Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
весь.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
427.71 Кб
Скачать

3 Розробка рекомендацій щодо удосконалення процесу формування прибутку промислового пiдприємства

3.1 Рекомендації щодо вивчення динаміки показників діяльності підприємства та заходи щодо їх прогнозування

Процес формування прибутку потребує від підприємства відповідним чином організованої аналітично-інформаційної роботи. Це дозволить проводити не лише аналіз сучасного стану підприємства,визначення поточного рівня окремих показників, але й обґрунтувати необхідність формування значень показників на перспективу, що вивчаються, та запропонувати найбільш доцільні методи збору та обробки інформації.

Перспективний аналіз прибутку має на меті виявлення найбільш стійких закономірностей і тенденцій у попередньому періоді, прогнозування на їхній основі показників на перспективу, вибір альтернатив розвитку, вироблення практичних рекомендацій з визначення найкращого варіанта розвитку підприємства. Доцільно використання для перспективного аналізу прибутку методу безпосередньої екстраполяції кореляційно-регресійного методу. Метод безпосередньої екстраполяції - найбільш простий спосіб прогнозу. Його рекомендується використати, якщо є однорідна й велика по обсязі вихідна інформація, тобто досить довгий часовий ряд. Екстраполяція заснована на вивченні динаміки зміни економічного явища (показника) у перед прогнозному періоді й перенесення виявленої закономірності на майбутнє. Достоїнство методу складається в його універсальності, а недолік - у необхідності проведення великої кількості спостережень, що веде до зниження вірогідності прогнозу зі збільшенням строку його попередження.

Динамічний, або тимчасовий, ряд являє собою сукупність числових даних, що характеризують зміну показника в часі. При побудові тимчасового ряду повинна бути забезпечена порівнянність окремих його членів. Для цього всі елементи повинні характеризувати досліджуване явище за рівні проміжки часу (для інтервальних рядів) або фіксувати його стан у строго певні моменти (для моментних рядів). Допускається побудова рядів з річним обчисленням ознаки з використанням більше дрібних одиниць виміру часу: кварталу, місяця, декади. Це дає можливість досліджувати зміни показників не тільки по роках, але й по кварталах, місяцях, декадах. Існує декілька поглядів на те, якою повинна бити довжина ряду динаміки для прогнозування, але єдиної думки по цьому питанню немає. Одні автори вважають, що чим довше передпрогнозний період (20-30 років), тим достовірніше висновки про перспективи зміни досліджуваного явища в майбутньому. Інші вважають, що для прогнозу на майбутнє досить двох-трьох років, оскільки довгі ряди динаміки перебільшують роль минулого в розвитку досліджуваного об'єкта. Треті вважають, що найкращі результати можуть бути отримані при використанні рядів динаміки, що містять не менш п'яти й не більше двадцяти членів. Нажаль промислове підприємство не організує моніторинг основних показників діяльності, що значно знижує якість аналітичної роботи, тому для складання прогнозних моделей використовуються тільки короткострокові данні за останні 3 роки (з розбивками по кварталах та місяцях).

Екстраполювання знайденої закономірності розвитку усередині динамічного ряду за його межі засновано на інерційності економічних явищ. Найбільш простим методом прогнозування по одному ряді динаміки є застосування середніх характеристик даного ряду: середнього абсолютного приросту й середнього темпу росту. Для першого випадку розрахунковий рівень динамічного ряду на будь-яку дату визначається по формулі

(3.1)

де y0 - початковий рівень ряду;

Δв - середній абсолютний приріст;

t - порядкові номери дати (року, кварталу, місяця й т.д.).

Таблиця 3.1- Вихідні дані (тис. грн.)

Показники тис.грн

2010рiк

2011рік

2012рік

2013рік

1. Прибуток

8,5

30

44,8

56

2. Дохiд

53,9

68,9

146,2

109,2

3. Загальнi витрати

45,4

38,9

101,4

53,2

4.Змiннi витрати

11,5

9,3

10,7

15,6

5.Постiйнi витрати

33,9

29,6

90,7

37,6

Для другого випадку розрахункові рівні обчислюються по формулі

(3.2)

де - середній темп росту, обумовлений як середня геометрична, середня арифметична або по методу сумарних величин.

В роботі основна увага приділяється удосконалюванню структури витрат і обґрунтуванню розміру найбільш впливового витратного елемента (матеріальні витрати в частині витрат на електроенергію). Динаміка фактичних значень основних показників діяльності підприємства (дохiд, прибуток (збитки), витрати), яка наведена на рис. 3.1 (вихідні дані наведені в таблиці 3.1) дає підставу визначити напрямки їх змін та взаємозалежність.

Рисунок 3.1- Динаміка основних показників діяльності підприємства.

Подальше, більш глибоке вивчення динаміки значень кожного з показників окремо (рис. 3.2 – 3.5) дає можливість охарактеризувати якісно тенденцію зміни та встановити функціональну залежність кожного з показників від фактору часу. В свою чергу, сформована трендова залежність надає можливість спрогнозувати значення досліджуваного показника прибутку на наступний період з визначеною точністю (на підставі значень показника апроксимації R2).

Для показника прогнозовані значення прибутку у 2014 роцi можна визначити за наступною функціональною залежністю (формула 3.3):

у = 34,098ln(x)+7,7339 (3.3)

де t – фактор часу.

Рисунок 3.2- Динаміка прибутку за 2010-2014рр.

Рисунок 3.3- Динаміка доходу за 2010-2014роки (тис.грн.)

Згідно з розрахунками за формулою (3.3) прибуток у 2014 році становить 60-64 тис.грн.

Відхилення прогнозних значень обсягу реалізації у натуральному вираженні від фактичних знаходяться в інтервалі від 0,005-0,002% (табл. В.1, Додаток В). Спостерігається тенденція зростання прибутку у 2014 роцi.

Щодо доходу, та за умови збереження поточного рівня ціни в майбутньому, темпи зростання показника (формула 3.4) приблизно становлять 144-147 тис. грн. :

y = 52,677x 0,6423 (3.4)

Відхилення фактичних значень від прогнозних знаходяться в інтервалі від 0,001% до 0,194% (табл. В.2, Додаток В). Дохiд має позитивну тенденцію до зростання в майбутніх періодах.

Рисунок 3.4- Динамiка загальних витрат за 2010 – 2014 роки (тис.грн.)

Для показника витрат, темпи росту розрахуємо за наступною формулою (3.5):

y = 42,867x 0,3264 (3.5)

Отже, загальнi витрати у 2014 році приблизно будуть дорівнювати 73-75 тис. грн. За аналізований період розраховано відхилення фактичних значень від прогнозних, та встановлено, що вони знаходяться в інтервалі від -0,005% до 0,109% (табл. В.3, Додаток В). Тут також спостерігається тенденція зростання загальних витрат.

Рисунок 3.5- Динамiка змiнних витрат за 2010 – 2014 роки (тис.грн.)

Для показника змiнних витрат, темпи росту розрахуємо за наступною формулою (3.6):

y = 1,37х+8,35 (3.6)

Отже, змiннi витрати у 2014 році приблизно будуть дорівнювати 14,7-15,2 тис. грн. За аналізований період розраховано відхилення фактичних значень від прогнозних, та встановлено, що вони знаходяться в інтервалі від -0,019% до -0,017% (табл. В.4, Додаток В). Тут спостерігається тенденція зростання змiнних витрат.

Рисунок- 3.5 Динамiка постiйнiх витрат за 2010 – 2014 роки (тис.грн)

Для показника постiйних витрат, темпи росту розрахуємо за наступною формулою (3.7):

y = 32,692x 0,3453 (3.7)

Отже, постiйнi витрати у 2014 році приблизно будуть дорівнювати 56,8-57,2 тис. грн. За аналізований період розраховано відхилення фактичних значень від прогнозних, та встановлено, що вони знаходяться в інтервалі від -0,017% до -0,15% (табл. В.5, Додаток В). Тут спостерігається тенденція зростання постiйних витрат.

Отримане розраховане значення свідчить про подальше покращення фінансових показників діяльності підприємства прибутку та доходiв . Найбільш впливовим фактором виступають загальнi витрати на виробництво та реалізацію, про що свідчать розраховані темпи росту значення показника прибутку. Для покращення фінансових результатів діяльності підприємство повинно більше уваги приділяти раціональному процесу формуванню загальної суми витрат та їх складових.

Таблиця 3.2- Операційні витрати по елементам

Елементи операційних витрат

2011рік

2012рік

2013рік

Темпи приросту до 2011р

2012р

2013р

1. Матеріальні витрати

3,10

4,50

3,50

45,2

12,9

2.Витрати на оплату праці

6,20

6,20

12,10

0,0

95,2

3.Відрахування на соц. заходи

2,40

2,30

4,60

-4,2

91,7

4.Амортизація

9,60

9,80

10,10

2,1

5,2

5.Інші операцiйнi витрати

17,60

78,60

22,90

346,6

30,1

Разом

38,90

101,40

53,20

 

 

В таблиці 3.2 представлені дані операційних витрат підприємства по елементам. Темпи приросту матеріальних витрат у 2012 році по відношенню до базисного свідчать про те, що їх питома вага збiльшилась на 45,2 %, а у 2013 році на 12,9%. Витрати на оплату труда збільшилися майже від 0 до 95%, відрахування на соціальні заходи також збільшилися від -4,2 % до 91,7%. За даний період від 2,1% до 5,2% збільшилися втрати на амортизацію. Зменшилися від 346,6 до 30,1% інші операційні витрати. У таблиці 3.3 представлена структура операційних витрат по елементам, а на рис. 3.6 по кожному року.

Рисунок 3.6- Структура операційних витрат в 2010-2012рр.

Таблиця 3.3- Структура операційних витрат по елементам

Елементи операційних витрат

2011рік

2012рік

2013рік

1. Матеріальні витрати

7,97%

4,44%

6,58%

2.Витрати на оплату праці

15,94%

6,11%

22,74%

3.Відрахування на соц. заходи

6,17%

2,27%

8,65%

4.Амортизація

24,68%

9,66%

18,98%

5.Інші операцiйнi витрати

45,24%

77,51%

43,05%

Разом

100,00%

100,00%

100,00%

Серед елементів операційних витрат найбільш питому вагу за всі розглянуті роки займають iнші операцiйнi витрати, вони збiльшились в загальній структурі витрат майже на 33%(від 45,24% у 2010 році до 77,51% у 2012році),а потiм знов зменьшились до 43,05%. Матеріальні витрати навпаки зменшились з 7,97% до 6,58% . Витрати на оплату праці збільшилися майже на 7% з 15,94 % до 22,74% . Відповідно і відрахування на соціальні заходи також збільшилися майже на 2,5%. У 2012 році у порівнянні з 2011 роком амортизація значно знизилась приблизно на 15%,а у 2013 роцi зросла на 9% та стала складати у загальній структурі витрат 18,98%. Таким чином, найбільшу питому вагу у загальній структурі витрат серед елементів операційних затрат займають iнші операцiйнi витрати, хоча у 2013 роцi виявлена тенденція до їх зменшення. Це потребує подальшого розгляду складових елементів матеріальних витрат, які представлені у табл. 3.4.

Темпи приросту складових матеріальних витрат, а саме матеріалів, збільшилися у порівняні з базисним роком від 150% до 200%. Витрати палива навпаки зменшилися з 80%, до -20%, що не можна не відзначити як позитивно. Витрати електроенергії також зменшилися але все – таки залишаються дуже великими, у порівняні з базисним роком витрати зменшилися з 5,6% до -11,1%. Темпи приросту витрат використання природної сировини за аналізований період мають позитивну тенденцію, тобто витрати зменшилися від 0 до -40%. Але витрати умовно виробничого характеру збiльшились з 500% до 600%, що несе негативний характер.

Таблиця 3.4- Складові матеріальних витрат

Матеріальні витрати

2011рік

2012рік

2013рік

Темпи приросту до 2011р

2012р.

2013р.

матеріали

0,2

0,6

0,5

200,0

150,0

паливо

0,5

0,9

0,4

80,0

-20,0

електроенергія

1,8

1,9

1,6

5,6

-11,1

витрати умовно виробничого характеру

0,1

0,6

0,7

500,0

600,0

використання природної сировини

0,5

0,5

0,3

0,0

-40,0

Разом

3,1

4,5

3,5

785,6

678,9

Динаміку складових матеріальних витрат відображено на рис. 3.7

Рисунок 3.7- Динаміка складових матеріальних витрат

Найбільша питома вага приходиться на паливо та на електроенергію. В досліджуваному періоді спостерігається збільшення питомої ваги матеріалів з 7% до 9%. Що стосується електроенергії, то її питома вага знаходиться в інтервалі від 25% до 30%. Паливо та використання природної сировини займає від 15% до 23%. Останні відсотки приходяться на витрати умовно виробничого характеру. Так у 2011 році вони складають приблизно 3%, у 2012 роцi -10% ,а у 2013 роцi – 21%. Таким чином, найбільш впливовими факторами є витрати на електроенергію та паливо.

3.2 Розробка рекомендацій щодо удосконалення управління витратами підприємства

На підприємстві основним резервом для зниження рівню витрат є скорочення енергоємності устаткування.

Витрати з електроенергії на ТОВ «Донгазбудінвест» складаються з постійних і змінних величин, до них відносяться витрати на опалення ,вентиляцiю ,освiтлення які на деяких підприємствах становлять до 50% від загальних витрат. Зменшення енергоспоживання дає можливість збільшити випуск продукції при тій же встановленій потужності електрообладнання. Це, в свою чергу, дозволяє зменшити потребу в електрообладнанні, що призводить до зниження капітальних витрат на його придбання. Для скорочення витрат на електроенергію та зменшення обсягу змінних витрат, які спрямовані на технологічні потреби, в дипломній роботі пропонується заходи щодо оновлення устаткування. До числа механізмів, найбільш розповсюджених на промислових підприємствах, електричних станціях, шахтах, гідротехнічних спорудах, у комунальному господарстві міст, належать компресори, помпи і вентилятори, котрі споживають близько 20 % вироблюваної електроенергії. Особливе місце вони займають в зв'язку з будівництвом і експлуатацією газо- і нафтопроводів, з експлуатацією зрошувальних систем, оскільки перепомповування великої кількості нафти, газу і води вимагає застосування компресорів і помп великої подачі, а отже, і великої встановленої потужності приводних електродвигунів від одиниць до десятків тисяч кіловат, наприклад, для турбокомпресорів - до 18 000 кВт, помп - до 73 000 кВт і вентиляторів - до 5 000 кВт.

Зменшення витрат електроенергії на вентиляторною установці забезпечують наступні заходи:

а)  заміна старих вентиляторів на нові, більш економічні;

б)  впровадження економічних способів регулювання продуктивності вентиляторів;

в)  блокування вентиляторів теплових завіс з пристроями відкривання і закривання воріт;

г)  вимкнення вентиляторів під час обідніх перерв, перезмін тощо;

д)  усунення відхилень від проекту;

е)  усунення експлуатаційних дефектів;

ж)  впровадження автоматичне керування вентиляторними установками.

У поточному періоді у дипломнiй роботi пропонується замiнити старий вентилятор на новий ,бiльш економiчний.

На пiдприємствi для вентиляції приміщення , обдува нагрівальних і охолоджуючих елементів в пристроях обігріву та кондиціонування повітря , а також обдува радіаторів охолодження різних пристроїв використовується вентилятор осьовий ВО 06-300.

Вентилятори осьові В-06-300 загальнопромислового призначення призначені для переміщення повітря та інших газів, агресивність яких по відношенню до вуглецевої сталі звичайної якості не вище агресивності повітря з вмістом пилу та інших твердих домішок у кількості не більше 0,01 г/м3, що не містять липких речовин і волокнистих матеріалів. Температура переміщуваної осьовим вентилятором середовища не повинна перевищувати + 40 С.Вентилятори застосовуються в системах повітряного опалення, припливної та витяжної вентиляції різних технологічних установок, а також для комплектації виробів машинобудування, якщо вимоги, що пред'являються до вентиляторів, відповідають вимогам діючих стандартів .

Вентилятори застосовуються для експлуатації в макрокліматичних районах з помірним і тропічним кліматом 3-й категорії розміщення згідно ГОСТ 15150-69.Допускається експлуатація вентиляторів по 2 -й категорії розміщення за умови запобігання електродвигунів від атмосферних впливів.

Вентилятори осьові В-06 -300 виготовляються з вуглецевої сталі звичайної якості за 2 -й конструктивною схемою згідно ГОСТ 11442-90 з горизонтальною віссю обертання. Вентилятори складаються з наступних основних вузлів: робочого колеса, що складається з циліндричної втулки і трьох лопаток, закріплених за допомогою зварювання на цій втулці , циліндричного корпусу і електродвигуна приводу . Лопатки робочого колеса виготовлені з листової сталі і мають постійний радіус вигину по висоті. Вентилятори осьові В- 06 - 300 № 3,15 ; 4 ; 5 ; 6,3; 8 ; 10 і 12,5 відповідно до технічних умов комплектуються електродвигунами серії АІР з частотою струму 50 Гц. Вентилятори мають надійну конструкцію , малу споживану потужність , підвищений ресурс до першого капітального ремонту , прості в експлуатації.

Характеристика вентилятора який використовуєтся на пiдприємствi у поточному перiодi :

Вентилятор осьовий В06-300-10 з електродвигуном 2,2 кВт, 1000 об / хв. Продуктивність, куб. м / год: - в номінальному режимі - 33100 - в робочій зоні - 28000-36900. Повний тиск, Па: - в номінальному режимі - 173 - в робочій зоні - 207-136.

Визначимо скільки вентилятор використовуваний в поточному періоді витрачає електроенергії. Річне споживання електроенергії вентилятором визначають за формулою(3.8)

W = РТ кВт × г, (3.8)

де Р - споживана потужність вентилятора, кВт;

Т - річне число годин роботи установки, г. При постійній роботі установки Т = 3700 г.

 W = 2,2 × 3700=8140кВтчас/рiк, або 8140 х 0,28 = 2279,2 грн.

Річне споживання електроенергії вентилятором В06-300-10 складає 8140кВт/сут. Звiдси висновок вентилятор осьовий в06-300-10 досить багато споживає електроенергії тому пропонується встановити нову модель вентилятора В06-300-3,15.

Характеристика вентилятора:

Вентілятор осьовий В06-300-3,15 з електродвигуном 0,12 квт, 1500 об / хв. Продуктивність, куб. м / год: - в номінальному режимі - 1640 - в робочій зоні - 1150-1900. Повний тиск, Па: - в номінальному режимі - 50 - в робочій зоні - 63-36.

На основi данних зробимо розрахунок споживання електроенергії за добу новою моделлю вентилятора.

W = 0,12 × 3700=444кВтчас/рiк, або 444 х 0,28 = 124,32 грн.

Отже, бачимо що економiя електроенергії складе W =8140-444=7696 кВт/рiк. с, або 7696 х 0,28 = 2154,88грн,

Отже значення витрат електроенергії у 2014 році становило1,60тис. грн. Після установки нового обладнання витрати електроенергії у 2014 році будуть складати на 1,56тис. грн..

Використання економіко-математичної моделі дозволило встановити функціональні залежності прибутку та витрат від фактору часу. Вивчення структури витрат за окремими елементами дозволило конкретизувати негативний вплив матеріальних витрат (а саме електроенергії) на величину показника прибутку. Для зменшення матеріальних витрат на електроенергію пропонується встановити перетворювач частоти високовольтний для регулювання оборотів електродвигуна вентилятор осьовий В06-300-3,15 головного провітрювання. Це призведе до скорочення витрат електроенергії до 1,56 грн., в загальній сумі витрат на 2154,88грн.протягом року.

3.3 Рекомендації щодо вибору джерел фінансування запропонованих заходів

Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без залучення позикових коштів. Використання позичкового капіталу дозволяє істотно розширити обсяг господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різних цільових фінансових фондів, а в остаточному підсумку - підвищити ринкову вартість підприємства.

Хоча основу будь-якого бізнесу становить власний капітал, на підприємствах ряду галузей економіки обсяг використовуваних позикових коштів значно перевершує обсяг власного капіталу. У зв'язку із цим залучення й ефективне використання позичкових коштів спрямовано на забезпечення досягнення високих кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.[17.c 145]

Аналіз проведений у пiдроздiлах 3.1, 3.2 дозволяє припустити необхідним для підприємства підвищення ефективності виробництва за рахунок зменшення матеріальних витрат та витрат на електроенергiю. Це може бути досягнуто зокрема за рахунок удосконалення основних фондів (придбання нового обладнання). Фінансування відновлення основних фондів зводиться до двох варіантів. Перший з них ґрунтується на тім, що весь обсяг відновлення цих активів фінансується за рахунок власного капіталу. Другий заснований на змішаному фінансуванні відновлення операційних поза обігових активів за рахунок власного й довгострокового позикового капіталу.

Вибір відповідного варіанта фінансування відновлення операційних поза обігових активів по підприємству в цілому здійснюється з обліком наступних основних факторів:

  • достатності власних фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку підприємства в майбутньому періоді;

  • вартості довгострокового фінансового кредиту в порівнянні з рівнем прибутку, генерований обновлюваними видами операційних поза обігових активів;

  • досягнутого співвідношення використання власного й позикового капіталу, що визначає рівень фінансової стабільності підприємства;

  • доступності довгострокового фінансового кредиту для підприємства.

Критерієм прийняття управлінських рішень про придбання або оренду окремих видів основних коштів для даного підприємства, є порівняння сумарних потоків платежів при різних формах фінансування відновлення майна. Ефективність грошових потоків порівнюється в дійсній вартості по таких основних варіантах рішень:

  • придбання обновлюваних активів у власність за рахунок власних фінансових ресурсів;

  • придбання обновлюваних активів у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту;

  • оренда (лізинг) активів, що підлягають відновленню.

Основу грошового потоку придбання активу у власність за рахунок власних фінансових ресурсів становлять видатки по його купівлі, тобто ринкова ціна активу. Ці видатки здійснюються при покупці активу й тому не вимагають приведення до дійсної вартості. Основу грошового потоку придбання активу у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту становлять відсоток за користування кредитом і загальною його сумою, що підлягає поверненню при погашенні. Розрахунок загальної суми цього грошового потоку в дійсній вартості здійснюється за формулою (3.9):

(3.9)

де ДПКН — сума грошового потоку по довгостроковому банківському кредиті, наведена до дійсної вартості;

ПК – сума відсотка, що сплачує, за кредит відповідно до річної його ставки;

СК — сума отриманого кредиту, що підлягає погашенню наприкінці кредитного періоду;

Нп — ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

i— річна ставка відсотка за довгостроковий кредит, виражена десятковим дробом;

n – кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу.

Основу грошового потоку оренди (лізингу) активу становлять авансовий лізинговий платіж (якщо він обговорений умовами лізингової угоди) і регулярні лізингові платежі (орендна плата) за використання активу. Розрахунок загальної суми цього грошового потоку в дійсній вартості здійснюється по наступній формулі (3.10):

(3.10)

де ДПЛН — сума грошового потоку по лізингу (оренді) активу, наведена до дійсної вартості;

АПЛ — сума авансового лізингового платежу, передбаченого умовами лізингової угоди;

ЛП — річна сума регулярного лізингового платежу за використання орендованого активу;

Нп — ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

i — середньорічна ставка позичкового відсотка на ринку капіталу (середня ставка відсотка по довгостроковому кредиті), виражена десятковим дробом;

n — кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, у загальному обумовленому періоді часу.

У розрахункових алгоритмах суми грошових потоків всіх видів, наведених вище, вартість обновлюваного активу передбачається до повного списання наприкінці строку його використання. Якщо після передбаченого строку використання активу, узятого в оренду на умовах фінансового лізингу або придбаного у власність, він має ліквідаційну вартість, прогнозована її сума віднімається із грошового потоку. Розрахунок цієї суми ліквідаційної вартості, що віднімається, здійснюється по формулі (3.11):

(3.11)

де ДПЛС — додатковий грошовий потік за рахунок реалізації активу по ліквідаційній вартості (після передбаченого строку його використання), наведений до дійсної вартості;

ЛС — прогнозована ліквідаційна вартість активу (після передбаченого строку його використання);

i — середньорічна ставка позичкового відсотка на ринку капіталу (середня ставка відсотка по довгостроковому кредиті), виражена десятковим дробом;

n — кількість інтервалів, по яких здійснюється розрахунок процентних платежів, загалом, обумовленому періоді часу.

У зв'язку з тим, що стан пiдприємства ТОВ «Донгазбудінвест», є збитковим, придбання раніше визначеного устаткування для зменшення кількості споживаної електроенергії за рахунок власних фінансових ресурсів неможливо (немає прибутку, малий амортизаційний фонд). Тому, придбання нового обладнання у власність необхідно проводити за рахунок позичкового капіталу, у формі кредиту, або оренди (лізингу). Для вибору найбільш ефективної форми фінансування відновлення даного активу в дипломній роботі зроблено зіставлення різних варіантів на підставі зробимо відповідні розрахунки при наступних умовах:

Вартість перетворювача частоти – 1092 тис. грн.; його строк експлуатації – 10 років. Кредит може бути наданий банком «Аваль» при умови 25% річних, строком на 3 роки, на суму до 80% від первісної вартості обладнання і буде дорівнювати 873,6 тис. грн.; авансовий лізинговий платіж передбачений у сумі 5% і становить 54,6тис. грн.; регулярний лізинговий платіж за використання обладнання становить 259,24 тис. грн. у рік; ставка податку на прибуток становить 25%. При використанні оренди лізингодатель – виробник «Харківський електро машинобудівельний завод», лізингова компанія – банк «Родовід».

Виходячи з наведених даних, дійсна вартість грошового потоку складе:

1) при придбанні активу у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту:

Ставка по кредиту складе: 873,6 * 0,25 = 218,4тис. грн.

Розрахуємо розмір ліквідаційної вартості об'єкта, при річній ставці амортизації, що дорівнює 15%

1 рік – 1092 *0,15 = 163,8 тис. грн.

2 рік – (1092 – 163,8) *0,15 = 139,23 тис. грн.

3 рік – (928,2-139,23) *0,15 = 118,35 тис. грн.

10 рік – (297,56-44,63) *0,15 = 37,94 тис. грн.

Розрахуємо розмір ліквідаційної вартості (формула 3.3):

= = 4,073654 тис. грн.

Розрахуємо суму грошового потоку:

2) при придбанні активу у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту (формула 3.1):

==

=794,77тис. грн.

3) при оренді активу (формула 3.2):

= =

= 813,18 тис. грн.

Зіставлення результатiв прогнозу, дає можливість встановити, що найменшої є дійсна вартість грошового потоку при оренді активу:

794,77< 813,18

Різниця між двома грошовими потоками складає 18,41 тис. грн.. Це означає, що найбільш ефективною формою фінансування відновлення даного активу є його придбання у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту.

Таким чином, виходячи з розрахункiв доцільніше використовувати форму фінансування придбання обновлюваних активів у власність за рахунок довгострокового банківського кредиту, грошовий поток якої буде складати 794,77 тис.грн., відповідно найменшої є дійсна вартість грошового потоку при оренді активу 813,18 тис.грн..