повідомлення про залишення без задоволення скарги або протесту прокурора. Встановлено, що копія постанови вручається протягом трьох днів.

Щодо строків повідомлення про результати розгляду скарги чи протесту прокурора, то закон ніяких приписів не встановлює. Потрібно виходити з того, що рішення за результатами розгляду скарги чи протесту визнаються такими, що набули чинності відразу ж після їх винесення. Тому постанови або повідомлення, які підлягають виконанню, потрібно скеровувати органам виконання негайно.

При оскарженні чи опротестуванні постанов, а також при відстрочці їх виконання перебіг трьохмісячного строку для їх виконання призупиняється до розгляду скарги (протесту) або до закінчення строку відстрочки виконання.

У разі, коли штраф не буде сплачено у строки, встановлені ст.403 МКУ, постанова митного органу та суду (судді) надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби.

Постанова митного органу або суду (судді), за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до митного органу або до суду, що виніс постанову. Штраф вноситься до державного бюджету.

Особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна, незважаючи на стягнення штрафу, сплатити податки і збори, встановлені законами України.

У разі несплати штрафу особою, яка вчинила порушення митних правил у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання їй копії, постанови митного органу та суду (судді) про накладення штрафу (виконавчий документ), надсилається для примусового виконання районному, міському (міста обласного значення), районному у місті відділу державної виконавчої служби. Строк пред'явлення даних виконавчих документів до виконання становить три місяці. Державний виконавець у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, та зобов'язаний провести виконавчі дії та виконати рішення, непов'язані з реалізацією майна боржника, не пізніше ніж у двомісячний строк.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Штрафсплачений боржником вноситься до державного бюджету. Проте особа, яка вчинила порушення митних правил, повинна незважаючи на стягнення штрафу, сплатити митні платежі та інші податки і збори. А також у разі невиконання виконавчих документів у строк, встановлений для добровільного його виконання (до 7 днів), з боржника постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі 5 % від належної до стягнення суми.

Виконавче провадження закінчуєтьсяу випадках: фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; закриття виконавчого провадження відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або митного органу (посадової особи), які видали виконавчий документ.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, копія якої направляється сторонам.

Постанова митного органу або суду (судді), за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається до митного органу або суду, що виніс постанову.