7.1 Визначення припуску на фасочні зубці

Величина припуску, який знімають фасочні зубці протяжки залежить від її типу (див. п.3.1). Для протяжки типу ФШ, яка використовується при обробці втулки для шліцьового з'єднання з центруванні по зовнішньому діаметрі або бічних сторонах, внутрішній діаметр протяжкою не оброблюється. Діаметр попередньо обробленого отвору дорівнює внутрішньому діаметрові шліців з відповідним полем допуску

D₀=d, мм,

де d – внутрішній діаметр шліцьової втулки, мм.

Припуск під фасочні зубці дорівнює

А_ф = d_фп-d, мм,

де d_фп=d_ф+(0,3...0,4) – діаметр останнього фасочного зубця, мм;

d_ф=d+ 2- діаметр фаски в основі шліца, мм,

 - величина фаски в основі шліца, мм.

Діаметр останнього фасочного зубця приймається на (0,3…0,4) мм більше діаметра фаски для того, щоб забезпечити запас на переточування протяжки.

Аналогічно розраховується припуск під фасочні зубці для протяжки типу КФШ, коли круглі зубці, які розташовані першими, вже обробили діаметр d.

Для типів протяжки ФШК і ФКШ, коли фасочні зубці розташовані першими, припуск на фасочні зубці визначається по формулі

А_ф=d_фп-D₀., мм,

де D₀ - діаметр попередньо обробленого отвору, мм.

7.2 Розрахунок кількості зубців у фасочній частині

Фасочна частина протяжки має лише чорнові зубці, які об’єднані в секції. Це пов’язано з тим, що до фаски в основі шліцу не висувається високих вимог по точності і шорсткості. Кількість секцій розраховується по формулі

, шт,

де S_zч – підйом на зубець на чорнових секціях по п.4.3.

Для усіх типів протяжок, коли фасочні зубці розташовані першими, кількість зубців визначається по формулі

Z_фч=2і_фч+1, шт.

Одиниця додається через те, що перший зубець протяжки виконується без підйому – його діаметр дорівнює діаметру попередньо обробленого отвору. Це робиться для того, щоб уникнути випадкового збільшення навантаження на перший зубець через нерівномірність припуску, побічних включень у метал та ін.

Коли фасочні зубці розташовані після круглих, під час розрахунку кількості зубців одиниця не додається.

Отримане значення округляють у більшу сторону до цілого числа. При цьому підйом на останню секцію може вийти менше розрахункового, але діаметр останнього фасочного зубця повинний бути рівним розрахованому в п. 7.1.

7.3 Визначення параметрів викружок

9.  Профіль фасочних зубців: 1 – перший зубець секції, 2 – другий зубець секції

Фасонні зуби групуються в двозубі секції, причому перші зубці в кожній секції мають на бічних сторонах викружки для розподілу стружки по ширині, а другі виконуються без викружок, зменшеними по діаметру на (0,02…0,04) мм для компенсації пружної деформації металу втулки. Радіус викружки вибирається графічно так, щоб ширина першого зубця секції була приблизно на половину менше ширини другого зубця (рис.8). При цьому шліфувальний круг не повинний торкатися западини між зубцями. Глибина викружки повинна бути не менше 3S_z. Бічні сторони зубців виконують під кутом фаски. Кількість викружок рівна кількості шліців. Ширина викружок приймається рівною

b_в=(0,5-0,6)b, мм,

де b – ширина шліцу, мм.

7.4 Розрахунок довжини фасочної частини протяжки

Загальна довжина фасочної частини протяжки визначається по формулі

L_ф= Z_ф*t, мм,

де t – крок чорнових зубів протяжки по п.5.1, мм,

Z_ф– кількість зубців в фасочній частині протяжки, шт..