Інші джерела:

1. Боботов С.В. Наполеон Бонапарт – реформатор и законодатель. – М., 1998

2. Величко А. М. Византийский монархизм // Известия ВУЗов. Правоведение. - 2005. - № 5. - С. 175-196.

3. Гавриленко А.Г. Образование государства Золотая Орда // История государства и права. 2006. - № 8. - С.38-40

4. Долиновский, С. Л. Становление и развитие парламентской монархии в Великобритании до начала ХХ века // История государства и права.- 2008. - N 4. - С.30-32.

5. Джефферсон Т. Автобиография. Заметки о штате Виргиния. – Л.: Наука,

6. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей. В 2 т. – М.: РИА «День», 1991.

7. Зубарь В.М. Херсонес Таврический и Римская империя. Очерки военно-

политической истории. – К.: Киевская Академия Евробизнесса, 1994.

8. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей. В 2 т. – М.: РИА «День», 1991.

9.Качур. В. О. Англо-американські державотворчі традиції в акті про британську Північну Америку 1867 року (до 140-річчя з дня утворення Канадської держави) // Часопис Київського університету права. - 2007. - № 4, - С. 24-29.

10. Корона и эшафот: Ист. очерки / Сост. О.В. и Л.С. Вадеевы. – М., 1991.

11.Кожокин Е.М. Государство и народ. От Фронды до Великой французской революции. – М.: Наука, 1989.

12.Кравчук А. Перикл и Аспазия. – М.: Наука, 1991

13.Курбатов А.А. Судопроизводство в архаических Афинах // Государство и право. – 1993. – № 6.

14.Манфред А.З. Наполеон Бонапарт. – М.: Мысль, 1973.

15.Плутарх. Порівняльні життєписи. – К.: Дніпро, 1991

16.Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. Ред. 17.Сухарев А.Я.— М.: Норма, 2001.

18.Почекаев Р.Ю. Суд и правосудие в Золотой Орде //Правоведение-2004.- № 2.

19.Тойнби А. Постижение истории.—М., 1991

20.Хефлинг Г. Римляне, рабы, гладиаторы: Спартак у ворот Рима. – М.: Мысль, 1992

21.Черчилль У.С. Рождение Британии. – Смоленск: Русич, 2002.

22.Черкасов П.П. Кардинал Ришелье. М., 1990

23.Шахермайр Ф. Александр Македонский. – М.: Наука, 1986 .

24.Шифман И. Ш. Александр Македонский. – М: Наука, 1988.

25.Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Гештальт и действительность. – М.: Мысль , 1993.

Інтернет-ресурси:

1. http://istoriofil.org.ua

2. http://www.hist.msu.ru

3. http://platonanet.org.ua

4. http://www.prlib.ru/pages/links_history.aspx

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання

Підсумковий контроль – це перевірка рівня засвоєння знань, навичок і вмінь за певний період навчання (навчальний семестр, навчальний рік).

З навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

передбачено:

- для денної форми навчання – на 1 курсі (т.1-8)- залік, на 2 курсі (т.9-18) екзамен;

- для заочної форми навчання – екзамен.

1. 5. Засоби діагностики знань (успішності навчання)

Засоби діагностики знань використовуються з метою визначення ефективності методик навчання.

В університеті, відповідно до наказу МОН України від 31.07.1998 № 285 «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою», педагогічний контроль розглядається як основна ланка, що забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки і має чотири пріоритетні функції: діагностичну, навчальну, організаційну та виховну.

У розумінні постійної взаємодії науково-педагогічного працівника зі студентом під час навчально-виховного процесу, педагогічний контроль являє собою систему перевірки результатів якості освіти та професійної підготовки й означає виявлення, вимір та оцінювання знань, умінь та навичок тих, хто навчається. Основним предметом оцінки результатів освіти є отримані результати навчання у вигляді умінь та навичок, а також результати виховання у вигляді сформованих світоглядних настанов та позицій, інтересів, мотивів і потреб особистості.

Засоби діагностики визначають рівень досягнення запланованих навчальних результатів, повинні мати прозорі критерії оцінювання, забезпечувати об’єктивний поточний та підсумковий контролі.

Під час контрольних педагогічних заходів застосовується система об'єктивної оцінки знань, навичок та умінь, зокрема, з використанням технічних засобів. Тестові завдання для проміжного і підсумкового контролю знань студентів є складовими навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін і входять до пакетів кваліфікаційних завдань з дисципліни.

Для навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця, засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають: оцінювання аудиторної, самостійної та індивідуальної роботи, модульний контроль, екзамен.