6 Вказівки із оформлення звіту

Звіт повинен містити:

6.1 Класифікацію електроізоляційних матеріалів.

6.2 Визначення основних діелектричних та фізико-хімічних характеристик електроізоляційних матеріалів, котрі визначають їх властивості.

6.3 Марки, призначення і властивості основних електроізоляційних матеріалів.

6.4 Відповіді на контрольні запитання

7 Контрольні запитання

7.1 Як класифікуються електроізоляційні матеріали?

7.2 Назвіть основні групи твердих електроізоляційних матеріалів.

7.3 Від чого залежать властивості електроізоляційних матеріалів.

4. Якими параметрами характеризуються фізико-хімічні властивості діелектриків.

5. Якими параметрами характеризуються теплові властивості діелектриків.

6. Якими параметрами характеризуються електричні властивості діелектриків.

7. Які характеристики визначають механічні властивості діелектриків?

8. Що таке границя міцності при розриванні матеріалу?

9. Дайте визначення вологостійкості матеріалу.

10. Що називають температурою спалаху трансформаторного масла?

11. Що називають нагрівостійкістю електроізоляційних матеріалів?

12. Що називають кислотністю трансформаторного масла?

13. Область застосування основних груп ізоляційних матеріалів.

Практичне заняття № 3

Тема “Розрахунок параметрів електроізоляційних матеріалів”

2. Мета заняття

Навчитися розраховувати основні параметри електроізоляційних матеріалів.

2 Програма заняття

2.1 Ознайомитися із методикою визначення параметрів діелектриків.

2.2 Розрахувати діелектричні характеристики електроізоляційних матеріалів.

3 Вказівки із підготовки до практичного заняття

3.1 Повторити матеріал про характеристики, призначення та застосування електроізоляційних матеріалів [2.с.17-103; 3.c.132-192; 4.с.27-40; 5.с.94-146].

3.2 Опрацювати конспект лекцій за темою заняття.

3.3 Дати відповіді на контрольні запитання.

4 Загальні відомості

Електроізоляційні матеріали під дією постійного електричного поля виявляють властивості електропровідності. При прикладенні напруги до діелектрика виникає крізний струм витоку. Крізний струм витоку складається із об’ємного I_vі поверхневого I_s струмів:

I_вит = I_v + I_s , (1)

де I_v - об’ємний струм витоку, який протікає через об’єм куба матеріалу між двома паралельними гранями, А.

I_s - поверхневий струм, який протікає крізь протилежні сторони квадрату на поверхні матеріалу, А.

В однорідному полі питомий об’ємний опір для плоского зразка речовини визначається за формулою:

, (2)

де R_V – об’ємний опір зразка матеріалу, Ом ;

S – площа електроду, м²;

h – товщина зразка , м.

Питомий поверхневий опір розраховується за формулою

, (3)

де R_s – поверхневий опір зразка матеріалу, Ом;

d₁, d₂ –діаметри, відповідно, вимірювального і охоронного електродів, м;

l₁ – довжина електроду, м;

l₂ – відстань між електродами, м.

Діелектричні втрати в діелектрику визначають за формулою:

, (4)

де U – прикладена напруга, В;

f – частота, Гц;

С – ємність конденсатора із даним діелектриком, Ф;

tg  – тангенс кута діелектричних втрат.