Висновки

Підсумовуючи слід визнати, що екологічне законодавство України за роки становлення України стало досить грунтовним і продовжує розвиватися в напрямі вдосконалення та відповідності міжнародним нормам правових держав світу.

З метою інтеграції України до Європейського Союзу розробляється і впроваджується деталізована програма наближення природоохоронного законодавства до законодавства ЄС. Інтеграція України до Європейського Союзу має здійснюватися шляхом створення правової, нормативно-методичної та організаційної бази, гармонізованої з європейською, яка має відповідати вимогам національної та загальноєвропейської екологічної безпеки. Так зараз в Україні урядом здійснюються конкретні заходи щодо гармонізації природоохоронного законодавства, а саме:

– розроблено проекти нових законодавчих актів: Закон України "Про екологічне страхування", Закон України "Про екологічну (природно-техногенну) безпеку" тощо. Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з ратифікацією Україною Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля". Розроблено низку законодавчих і нормативних актів, необхідних для реалізації в Україні вимог Монреальського протоколу щодо речовин, які руйнують озоновий шар.

– запроваджено ліцензування експорту й імпорту озоноруйнуючих речовин. Відпрацьовуються механізми законодавчо-нормативного регулювання взаємодії природоохоронних органів з іншими уповноваженими у цій галузі органами виконавчої влади, включаючи правоохоронні органи. Екологічна інтеграція України до Європейського Союзу здійснюється шляхом системного вдосконалення і приведення у відповідність з європейською правовою, нормативно-методичною та інституціональною базою екологічного управління й екологічної безпеки, взаємодії з громадськими об'єднаннями. Для цього проводиться ідентифікування національної екологічної політики і приведення її у відповідність із загальноєвропейською екологічною політикою.

З вищенаведеного випливає, що в Україні визначена державна політика у сфері екології і створене відповідне екологічне законодавства. Але водночас екологічна ситуація в Україні залишається вкрай напруженою. Ключовим моментом в удосконаленні екологічної політики є встановлення пріоритету плану природоохоронних дій від їх важливості та необхідності термінового впровадження. Ці плани можуть бути як в масштабах країни, так і на рівні регіонів. Екологічні плани дій повинні обов'язково передбачати систему стимулів як економічних - шляхом надання відповідних пільг, так і інструменти регулювання - тобто екологічні вимоги і стандарти, за порушенням яких наступають відповідні санкції. Актуальним зараз є визначення економічного механізму охорони навколишнього природного середовища. Тобто забезпечення механізму, який реалізує принцип "забруднювач" платить, водночас дати можливість забезпечити можливість "забруднювачу" залучати необхідні кошти на будівництво очисних споруд, впровадження безвідходних технологій та забезпечення інших заходів, необхідних для охорони навколишнього природного середовища. Завданням екологічної політики на найближчий час має бути спрямованість перебороти негативні тенденції розвитку виробничого комплексу в бік зменшення ресурсо- та енерговитрат. Крім цього, необхідно також проводити інформаційно-просвітницьку роботу як серед населення, так і управлінців підприємств, оскільки формування відповідної свідомості в збереженні довкілля є найпершим поштовхом у вирішенні екологічних проблем. Підсумовуючи, слід зазначити, що насамперед потребує вдосконалення і визначення розмежувань повноважень між спеціально уповноваженими органами у сфері охорони довкілля і органами місцевої влади на місцях, тобто окреслення не тільки прав, але й можливостей їх здійснення тому, що проблема право-застосування та праводотримання, незважаючи на достатньо розвинену законодавчу базу, суттєвої ефективності від дії законів природоохоронного характеру не відчуває.