4 Опис технологічної схеми

В роботі розглянута технологічна схема каналізаційних очисних споруд м.Селидове, яка представлена на кресленні ПД.064429.14.01.СТ, а специфікація в додатку А.

Стічні води на КОС надходять каналізаційними насосними станціями і проходять через решітки з ручним очищенням (1), де звільняються від великих забруднень.

В схемі планується провести заміну решіток з ручним видаленням на решітки-дробарки. Введення саме решіток-дробарок має такі переваги: компактність, можливість повної автоматизації процесу і більш кращими санітарними умовами, так як практично повністю виключається контактування обслуговуючого персоналу з відкидами.

Після решітки стічні води подаються в горизонтальні піскоуловлювачі з круговим рухом рідини (2), для виділення піску та інших мінеральних домішок.

Пісок з піскоуловлювачів видаляється на піскові майданчики гідроелеваторами. З піскоуловлювачів стоки направляються в біокоагулятори (3), що працюють на станції за схемою первинних вертикальних відстійників [9].

Після біокоагуляторів стічні води надходять в первинні вертикальні відстійники (4) для затримання завислих речовин. Ефект прояснення стічних вод у первинних вертикальних відстійниках повинен становити 30-40 %. Концентрація завислих речовин у проясненій воді після первинних відстійників не повинна перевищувати 100 мг/дм³ при подачі її в аеротенки.

Осад з відстійників, за рахунок гідростатичного натиску, видаляється в резервуар сирого осаду (12), звідки насосами (19) перекачується на мулові майданчики, які розташовані за межами комплексу очисної станції.

Прояснені стоки після первинних вертикальних відстійників надходять в аеротенк-витиснювач (5) для біологічного очищення, який наведений на кресленні ПК.064429.14.02 АТ, а специфікація в додатку Б. В аеротенк подається активний мул із вторинних відстійників і повітря від повітродувної станції. Суміш активного мулу і стічних вод з аеротенків направляється у вторинні радіальні відстійники (7), де відбувається відділення активного мулу від очищених стоків.

Очищені стічні води після вторинних відстійників надходять до контактних резервуарів (22) для знезараження. Знезараження очищених стоків проводиться хлором для знищення збудників інфекційних захворювань в контактних резервуарах, при часі контакту хлорної води зі стічною водою не менше ніж 0,5 години. В роботі буде спроектована заміна хлору на гіпохлорит натрію. Процес приготування гіпохлориту простіший за підготування хлору для знезараження, а його окислювальна здатність не менша.

В якості контактних резервуарів на очисній станції міста Селидове застосовані чотири горизонтальних, прямокутних у плані, відстійника.

Пісок з піскоуловлювачів зневоднюється на піскових майданчиках (23), а сирий осад і надлишковий активний мул зневоднюються на мулових майданчиках.

Очищені і знезаражені стічні води скидаються в річку Солону [9].

6 Матеріальний баланс процесу очищення стічних вод

Для розрахунку матеріального балансу технологічного процесу приймаються наступні вихідні дані:

Продуктивність установки – Q_СВ = 5000 м³/доб = 208,3 м³/год. Вміст шкідливих речовин у стічній води перед очищенням: С_{зав.час.}= 250 г/м³; БСК = 250 г/м³; С_{азот.ам.}= 58 г/м³.

Спочатку визначимо масу стічних вод, що надходить на біохімічну установку:

_, (6.1)

кг/год.