59.Поняття, ознаки, структура та види провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення - це особливий вид процесуальної діяльності, врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність уповноважених органів, яка спрямована на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.

У порівнянні з іншими адміністративними провадженнями воно більш детально регламентовано в законодавстві України. Основні положення зазначеного провадження зосереджені в розділах 4 (“Провадження в справах про адміністративні правопорушення”) та 5 (“Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень”) розділах Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП). Але, крім зазначеного нормативного акту процедури провадження в справах про адміністративні проступки врегульовуються Митного кодексу України (далі-МКУ )(розділ 19 “Провадження в справах про порушення митних правил”) та іншими актами, як правило підзаконними, які врегульовують питання притягнення до відповідальності юридичних осіб.

Йому притаманні наступні особливості:

1) виникає у зв’язку із вчиненням проступку та необхідністю проведення адміністративного розслідування;

2) реалізується тільки визначеним колом суб’єктів особливе місце серед яких посідають органи виконавчої влади;

3) процесуальні акти цього провадження мають певну специфіку;

4) за допомогою даного провадження реалізуються норми адміністративної відповідальності;

5) здійснюється, як правило, у позасудовому порядку;

6) з усіх видів адміністративного процесу воно найбільш подібне до юрисдикційних проваджень в інших галузях права (зокрема, кримінально-процесуального).

60.Поняття, сутність, принципи забезпечення законності в публічному управлінні.

Як зазначається в юридичній літературі, законність І дисципліна - основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов'язкові риси. Вони невід'ємні одна від одної і необхідні для забезпечення свободи і реалізації прав громадян, здійснення демократії, створення та функціонування громадянського суспільства, а також науково обґрунтованої побудови і раціональної діяльності публічної адміністрації. Загалом законність і дисципліна роблять можливим функціонування держави, здійснення публічного адміністрування, забезпечення комфортних умов проживання громадян, реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів.

Законність - фундаментальна юридична категорія, яка є критерієм правового життя суспільства і громадян. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий характер організації суспільного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави. Законність є багатогранним поняттям і може розглядатися у кількох аспектах.

Законність як принцип здійснення публічною адміністрацією владних повноважень означає:- вимогу законодавчого закріплення компетенції владних структур;- ухвалення рішень у межах компетенції та на підставі закону;- дотримання у діяльності суб'єктів владних повноважень конституційних прав і свобод людини.Законність як принцип поведінки фізичних осіб у сфері права

- реальна можливість здійснення суб'єктом права наданих йому прав за умови неухильного виконання покладених на нього обов'язків;- конституційне закріплення правового статусу особи;- можливість звернутися за судовим захистом власних прав та наявність ефективних засобів юридичної відповідальності.

Законність як принцип побудови системи нормативних актів

- ієрархічність цієї системи;- відповідність законів і підзаконних актів конституції держави. Законність як режим соціально-політичного життя:- вимога точного і неухильного виконання законів та заснованих на них підзаконних актів усіма суб'єктами права, що визначає реальність писаного права та ступінь його втілення.

60