Задача № 4.

Паскевич, керуючи за дорученням автомобілем ВАЗ - 2108, що належить його братові, в результаті створеної аварійної ситуації підлітком Косенком (15 років), який виїхав велосипедом на проїжджу частину дороги, вчинив наїзд на автомобіль ГАЗ-24, що стояв біля аптекоуправління і належав йому. Аптекоуправління звернулося до суду з позовом на Паскевича про відшкодування збитків. У судовому засіданні Паскевич заявив, що він є неналежним відповідачем і попросив притягти відповідачами батьків неповнолітнього Косенка.

Визначте сторони у даній справі.

ВІДПОВІДЬ:

ст. 33, 38, 39 ЦПК.

Відповідач - підліток Косенко (15 років). Предст. – батьки.

Позивач – Аптекоуправління.

Задача № 5.

Проскурін подав позов про виселення Скригіна з житлового будинку, що належав позивачеві, посилаючись на потребу в житловому приміщенні у зв’язку з одруженням сина і народженням онука. При розгляді справи у суді Проскурін помер. Сини померлого Віктор і Федір звернулися до суду з клопотанням допустити їх до участі у справі як співпозивачів.

Чи підлягає задоволенню клопотання братів Проскуріних ?

ВІДПОВІДЬ:

Так, клопотання братів Проскуріних підлягає задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК: «У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.»

Процесуальне правонаступництво, як і заміна неналежної сторони, означає зміну персонального складу учасників спору. Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво застосовується лише щодо сторін або третіх осіб (обох видів).

Процесуальне правонаступництво можливе в будь-якій стадії процесу і у будь-якому виді провадження.

Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути. Зокрема, згідно ст. 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, які випливають із зобов'язання, що пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Задача № 6.

Корж І.І. звернувся з позовом до Тарасенко П.Д. про стягнення 440 грн. для відшкодування шкоди за збитки, вчинені утратою міхової шапки, яку він здав до гардеробу готелю “Русь”. Суддя, приймаючи позов, пояснив позивачу, що гардеробник Тарасенко – неналежний відповідач по цій справі і потрібно замінити його належним, з чим позивач не погодився.

Визначте коло осіб – учасників у справі, їх процесуальне становище. Визначте порядок заміни неналежного відповідача.

ВІДПОВІДЬ:

Коло осіб:

Корж І.І. відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК – позивач.

Тарасенко П.Д відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК – неналежний відповідач (співвідповідач).

Готель «Русь» відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК – належний відповідач.

У момент порушення справи не завжди достовірно відомо, чи є відповідач належним. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що особа, до якої пред'явлено позов, не повинна відповідати за ним, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то суд мав би у позові відмовити. В свою чергу, позивач мав би знову звертатися до суду з позовом вже до належного відповідача.

Натомість з метою процесуальної економії та забезпечення ефективного судового розгляду та швидкого захисту порушених прав в цивільному процесуальному законодавстві існує інститут заміни неналежного відповідача. Його сутність полягає у тому, щоб не припиняючи провадження у справі, замінити неналежного відповідача належним і саме щодо останнього вирішити заявлений позов.

Для цього суд має право:

1) за клопотанням позивача провести заміну неналежного відповідача;

2) за клопотанням позивача залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

При заміні неналежного відповідача можливі такі варіанти:

1) судом встановлено, що первісний відповідач є неналежним, і хто є належним. У цьому випадку за клопотанням позивача суд здійснює заміну чи залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача;

2) позивач згоден на вибуття неналежного відповідача, а належного немає. В цьому випадку суд закриває провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову;

3) якщо при таких же обставинах позивач не згоден на вибуття неналежного відповідача, справа розглядається по суті і ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права притягати належного відповідача як співвідповідача, як це було раніше передбачено у другому реченні частини 1 коментованої статті. Якщо суд вважає, що відповідач визначений неправильно, суд може інформувати позивача про можливість заміни, але якщо позивач відповідного клопотання не подає, суд повинен розглядати справу далі і відмовляти у позові.

Отже, на основі наведених положень, можна зробити висновок, що суд повинен розглянути справу по суті і ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Задача № 7.

У грудні 2006 р. Піскун звернулася до суду з позовом до відділу ДВС Васильківського районного управління юстиції Департаменту ДВС (далі – Відділ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їй неналежним виконанням рішення Васильківського районного суду Запорізької області від 30 січня 2003 р. у справі за позовом Євдокимова до Піскун про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.

Васильківський районний суд Запорізької області ухвалою від 22 травня 2007 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 9 серпня 2007 р., провадження у справі за позовом Піскун до Відділу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрив.

У касаційній скарзі Піскун просила скасувати зазначені ухвали, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Відділ ліквідовано відповідно до наказу Міністра юстиції України від 19 серпня 2005 р. №1482\к (далі – Наказ) з утворенням нового органу – ВДВС Департаменту ДВС, який не є правонаступником ліквідованого Відділу.

Розглядаючи спір, суди не зважили на те, що Наказ видано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2005 р. № 320 “Про утворення урядового органу державного управління у складі міністерства юстиції”, згідно з яким у зв’язку з реформуванням системи органів ДВС у складі Міністерства юстиції України на базі цих органів утворюється Департамент ДВС як урядовий орган державного управління, фінансування діяльності якого забезпечується у межах призначень, передбачених Міністерству у Державному бюджеті України на відповідний рік. З цього питання пізніше Кабінет Міністрів виніс постанову від 16 листопада 2006 р. № 1622 “Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби”.

Чи має місце в даному випадку процесуальне правонаступництво? Дайте визначення процесуального правонаступництва.

ВІДПОВІДЬ:

Так, в даному випадку має місце процесуальне правонаступництво, відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК: «У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу».

Суд виніс неправомірну ухвалу про закриття провадження у справі, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК, бо постанова КМУ від 23 квітня 2005 р. № 320 “Про утворення урядового органу державного управління у складі міністерства юстиції».

Припинення юридичної особи як підстава процесуального правонаступництва не враховує вимог ЦК. Так, ч. 1 ст. 104 ЦК вказує, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Якщо реорганізація передбачає правонаступництво, то при ліквідації правонаступників не існує. Очевидно, в даній ситуації під припиненням юридичної особи слід розуміти лише ті форми припинення, які допускають правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво – це перехід процесуальних прав і обов’язків від однієї особи, яка була в процесі стороною а бо третьою особою, до іншої у зв’язку з переходом до неї суб’єктивних матеріальних прав.

Задача № 8.

У жовтні 2009 р. Корженко звернувся до суду з позовом до Керченської філії ТОВ “Пальмалі” (далі – Філія ТОВ), за участю третьої особи Талько, про відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги Корженко обґрунтував тим, що Талько, керуючи автомобілем, який належав Філії ТОВ, 17 лютого 2009 р. вчинив ДТП, внаслідок якої йому, позивачу, було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження. Вироком місцевого суду від 9 липня 2009 р. Талько засуджено за скоєння цього злочину. Унаслідок ДТП йому, позивачу, заподіяно тяжкі переломи кісток голови і струс мозку, чим завдані значні фізичні й моральні страждання. Була частково втрачена професійна працездатність і настали вимушені суттєві зміни в його особистому житті. Відповідачі після цієї аварії не виявили до нього ніякої уваги, а тому позивач просив стягнути з них на його користь 50000 грн для відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 грудня 2003 р. залишений без змін ухвалою апеляційного суду Ар Крим від 30 березня 2004 р. позов задоволено частково: стягнуто з Філії ТОВ на користь позивача 6000 грн на відшкодування моральної шкоди .

Визначте сторони у цій справі. Проаналізуйте порядок заміни неналежного відповідача.

ВІДПОВІДЬ:

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК: «Суд, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача».

Відповідно до ч. 2 ст. 33 ЦПК: «Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку».

Задача № 9.

У серпні 2008 р. Бурчак Л. звернулася до суду з позовом до Бурчака А. про визнання права власності на ½ частину квартири, посилаючись на те, що квартира придбана в період їх зареєстрованого шлюбу та за рахунок спільних коштів, однак після розірвання шлюбу відповідач заперечує її право на частину квартири та чинить перешкоди у користуванні нею. У лютому 2009 р. Бурчак Л. доповнила свій позов вимогою до Бурчака А. та Ільчук про визнання договору дарування зазначеної вище квартири, укладеного 9 листопада 2008 р. між Бурчаком А. та Ільчук, недійсним з тих підстав, що квартира є її, позивачки, спільною сумісною власністю з Бурчаком А., а вона своєї згоди на її відчуження не давала.

Дарницький районний суд м. Києва рішенням від 15 листопада 2010 р. позов задовольнив: визнав за Бурчак Л. право власності на ½ частину квартири та постановив вселити її у зазначену квартиру; визнав недійсним договір дарування квартири, укладений 9 листопада 2008 р. між Бурчаком А. та Ільчук.

Визначте сторони у цій справі? Який вид співучасті має місце по цій справі?

ВІДПОВІДЬ:

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК: «Суд, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача».

Задача № 10.

У травні 2010 р. закрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Приват Банк” (далі – Банк) звернувся до суду з позовом до Будько та Циркун про стягнення заборгованості за кредитним договором. Банк послався на те, що 8 квітня 2009 р. уклав із Гришком кредитний договір, згідно з яким останньому надано кредит у сумі 31 тис. доларів США на строк до 8 квітня 2025 р. Того ж дня Банк уклав з відповідачками договори поруки, згідно з якими вони зобов’язалися відповідати перед Банком за виконання Гришком його зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі. У січні 2010 р. Гришко помер, після чого порушилися умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, а Будько та Циркун не виконують своїх обов’язків як поручителі і заборгованості Гришка не сплачують. Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути солідарно з Будько та Циркун заборгованість за кредитним договором у сумі 154 тис. 588 грн.

Визначте сторони у цій справі. Чи можливе у даній справі процесуальне правонаступництво?

ВІДПОВІДЬ:

Так, в даній справі можливе правонаступництво, бо відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК: «У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу».