Б
Місце податків в бюджетно-подат-ковій політиці
юджетно-податкова(або
фіскальна)
політика –
це політика використання державних
податків і витрат з метою впливу на
макроекономічний кругообіг. Зобразимо
цей вплив схематично (рис. 5).
На рисунку зображений кругообіг доходів (верхня
частина схеми) та видатків (нижня частина схеми). Доходи, які надходять в розпорядження домогосподарств, є платою їм як власникам ресурсів, за виключенням податків. Сукупні видатки (попит), згідно зі схемою, формують-ся трьома потоками: споживанням домогосподарств, інвестиціями (як формою заощадження) і державними видатками. Фіскальна політика безпосередньо стикається з кругообігом в точках А і Д, тобто має місце коли держава вилучає податки і коли вона збільшує попит на величину державних видатків.
Для відтворення макроекономічної рівноваги необхідно, щоб величина того, що тимчасово вийшло з кругообігу, дорівнювалося величині того, що повернулося в нього, а саме:
T + S = I + G,
де I – інвестиції;
S – заощадження.
До фіскальної політики відносяться податки Т і державні видатки G. Таким чином, фіскальна політика має дві сторони: податкову і видаткову.
Дохід в розпорядженні підприємств
Доходи Податки
А
Підприємства Держава
Домогосподарства
Державні
видатки
Фіанасово-кредитні
посередники Заощадження
Д
Споживання
Сукупний
попит
Інвестиції
Рисунок 5 – Вплив державних податків і видатків на макроекономічний кругообіг
Розглянемо вплив податків на економіку з макроекономічної точки зору.
Прямі податки суттєво впливають: по-перше, на ринок праці, тому що пропозиція робочої сили безпосередньо залежить від величини доходу, який залишається після оподаткування, а, по-друге, – на підприємницьку актив-ність, бо при збільшенні податку на прибуток менше прибутку залишається у підприємств для розширення своєї діяльності. З цієї причини при збільшенні податкової ставки на заробітну плату або на прибуток зменшується зацікав-леність в продуктивній діяльності, і навпаки – лібералізація (пом’якшення) оподаткування може забезпечити ріст податкових надходжень. Ця залежність наочно ілюструється відомою кривою Лаффера. Логіку цієї залежності можна також формалізувати у такий спосіб:
Inc
Y
t
S
I
Inc
T
,
Pr L
де t – податкова ставка;
Inc – доходи домогосподарств;
Pr – прибуток підприємств;
Y – обсяги виробництва усіх підприємств;
L – кількість зайнятих (працюючих);
T – податкові надходження в бюджет.
Непрямі податки, як відомо, впливають на рівень цін на вироблені товари, і при їх зниженні відбувається ріст обсягів споживання (бо при менших цінах споживачі мають можливість придбавати більшу кількість товарів), можливо й заощаджень у населення. І навпаки, ріст непрямих податків і цін за певного сукупного попиту веде до зниження обсягів виробництва. Логіку цього зв‘язку у формалізованому вигляді можна проілюструвати так:
Тнпр P D Y,
де Тнпр – непрямі податки;
P – ціни на товари;
D – попит (обсяги реалізації).
Вплив податків на зайнятість населення проявляється у наступному: завдяки податкам у споживачів залишається менший дохід, а, як наслідок, – зменшується і їх споживчі витрати. Тобто при будь-якому ВНП збільшення податків викликає зменшення споживання, що у свою чергу приводить до зменшення попиту і потім – до падіння обсягів виробництва і, звісно, до зменшення зайнятості та росту безробіття.
Збільшення ж податків є фіскальним засобом обмеження інфляції. При цьому споживання зменшується на ту ж саму величину, на яку збільшуються податки. Обґрунтованим є твердження, що під впливом росту податків люди намагаються зберегти свій рівень споживання за рахунок заощаджень. Тому гранична схильність до споживання повинна зростати, що і обмежує рівень споживання, а потім веде до зниження цін.
Н
Вплив податків
на фінансово-госпо-дарську діяльність
підприємств
ру економіки в Україні, зменшення фінансових можливостей для підприємств інвестувати кошти у розвиток та розширення діяльності і т. ін..
Одним із недоліків української податкової системи є її нестабільність як за видами податків, так і за методами обчислення, термінами їх сплати, а також громіздкість податкового законодавства. Це, з одного боку, не дає змоги достовірно планувати основні фінансові показники (виторг, прибуток), а з іншого, – призводить до великих штрафних, часто не зовсім виправданих санкцій.
Значною вадою податкової системи України є те, що за багатьма податками податкова база визначається не за касовим методом, а за першою з подій, яка відбулася в податковому періоді: або надходження коштів в рахунок сплати товарів, або їх відвантаження. Це негативно впливає на наявність у підприємств обігових коштів; особливо невиправдане відмивання фінансових ресурсів відбувається, коли підприємство відвантажило продукцію замовнику, а останній ще не зробив її оплату. На жаль, такий же негативний наслідок має і практика авансової сплати податків, коли розміри авансових платежів не обґрунтовані і не реальні для платників податків. Це йде урозріз із загальними принципами оподаткування, а результатом такого авансування також стало вилучення обігових коштів підприємств.
Недоліком сучасної податкової системи є також надмірна кількість подат-кових пільг, що зумовлює неможливість зниження податкового наванта-ження в цілому, створює неоднакові економічні умови для господарювання, знижує конкурентоспроможність товаровиробників, посилює кризові явища в економіці.
Податкова система значно впливає на формування підприємствами власних фінансових ресурсів, основними джерелами яких є прибуток та амортизаційні відрахування. На чистий прибуток впливає ставка та порядок нарахування податків з прибутку, перш за все – податку на прибуток, тобто цей вплив відбувається прямо і реалізується через прямі податки. На амортизацію податкова система впливає опосередковано – через вимоги податкового обліку, який регламентує норми амортизаційних відрахувань та можливості використання прискореної амортизації.
Слід зазначити, що значний негативний вплив мають також податки, “прив’язані” до заробітної плати. Вони збільшують податкове навантаження на товаровиробників, і при цьому підприємства з великою трудомісткістю (а, відповідно, і зарплатомісткістю) перебувають у гірших умовах, ніж підприємства, на яких рівень заробітної плати в структурі витрат є нижчим. Це призводить до зростання цін не тільки за рахунок самої заробітної плати, але й нарахувань на неї, тому закономірним є спад виробництва внаслідок дефіциту платіжних засобів на підприємствах з великими витратами праці (машинобудування, легка промисловість, капітальне будівництво).
При збільшенні непрямих податків, як вже зазначалося, збільшуються ціни на товари. Вважається, що непрямі податки перекладаються на споживачів – їх носіїв, але подорожчання продукції чи послуг через непрямі податки знижує їх конкурентоспроможність, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Розглянуті вище напрями впливу податків на фінансово-господарську діяльність підприємств є тільки прикладами найбільш вражаючих негативних сторін діючої в Україні податкової системи. Послабити цей негативний вплив на фінансово-господарську діяльність платників податків можна двома шляхами:
– зовнішній – зменшення податкового навантаження на підприємства та стабілізація системи оподаткування на певний тривалий час;
– внутрішній – зменшення сум сплачуваних підприємствами податків через реалізацію на підприємствах системи податкового планування, коли останні шляхом законних дій мінімізують суми цих податків.