2.2 Компенсація реактивної потужності

Реактивною потужністю додатково навантажуються живлячі й розподільчі мережі підприємства, через це її потрібно повністю компенсовувати.

Заходи по зниженню споживання реактивної потужності: природна компенсація без використання спеціальних компенсуючи пристроїв; штучна компенсація.

Природна компенсація реактивної потужності не вимагає великих матеріальних витрат й повинна проводитись на підприємствах в першу чергу. До природничої компенсації належать: впорядкування та автоматизація технологічного процесу; створення раціональної схеми електропостачання за рахунок зменшення кількості ступенів трансформації; зміна трансформаторів та іншого електрообладнання з меншими втратами на перемагнічування; зміна малозавантажених трансформаторів та двигунів трансформаторами та двигунами меншої потужності з їх повним завантаженням; використання СД замість АД, коли це можливо по умовам технологічного процесу; обмеження ХХ двигунів й зварювальних трансформаторів; покращення якості ремонту електродвигунів, зменшення перехідних опорів контактних з’єднань ; вимкнення при малому навантаженні частини силових трансформаторів.

Для штучної компенсації реактивної потужності, використовуються спеціальні компенсуючи пристрої, які є джерелами реактивної енергії ємкісного характеру.

Основними споживачами реактивної потужності індуктивного характеру на промислових підприємствах є асинхронні двигуни АД (60 – 65% загального її використання), трансформатори, при вмиканні зварювальні (20 – 25%), вентильні перетворювачі, реактори та інші ЕП.

Перевагами КБ є: незначні втрати активної потужності до 0,005 кВт/квар, відсутність обертальних частин, легкість монтажу та експлуатації, відносно невелика ціна, мала маса, відсутність шуму під час роботи, можливість монтажу біля окремих груп ЕП.

Недоліками КБ є: пожежонебезпека; наявність остаточного заряду, який підвищує небезпеку при обслуговуванні; чуттєвість до перенапружень та поштовхам струму; можливість тільки ступінчатого регулювання.

1)Знаходимо сумарну реактивну потужність пристрою, що компенсує

Q_к= P_p∙(tgφ_p- tgφ_з) (2.8)

де tgφ_р– розрахунковий tgφ

tgφ_з – tg який задається електропостачальною організацією. На даний час tgφ_з=0

Q_к= 33300 · (0,22-0) = 7326 квар

2) Обираємо потужність конденсаторної батареї в залежності від виду мережі [1, табл. 5.1].

Тому що низька напруга мережі 10кВ, то розглядаємо конденсаторні батареї тільки на напругу 10кВ. Обираємо батареї типу УК-10,5-1125-ЛУЗ – 6 шт., УК-10,5-450-ЛУЗ – 1шт.

3) Розраховуємо потужність яку виробляє обрана КБ

Q_кп = Σ (n · Q_к.обр.) (2.10)

де n – кількість обраних КБ однієї потужності.

Q_кп= 6 · 1125 + 1 · 450 = 7200 квар

4) Знаходимо не скомпенсовану реактивну потужність

Q_неск= Q_к– Q_кп(2.11)

Q_неск= 7326 - 7200 = 126 квар

5) Знаходимо повну потужність після компенсацій

S_p= (2.12)