
Заняття 10
Т е м а з а н я т т я
ЗАХВОРЮВАННЯ НОСА: ВИКРИВЛЕННЯ ПЕРЕДІЛКИ
НОСА, ФУРУНКУЛ НОСА, ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ НЕЖИТЬ,
ГОСТРИЙ І ХРОНІЧНИЙ СИНУЇТИ, ПОЛІПИ НОСА,
РИНОГЕННІ УСКЛАДНЕННЯ
І. Обгрунтування теми. Захворювання носа, приносових пазух і їх ускладнення – часта патологія в ЛОР-практиці. Крім оториноларингологів з ними зустрічаються терапевти, педіатри, невропатологи, нейрохірурги, травматологи, стоматологи. Ці захворювання можуть привести до змін в інших органах і системах організму. Ознайомлення з клінікою, діагностикою і основними принципами лікування їх попоможе лікарю в його практичній діяльності.
ІІ. Тривалість заняття - 2 академічні години.
ІІІ. Мета заняття. Студенти повинні:
- мати уяву про етіологію, патогенез, принципи консервативного й хірургічного лікування захворювань носа і приносових пазух;
- знати основні патологічні форми захворювання носа і приносових пазух (викривлення перегородки носа, фурункул, нежить, запалення пазух), їх клініку та діагностику, можливі ускладнення (орбітальні та внутрішньочерепні);
вміти запідозрити відзначену патологію і поставити попередній діагноз.
IV. Завдання для самопідготовки:
№№ пп |
Розділи теми, які підлягають вивченню |
Мета |
Питання для самоконтролю |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. |
Викривлення перегородки носа |
Навчити виявляти викривлення перегородки носа як захворювання. Ознайомити з основними видами оперативних втручань. |
1. Причини викривлення перегородки носа. 2. Яка деформація перегородки носа визначається як захворювання? 3. Клінічна картина, можлива патологія інших органів і систем, діагностика. 4. Лікування.
|
2. |
Фурункул носа. |
Вивчити клініку та діагностику фурункулу носа. Навчити студентів орієнтуватися в тактиці ведення хворих з цією патологією. |
1. Етіологія. Яке захворювання треба виключити при рецидивуючому процесі? 2. Клініка та діагностика. 3. Можливі ускладнення, зв”язок з особливостями відтоку венозної крові з носа. |
3. |
Гострий нежить. |
Вивчити клініку і принципи лікування гострого нежитю, можливі ускладнення. |
1. Стадії перебігу гострого нежитю. 2. Ускладнення. 3. Особливості перебігу в немовлят. 4. Принципи лікування. |
4. |
Хронічний нежить. |
Вивчити особливості діагностики та опанувати основними методами лікування хронічного нежитю (катарального, атрофічного, гіпертрофічного). Навчити студентів їх диференціювати. |
1. Основні форми хронічного нежитю. 2. Клініка, діагностика та лікування хронічного катарального нежитю. 3. Клініка, діагностика та лікування хронічного гіпертрофічного нежитю.
4. Диференційний діагноз між хронічним катаральним і хронічним гіпертрофічним нежитєм. 5. Клініка, діагностика та лікування хронічного атрофічного нежитю. |
5. |
Озена. |
Дати уяву про етіологію і патогенез озени. Вивчити клініку, діагностику, принципи лікування. |
1. Ендемічність. 2. Інфекційне походження та патогенез озени. Значення гіпосидерозу. 3. Клінічна картина, тріада симптомів. 4. Лікування: етиотропне патогенетичне, хірургічне. |
6. |
Вазомоторний нежить. |
Вивчити особливості клініки і лікування вазомоторного нежитю. |
1. Алергічна форма. 2. Нейровегетативна форма. |
7. |
Гострі синуїти. |
Вивчити клініку і методи діагностики гострого запалення пазух. Засвоїти основні принципи лікування. |
1. Етіологія. Первинний і вторинний синуїт. 2. Поняття моно-, гемі-пансинуїт. 3. Загальні та місцеві симптоми. Клініка та діагностика. 4. Гострий гайморит. Клініка та діагностика. 5. Гостре запалення клітин решітчастого лабіринту. Клініка та діагностика.
6. Гостре запалення лобних пазух. Клініка та діагностика. 7. Гостре запалення основної пазухи.
8. Принципи лікування гострих запалень приносових пазух. |
V. Практичний вихід. Знання теми необхідне в щоденній роботі лікаря-отоларинголога, а також може бути використане студентами при вивченні дитячих, інфекційних і нервових хвороб, нейрохірургії, в практичній діяльності лікаря – періатра, невропатолога, інфекціоніста, лікаря швидкої медичної допомоги.