- •Кафедра "Прикладна геометрія інформаційні технології проектування" тдату
- •Конспект лекції № 13
- •13.1. Загальні відомості про різьбу. Термінологія.
- •13.1. Загальні відомості про різьбу. Термінологія.
- •13.2. Зображення різьби
- •13.3. Позначення різьби
- •13.5. Кріпильні вироби. Позначення кріпильних виробів.
- •13.6. З'єднання деталей
Кафедра "Прикладна геометрія інформаційні технології проектування" тдату
Викладач: доц. Щербина В.М.
Конспект лекції № 13
з дисципліни "Нарисна геометрія, інженерна та комп'ютерна графіка"
Тема лекції: Різьбові вироби та рознімні з'єднання.
Мета та задачі: 1. Закріпити студентам знання по правилам виконання i оформлення креслень кріпильних деталей. Побудови зображень рознімних з’єднань. Ознайомити студента з зображенням різьб по ГОСТ 2.311– 68.
Знання та вміння, які студенти повинні отримати:
Студенти повинні:
Знати: Умовності в зображенні та позначенні різьбових з’єднань. види різьб, умовності в зображенні, позначення різьб. Особливості нанесення розмірів, зовнішніх та внутрішніх різьб, позначення болтів, шайб, гайок, тощо.
Вміти: Читати та виконувати креслення рознімних з’єднань. Виконувати креслення болтів, шайб, гайок, проставляти розміри, позначати кріпильні вироби.
План
13.1. Загальні відомості про різьбу. Термінологія.
13.2. Зображення різьби.
13.3. Позначення різьби.
13.4. Класифікація різьб, які застосовуються у техніці.
13.5. Кріпильні вироби. Позначення кріпильних виробів.
13.6. З’єднання деталей.
Література
1. Михайленко В.Е., Пономарев А.М. "Инженерная графика" К.,Вища школа, 1990., 298с.
2. Власов М.П. "Инженерная графика" , М., "Машиностроение", 1979, 275с.
3. Фролов С.А., Вавилов А.В., Феонистов Е.Д., Машиностроительное черчение. М., "Машиностроение", 1981, 298с.
4. Единая система конструкторской документации. Общие правила выполнения чертежей. М., 1984 ГОСТ 2.311-68, ГОСТ 2.315-68. 214с.
5. Техническое черчение. Изд. 5-е перераб. и доп. под ред. Годика Е.И., К., Вища школа, 1983. 440с.
6. Кадрофильм.
7. Плакаты.
8. Макеты.
13.1. Загальні відомості про різьбу. Термінологія.
Втехніці для з’єднання деталей машин широко застосовують різьби. В основі утворення різьби лежить принцип отримання гвинтової лінії. Як що в патроні токарного станка закріпити циліндр і підвести до нього різець, то при рівномірному обертанні циліндра та рівномірно–поступовому переміщенні різця кінець його окреслить на поверхні циліндра гвинтову лінію (рис. 13.1).
Циліндрична гвинтова лінія – це просторова крива, утворена рівномірним рухом точки по твірній циліндра в той час, як ця твірна рівномірно обертається навколо вісі циліндра.
Р
Рис.13.1
У однозахідній різьби хід дорівнює кроку (рис.13.2, а), у багатозахідної хід доповнює кроку, помноженому на число витків (рис.13.2, б).
а)
б)
Рис.13.3 Напрям гвинтової лінії ( а)–праве, б)– ліве)
Гвинтова лінія буває правою та лівою, тому різьба утворюється правою та лівою, якщо вісь різьби розташовувати вертикально перед спостерігачем, то у правої різьби видимі витки піднімаються зліва направо (рис. 13.3а), а у лівої – справа наліво (рис. 13.2б). Переважно використовується права різьба, тому на кресленні обумовлюють ліву, та додають до позначення різьби літери LН згідно ГОСТ 8724-81 "Різьба метрична, діаметри та кроки".
Різьбу виготовлюють або ріжучим інструментом з відокремленням шару матеріалу, або накатом шляхом видавлювання. При виведенні інструменту з матеріалу різьба утворює так званий збіг різьби. Довжиною різьби називається довжина ділянки поверхні, на якій утворена різьба, яка включає збіг різьби та фаску. Як правило, на кресленні вказують тільки довжину різьби з повним профілем (рис.13.4, а,б). Якщо різьбу виконують до деякої поверхні, яка не дозволяє переміщувати різьбоутворюючий інструмент до упору до неї, то утворюються так званий недовід різьби (рис. 13.4, в,г). Збіг плюс недовід утворюють так званий недоріз різьби.
Більш докладні зведення можна знайти в ГОСТ 11708-82 ("Різьби. Основні визначення).