PI_metod

Зміст звіту.

1.Варіант завдання.

2.Діаграма варіантів використання для програмної системи завдання.

Контрольні питання.

1.Що таке прецедент?

2.Чи може у якості актора виступати база даних?

3.Скільки прецедентів може ініціювати один актор?

4.Які зв’язки існують між прецедентами?

5.Чим зв’язок розширення відрізняється від зв’язку включення прецедентів?

61

Лабораторна робота №8

“Побудова UML діаграми класів”

Завдання. Побудувати діаграму класів, яка містить мінімум три класи, котрі зв’язано між собою різноманітними зв’язками (використовувати мінімум два види зв’язків). Розроблені класи повинні містити поля і методи.

Хід роботи.

Клас (спрощено) – це тип, що описує сутність об'єктів-екземплярів, тобто це структура, у котрій окрім набору даних є дії, котрі можна виробляти з цими даними (ці дії називають методами класу).

Для того, щоб виділити основні класи для розробки об'єктно-орієнтованої моделі предметної області, потрібно взяти за основу сутності, що характеризують цю предметну область.

Далі необхідно виділити основні характеристики (поля класу) та дії, котрі можна з ними виробляти (методи класу). Наприклад, для класу Студент, поля можуть бути: Прізвище, Ім’я, По батькові, дата народження, курс, наявність стипендії, а в якості методів можна виділити: Розрахувати вік, Назначити стипендію та інше.

Потім необхідно описати характер зв’язків між виділеними сутностями. При побудові діаграми класів виділяють наступні зв’язки:

- асоціація – семантичне відношення між класами, яке специфікує характер зв’язку між відповідними екземплярами цих класів, графічно представляється суцільною прямою лінією без стрілок. Окрім напрямку асоціації на діаграмі вказують ролі, котрі кожен клас грає у відношенні, і кратність (тобто кількість об’єктів, зв’язаних відношенням);

62

-залежність існує між класами, якщо зміна одного елементу спричиняє за собою зміну іншого, графічно представляється пунктирною стрілкою (що йде від залежного елементу до того, від якого він залежить);

-узагальнення (наслідування) – це відношення між загальною суттю (батьком) і її конкретним втіленням (нащадком). Нащадок наслідує властивості батька, зокрема – його атрибути та операції, окрім того, у нащадків можуть бути і свої власні атрибути та операції. графічно позначається суцільною прямою лінією з не зафарбованим кінцем стрілки (що йде від нащадка до батька);

-агрегація між класами має місце, коли один клас містить у якості складової частини об’єкти іншого класу (відношення ціле/частина між двома класами). На діаграмі такий зв'язок позначається лінією зі стрілкою у вигляді не зафарбованого ромба, яка вказує на ціле. Проста агрегація передбачає, що частини, відокремлені від цілого, можуть продовжувати своє існування незалежно від нього. Під композицією розуміється ситуація, коли ціле володіє своїми частинами та їх час життя відповідає часу життя цілого, тобто незалежно від цілого частини існувати не можуть .

На діаграмі класи прийнято позначати прямокутниками, у верхній частині котрих записуються поля та їхні типи, а у нижній – методи класу.

Приклад виконання.

Наприклад, якщо ми бажаємо побудувати діаграму класів для додатку заказів інтернет магазину, то основними сутностями, що характеризують предметну область, можуть бути: Заказ, Клієнт, Товар.

Діаграма класів може мати вигляд:

63

Товар

-наименование : String

-себестоимость : Integer

-розничная_цена : Integer

-количество : Integer

+Уменьшить количество() : Integer

Варіанти завдань використовувати з лабораторної роботи №7.

Зміст звіту.

1.Варіант завдання.

2.Діаграма класів для програмної системи завдання.

Контрольні питання.

1.Що таке сутність?

2.Як правильно виділити основні класи для предметної області?

3.Які існують зв’язки між класами?

4.Чим відрізняється зв’язок залежність від зв’язку наслідування?

5.Для чого використовується зв’язок асоціації при побудові діаграми класів?

64

6. Чим агрегація відрізняється від композиції?

65

ЛІТЕРАТУРА

1.Липаев В.В. Программная инженерия. Методологические основы. –

Москва, 2006. – 556 с.

2.Орлов С. Технологии разработки программного обеспечения. — СПб,

ПИТЕР, 2010. — 480 с.

3.Брауде Э. Технология разработки программного обеспечения. — СПб,

ПИТЕР, 2009. — 655 с.

1.Якобсон А., Буч Г., Рамбо Д. Унифицированный процесс разработки программного обеспечения. – Спб, ПИТЕР, 2008. – 496 с.

2.Соммервил И. Инженерия программного обеспечения. 7-е изд. – М. –

Спб. –Киев, 2011. – 623 с.

3.Канер С., Фолк Д., Нгуен Е. Тестирование программного обеспечения: -

К., Диасофт, 2010. – 544 с.

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

1.http://www.intuit.ru – интернет-университет информационных технологий (электронный курс)

2.http://sorlik.blogpost.com – стандарт SWEBOK (рус.)

66

67