ЗАНЯТТЯ 13
Т е м а з а н я т т я
Пухлини та інфекційні гранульоми верхніх дихальних шляхів
І. Обгрунтування теми. Знання клініки, діагностики (особливо ранньої) пухлин та інфекційних гранульом верхніх дихальних шляхів необхідне в практичній діяльності лікаря будь-якого профілю, особливо дільничного лікаря.
ІІ. Тривалість заняття – 2 академічні години.
ІІІ. Мета заняття. Студенти повинні:
мати уяву про різноманітність пухлин верхніх дихальних шляхів, про
ендоларингеальні втручання – видалення доброякісних утворень, біопсію, мікроскопію, стробоскопію, мікростробоскопію гортані;
знати класифікацію пухлин верхніх дихальних шляхів, клініку, діагностику,
лікування та профілактику основних різновидів пухлин гортані, глотки, порожнини носа і приносових пазух; етіологію, клініку, діагностику та профілактику інфекційних гранульом верхніх дихальних шляхів;
вміти на основі скарг, анамнезу, ендоскопічних методів дослідження ЛОР
органів, а також даних лабораторних і патогістологічного дослідження запідозрити пухлину або інфекційну гранульому верхніх дихальних шляхів, взяти мазок з носоглотки, зондувати порожнину носа і лакуни піднебінних мигдаликів, оцінити типові рентгенограми й томограми при патології гортані, носа і приносових пазух.
IV. Завдання для самопідготовки:
|
№№ пп |
Розділи теми, які підлягають вивченню |
Мета |
Питання для самоконтролю |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Класифікація пухлин верхніх дихальних шляхів (патогістологічна). |
Поновити й уточнити знання патогістологічної доброякісних і злоякісних пухлин. |
1.Які типи пухлин ви знаєте? 2.На які групи поділяється І тип пухлин? 3.На які групи поділяється ІІ тип пухлин? 4.Які пухлини відносяться до пухлин ІІІ типу? |
|
2. |
Розшифровка стадій злоякісних пухлин верхніх дихальних шляхів відповідно з міжнародною класифікацією ТNM. |
Навчитися застосовувати міжнародну класифікацію за системою ТNM для розшифровання поширеності пухлин верхніх дихальних шляхів. |
1.Розшифровка стадій раку гортані за системою ТNM. 2.Розшифровка стадій злоякісних пухлин носа і глотки за системою ТNM.
|
|
3. |
Доброякісні пухлини гортані. |
Засвоїти основні прояви доброякісних пухлин гортані та методи їх лікування. |
1.Клініка й діагностика папіломатозу гортані. 2.Лікування папіломатозу гортані, в тому числі й протирецидивне. 3.Клініка, діагностика й лікування фіброми гортані. |
|
4. |
Рак гортані. |
Засвоїти основні прояви раку гортані, методи діагностики, в тому числі ранньої, принципи лікування залежно від стадії захворювання. |
1.Групи ризику по раку гортані. 2.Якими факторами визначається клініка раку гортані? 3.Діагностика раку гортані, в т.ч. принципи ранньої діагностики. 4.Комбіноване, комплексне і проєднане лікування раку гортані. 5.Хірургічне лікування раку гортані. |
|
5. |
Злоякісні пухлини глотки. |
Засвоїти основні прояви пухлин глотки, методи діагностики й лікування. |
1.Які пухлини складають групу тонзилярних радіочутливих пухлин глотки, їх клініка. лікування. |
|
6. |
Юнацька ангіофіброма основи черепа. |
Засвоїти особливості клініки, діагностики й лікування ангіофіброми основи черепа. |
1.Клініка й діагностика. 2.Принципи лікування. |
|
7. |
Злоякісні пухлини носа і приносових пазух. |
Засвоїти особливості клініки, діагностики й лікування злоякісних пухлин носа і приносових пазух. |
1.Які злоякісні пухлини зустрічаються в порожнині носа і приносових пазухух? 2.Клініка й діагностика. 3.Принципи лікування. |
|
8. |
Інфекційні гранульоми верхніх дихальних шляхів. |
Засвоїти основні особливості клініки, діагностики й лікування інфекційних гранульом верхніх дихальних шляхів. |
1.Епідеміологія склероми. 2.Етіологія і патологічна анатомія склероми. 3.Стадії та клінічні форми склероми. 4.Лікування склероми. 5.Клініка та лікування туберкульозу верхніх дихальних шляхів. 6.Клініка та лікування сифілісу верхніх дихальних шляхів. |
V. Практичний вихід. Знання теми необхідне для ефективної роботи не тільки оториноларингологам, але й лікарям будь-якого профілю, особливо дільничним.
VI. Коментар до змісту заняття.
Класифікація пухлин верхніх дихальних шляхів
І тип. Високодиференційовані пухлини.
1 група. Доброякісні пухлини: фіброма, остеома, хондрома, ангіофіброма, нейрофіброма, нейринома, ангіома, ліпома, тверда папілома.
2 група. Межові пухлини: хондрома м”яких тканин („енхондрома”), юнацька фіброма („фіброма основи черепа”, „базальний фіброїд”), епітеліома типу „змішаної пухлини”, циліндрома, екстрамедулярна плазмоцитома. До цієї групи також відносяться пухлини, здатні ставити злоякісними – м”яка папілома і такі пухлини латеральної стінки порожнини носа: хондрома, гемангіома, аденома.
ІІ тип. Диференційовані (злоякісні) пухлини.
1 група. Епітеліальні злоякісні пухлини.
2 група. Сполучно-тканинні злоякісні пухлини.
3 група. Нейрогенні (нейроектодермальні) пухлини: меланобластома і нюхова нейроепітеліома (естезіобластома).
ІІІ тип. Низькодиференційовані (тонзилярні, радіочутливі) пухлини: лімфоепітеліома (пухлина Шмінке), ретикулоцитома (рететель-саркома), рак з клітин перехідного епітелію, цитобластома.
Тонзилярні пухлини ростуть з лімфаденоїдної тканини, яка входить до складу тонзилярних утворень, відзначаються високою радіочутливістю. Вони характеризуються типовими клінічними проявами, загальними для всієї групи.
Швидкий інфільтруючий ріст.
Раннє метастазування в регіонарні лімфатичні вузли (верхні відділи шиї), причому, метастази, як правило, збільшуються в розмірах швидше, ніж первинна пухлина.
Дуже висока схильність до генералізації, яка виражається в множинному метастазуванні у віддалені органи.
Основним сучасним методам лікування радіочутливих пухлин мигдаликів є променева
терапія.
В порожнині носа зустрічаються злоякісні новоутворення – епітеліальні,
сполучнотканинні, нейрогенні: різні види раку, саркоми, меланобластоми та естезіобластоми (пухлина з клітин нюхового епітелію). Іноді зустрічаються й тонзилярні (радіочутливі) пухлини.
Дані мікроларингоскопії в співставленні з гістологічними дослідженнями дозволяють характеризувати патологічні процеси гортані наступним чином (Л.П.Юр”єв):
1. Доброякісні патологічні процеси (доброякісні пухлини й пухлиноподібні стани, випадання слизової оболонки гортанних шлуночків, атрофія слизової оболонки, крововиливи, ерозія на фоні незмінного епітелію, грануляційна тканина).
2. Передракові стани епітелію – епітеліальні дисплазії (гладка гіперплазія, лейкоплакія, кератоз).
3. Внутрішньоепітеліальний і початковий інвазивний рак (бугриста лейкоплакія, папілярна гіперплазія, атипічна васкуляризація, мікроерозія на фоні зміненого епітелію).
4. Клінічно явний рак (І-ІУ стадія).
VII. Етапи проведення заняття.
|
№№ пп |
Назва етапу |
Зміст етапу |
Мета |
Час (хв.) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1. |
Організація заняття. |
Провести перекличку студентів. Звернути увагу на їх зовнішній вигляд. |
Мобілізувати увагу студентів. |
3 |
|
2. |
Визначити теми та мети заняття. |
Уточнити тему заняття. Підготувати студентів до проведення тестового контролю знань. |
Розкрити практичне значення теми. |
7 |
|
3. |
Попередній контроль знань. |
Провести перевірку знань студентів шляхом тестового контролю. |
Виявити вихідний рівень знань студентів. |
10 |
|
4. |
Розбір основних питань теми. |
Зорієнтувати студентів на розуміння основних питань теми. |
Уточнити знання студентами основних питань теми. |
15 |
|
5. |
Самостійна робота в перев”язочній, маніпуляційній. |
Проведення місцевої анестезії хворим для взяття біопсії, мазків для цитологічного дослідження. Виконання викладачем трахеобронхоскопії, опанування методами поверхневої анестезії. |
Вироблення практичних навиків. |
25 |
|
6. |
Контроль кінцевого рівня знань. |
Розв”язування ситуаційних задач. |
Закріплення навиків практичного заняття. Виявлення рівня засвоєння матеріалу. |
10 |
|
7. |
Підведення підсумків заняття.НДРС. |
Підвести підсумки проведеного заняття. Оцінити діяльність кожного студента. Розбір помилок. Дати завдання з НДРС. |
Оцінити засвоєння теоретичних знань і практичних навиків. Виявити індивідуальні й типові помилки в розв”язуванні ситуаційних задач. НДРС. |
15 |
|
8. |
Завдання на наступне заняття. |
Оголосити тему наступного заняття. Вказати літературу. |
Дати завдання для самостійної роботи. |
5 |