Тема 1: сутність та види податків

П

• Становлення та розвиток оподаткування

одаткова система виникла водночас з появою держав.Перший етап(з моменту виникнення податків до середини ХVІІ ст.) розвитку оподаткування характеризується неорганізованістю ї випадковим характером цього процесу. Податки існували у вигляді безсистемних платежів, переважно в натуральній формі. В міру зміцнення товарно-грошових відносин податки приймали в основному грошову форму.

Однією з перших організованих податкових систем була податкова система Древнього Риму, де податки використовувалися не тільки для формування державної казни, а й для регулювання тих чи інших економічних відносин. Загальна кількість податкових платежів у Древньому Римі досягала більш 200. В Європі до ХVІІ ст. розвинені системи оподаткування були відсутні, повсюдно податкові платежі мають характер разових вилучень, які збиралися державою тільки в міру виникаючих проблем або необхідності.

В другий період (кінець ХVІІ ст. – початок ХІХ ст.) розвиток європей–ської державності об’єктивно вимагав заміни “випадкових” податків раціональною і обгрунтованою системою оподаткування. Саме в цей період податки стають головним джерелом дохідної частини бюджетів багатьох держав та виникають системи, які включають прямі та посередні податки. Особливу роль відіграють акцизи, які стягувалися, як правило, у міських воріт з усіх товарів, що ввозилися або вивозилися, а також подушний та прибутковий податки.

Розвиток демократичних процесів та податкових систем знайшло своє відображення в формуванні наукової теорії оподаткування, основоположни-ком якої є шотландський економіст і філософ Адам Сміт (1723–1790 рр.). У своїй роботі “Дослідження про природу та причини багатства народів” він уперше сформулював принципи оподаткування, дав визначення податковим платежам, вказав на їх місце у фінансовій системі держави, а також висловив загальновідому тезу, що податки для платника є показником свободи, а не рабства. Крім теорії А. Сміта, наука напрацювала також інші підходи до оподаткування, які в основному мали за мету довести до платників податків об’єктивну необхідність існування та невідворотності сплати податків.

Початок ХІХ ст., коли після першої світової війни були проведені податкові реформи, націлені на удосконалення податкових систем та стимулювання ділової активності платників податків, вважається початком третього етапу розвитку оподаткування. Одним з найважливіших досягнень цього періоду треба вважати те, що податки починають використовуватися не тільки і не стільки для наповнення державних бюджетів, скільки для державного регулювання економіки. В більшості країн відбувається зменшення кількості податків і активно формується податкове законодавство: до законодавчого закріплення існування податків держави підходять більш виважено і теоретично обгрунтовано.

Крім того, продовження теоретичних пошуків щодо оподаткування сприяє подальшому удосконаленню діючих податкових систем. В той же час треба погодитися з тим, що людство до сих пір не створило ідеальної податкової системи (та чи можливо її взагалі створити?). Фінансова наука і зараз не може однозначно відповісти на безліч податкових питань, а постійні податкові реформи майже у всіх країнах свідчать про перманентний процес створення справедливої, виваженої і обгрунтованої системи оподаткування.