5 АПАРАТНЕ ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ

5.1 Загальні відомості стосовно телефонної мережі

У цьому розділі курсового проекту необхідно побудувати цифрову телефонну мережу на базі станції С-32 «Дніпро». Після абонентського прогнозу, розрахунку трафіка і розрахунку інформаційної частини мережі необхідно:

• визначити кількість установлюваних пристроїв станційного устаткування;

• вибрати кількість установлюваних пристроїв абонентської мережі;

• вибрати тип кабелю для абонентських і для магістральних ділянок мережі;

• розрахувати кількість регенераторів на абонентській мережі в залежності від обраного типу кабелю.

Система цифрової комутації С-32 призначена для створення високо економічних інтегральних цифрових мереж (ІЦМ-32). Вона дозволяє будувати опорні станції і транзитні вузли міських телефонних мереж. Система має модульну побудову, розподілену комутацію і розподілене програмне керування.

Технічні засоби системи С-32 «Дніпро» охоплюють:

1. Цифрову абонентську мережу.

2. Станційне устаткування.

3. Устаткування сполучення зі станціями інших систем.

4. Устаткування технічного обслуговування й експлуатації.

Cхему побудови інтегральної цифрової мережі для однієї станції системи С-32 «Дніпро» приведено на рис.5.1:

Рисунок 5.1 - Схема побудови мережі для станції системи С-32 «Дніпро»

Цифрова абонентська мережа (ЦАМ) складається з:

• ЦТА (цифровий телефонний апарат);

• адаптерів;

• віддалених абонентських мульдексів (ВАМ).

• цифрових абонентських ліній, що з'єднують ЦТА з ВАМ;

• групових абонентських ліній (ГАЛ), що з'єднують ВАМ зі станційним устаткуванням.

Віддалені мульдекси здійснюють мультиплексування і демультиплексування індивідуальних абонентських цифрових потоків, що надходять по ЦАЛ зі швидкістю 32 кбіт/с, у єдиний груповий потік ГАЛ убік станції зі швидкістю 2048 (64x32) кбіт/с.

До складу станційного устаткування входять:

• модулі абонентської концентрації (МАК);

• модулі транзитної комутації (МТК);

• модуль загальстанційного устаткування (ЗСУ).

При будь-якому угрупованні телефонних апаратів на території підрайону (населеного пункту) завжди існує така точка, сума відстаней від якої до кожного з апаратів складає найменшу величину, тобто при цьому буде мінімальна середня довжина абонентської лінії. Якщо розташувати телефонну станцію в такій точці, яка називається телефонним центром, то капітальні витрати на будівництво лінійних споруд мережі і собівартість її експлуатації будуть найменшими. При виборі місця розташування станції враховується наявність майданчика під забудову, або наявність уже побудованого приміщення, що пристосовується, для АТС, зручність підходів кабелів, стану ґрунту і т.д.

5.2 Проектування станційного устаткування

Передбачається встановлення локальних модулів абонентської концентрації (МАК) як станційного устаткування у районному центрі для обслуговування абонентів – мешканців районного центру. Для обслуговування абонентів віддалених підрайонів в центрі кожного підрайону встановлюється виносне обладнання – МАК-В.

Модуль МАК-В ємністю 2016 ЦАЛ, надалі МАК-В 1, займає здвоєну стійку висотою 2020 мм, шириною 1610 мм і глибиною 305 мм. Стійка містить 12 (6x2) касет, з яких задіють дев'ять. Модуль обслуговує 32 ГАЛ і відповідно 2016 (32x63) ЦАЛ, з них 16 "безномерних", які використовують для включення таксофонів без права вхідного зв'язку. Тракти ГАЛ заводять в МАК-В 1 через блоки ОЛП-11 чи ОЛП-12, які встановлені на стійках СКУ-04 зі складу устаткування ЦСП.

Для зв'язку МАК-В 1 з ОПС можливо використовувати один лінійний тракт зі швидкістю передачі 8448 кбіт/с (ЛТ-8448) або чотири тракти зі швидкістю передачі 2048 кбіт/с (ЛТ-2048) кожний. Вони дозволяють одержати тільки 240 (4x60) ПЛ, замість звичайних для МАК1 248 (4x62) ПЛ, оскільки в 30-канальних групах ЛТ-84415 і ЛТ-2048 не використовується для передачі інформації вільний 16 канальний інтервал. Гранична відстань між ПС і ОПС визначається типом застосовуваних кабелів.

Для міст і пригородів з невеликою територіальною телефонною щільністю можна поряд з модулями МАК-В 1 використовувати модулі меншої ємності (табл. 5.1). Вони також підходять для районів з майже вдоволеним телефонним попитом, тобто тоді, коли цифрова абонентська мережа ЕАТС-ЦА накладається (без заміни) на існуючу аналогову.

У кожному МАК-В будь-якої ємності для зв'язку з ОПС можна використовувати до чотирьох трактів ЛТ-2048, тобто до 240 ПЛ і одночасно до 124 ШЛ для внутрімодульних з'єднань. Оскільки реальна потреба в ПЛ і ШЛ звичайно менше, тому число трактів, які задіються в МАК-В, визначається при проектуванні конкретної ПС. У табл. 5.1 для кожного типу МАК-В зазначене рекомендоване число трактів ГПЛ і відповідні йому пропускні здатності пучків ПЛ і ШЛ при втратах викликів 0,005. Граничне навантаження на ЦАЛ розраховане з урахуванням пропускної здатності пучків ПЛ і СК-КЛ. А для станційних МАК1 ... МАК4 завжди для зв'язку з МТК задіється чотири тракти ГПЛ.

Таблиця 5.1 - Характеристика виносних модулів МАК-В

Найменування	Кількість ліній, що включаються					Тип стійки
	ЦАЛ	ГАЛ	ГПЛ	ПЛ	ШЛ
МАК-В1	2016	32	4	240	124	здвоєн.
МАК-В2	1512	24	3	180	93	здвоєн.
МАК-ВЗ	1008	16	2	120	62	один.
МАК-В4	504	8	1	60	31	один.

Використовуючи результати прогнозу трафіку і дані табл.. 5.1 для кожного підрайону обирається тип МАК-В і підраховується кількість ГПЛ у бік станційного устаткування. Розрахунок ведеться для даних A_isum (T) і A_jsum (T) для часу Т=5;10 і 15 років.

Телефонна мережа розраховувалася (прогнозувалася) в одиниці виміру "Ерланг", слід перейти до одиниці виміру - "кількість каналів". Скориставшись першою формулою Ерланга можна визначити, яка кількість каналів потрібна для визначеного навантаження, при якості обслуговування з імовірністю втрат 0,005 (використовувати таблицю Кендалла-Башаріна).

Отримана кількість каналів – це і є кількість ПЛ. Для розрахунку кількості ГПЛ варто скористатися формулою:

(5.1)

Станційний модуль абонентської концентрації (МАК) будь-якої ємності розміщається в одинарній стійці. Станції ємністю від 6 000 до 20 000 номерів, як правило, комплектуються тільки стійками МАК1, станції меншої ємності можуть комплектуватися стійками МАК різних типів. Загальне число МАК1 і МАК-В1 у складі однієї ОПС не перевищує 10, а загальна номерна ємність ОПС разом із ПС - 20 000 номерів. Понад цієї ємності можна в кожен МАК1 (МАК-В1) включити до 16 таксофонів без вхідного зв'язку, а в інші МАК (МАК-В1) відповідно 12, 8 або 4 таксофонів. Нумерація МАК і МАК-В - наскрізна і починається з 1. Спочатку нумеруються станційні МАК, а потім усі виносні.

Підключення ГАЛ до МАК відбувається в блоках ОЛП 11. Кожен МАК зв'язується чотирма внутрішньостанційними трактами ГПЛ із двома або чотирма МТК даної ОПС. Можливості взаємного зв'язку абонентів МАК аналогічні МАК-В.

На ОПС ємністю 10 000 АЛ установлюються два модулі транзитної комутації (МТК), при більшій ємності - чотири. Якщо передбачається наступне розширення ЕАТС-ЦА, то при будь-якій початковій ємності варто встановлювати чотири МТК. Нумерація МТК починається з 0. У кожний з чотирьох МТК включається по одному тракту ГПЛ від кожного МАК і МАК-В1 (відповідно 62 і 60 ПЛ в одному тракті). Якщо на ОПС є два МТК, то до них підводяться по два тракти ГПЛ від кожного МАК і МАК-В1. З боку мережі в кожен МТК включається до 16 трактів ГЗЛ, у чотири МТК відповідно - до 64.

Загальна кількість ГЗЛ для підключення проектованої станції до зовнішніх вузлів розраховується на основі результатів прогнозу трафіку у відповідних напрямках. Зовнішні ГЗЛ використовуються для передачі міжміського трафіку, розрахованого за формулою (3.7). Відповідно організуються два пучки ГЗЛ – вхідний для передачі та вихідний для передачі .

За допомогою таблиці Кендалла-Башаріна розраховується кількість каналів у зустрічних зовнішніх напрямках та . Розрахунок кількості ГЗЛ в обох напрямках проводитися за формулою:

(5.2)

Підключення ГЗЛ здійснюється рівномірно до МТК з обліком обмежень по кількості ГЗЛ.

На ОПС будь-якій ємності необхідна одна стійка загальностанційного устаткування (ЗСУ). У залежності від числа використовуваних МАК-В на стійці ЗСУ установлюється від одного до чотирьох блоків лінійного стику (БЛС). Один БЛС забезпечує взаємодію станційного устаткування з чотирма МАК-В. При відсутності МАК-В блоки БЛС не встановлюються.

На станціях інших систем для зв'язку з ОПС установлюють модулі устаткування сполучення (МУС). Стійки МУС випускаються висотою 2020 і 2600 мм, відповідно на шість і вісім касет. Вони дозволяють розмістити три або чотири блоки пристрою сполучення (БПС) розмірами 753x328x286 мм. Для поліпшення умов природного охолодження між сусідніми блоками БПС залишають незаповнену касету. Кожен блок БПС зв'язаний з одним трактом ГЗЛ (ЛТ-2048) і відповідно забезпечує включення 60 ЗЛ у ступіні групового шукання (ГШ) зустрічної аналогової АТС. Виходи БПС, що відповідають вихідним ЗЛ (від ОПС), включаються у входи ступіні ГШ, входи БПС (вхідні ЗЛ до ОПС) включаються в поле ступеню ГШ.

Випускається 15 видів блоків БПС-1 на різне співвідношення вихідних і вхідних ЗЛ (табл. 5.2). Блоки, які встановлюються на ДКАТС, дозволяють обмін керуючими сигналами декадним кодом (ДК), а встановлювані на АТСК (АТСКУ), - багаточастотним кодом (БЧК) "2 з 6" (методом імпульсний човник, імпульсний або безінтервальний пакет) або обома способами (ДК і БЧК), якщо передбачається подальший вихід до ДКАТС.

Таблиця 5.2 - Різновиди пристроїв сполучення

Кількість ЗЛ у блоці		Блоки КС	з сигналами керування
Вихідних	Вхідних	ДК	БЧК	БЧК+ДК
10	50	КС 1-08	КС1-14	КС 1-04
20	40	КС 1-05	КС1-10	КС1
30	30	КС 1-06	КС1-11	КС1-01
40	20	КС 1-07	КС1-12	КС 1-02
50	10	КС 1-09	КС1-13	КС 1-03

Для зв'язку з цифровою АМТС або АТС не системи С-32 «Дніпро» застосовується блок сполучення БС-5, розрахований на 60 одно- або двосторонніх ЗЛ (у будь-якому сполученні). Обмін лінійними сигналами з зустрічною станцією передбачений по двох виділених сигнальних каналах (2ВСК) у КІ-16 первинного тракту Е1, а сигналами керування - по мовних каналах багаточастотним кодом "2 з 6" методом імпульсний човник, імпульсний або безінтервальный пакет.

У блоці БС-2 для обміну з зустрічною станцією лінійними і керуючими сигналами використовується сигналізація R2D, при якій лінійні сигнали передаються по 2ВСК у КІ-16, а керуючі - по мовних каналах БЧК "2 з 6" методом взаємного контролю. У блоці БС-7 для зв'язку з зустрічною станцією передбачена загальноканальна сигналізація ЗКС-7.

Тип зустрічної станції обирається довільно. Комплектація МУС виконується для обраного типа станції з урахуванням кількості ГЗЛ.

Перелік та комплектація обраного станційного устаткування ПС зводяться до таблиці 5.3, устаткування ОПС – до таблиці 5.4.

Таблиця 5.3 – Перелік та комплектація обраного станційного устаткування ПС

Підрайон	Кількість абонентів	Кількість ГАЛ	Тип МАК-В	Кількість ГПЛ у бік ОПС
1
2
…	…

Таблиця 5.4 – Перелік та комплектація обраного станційного устаткування ОПС

Кількість абонентів	Кількість МАК	Кількість ГЗЛ	Кількість МТК	Комплектація ЗСУ	Комплектація МУС