V.Завдання та хід його виконання

а) Дослідження температурної залежності опору провідника.

1. Ознайомившись з будовою та порядком вимірювання на містку постійного струму, збирають електричне коло за схемою на рис. 3.8.

2. Перемкнувши ключ К в положення а), вимірюють опір провідника містком 1 і кімнатну температуру термометром 2.

3. Увімкнувши термошафу, проводять вимірювання залежностей опору провідника (через кожні ) від кімнатної температури до . Дані заносять у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

№ п/п	R	t	T
	Ом		K	1/K
...

4. Будують графік залежності і переконуються в його лінійності.

5. За графіком знаходять опори і при температурах Т₁ і Т₂ та за формулою визначають температурний коефіцієнт опору. Отриманий результат порівнюють з табличним.

б) Дослідження температурної залежності опору напівпровідника

1. Перемкнувши ключ К в положення б), вимірюють опір напівпровідника містком 1 та температуру термометром 2.

2. Вимірюють опір даного напівпровідника при різних температурах, поступово збільшуючи її від кімнатної до 70-80; вимірювання проводять через кожні 4-6 градусів; дані записують у таблицю 3.2.

Таблиця 3.2

№ п/п	t	T	1/Т	ln R
		K	1/К	-

3. За даними таблиці 3.2 будують графік залежності .

в) ВИЗНАЧЕННЯ ШИРИНИ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗОНИ (за графіком)

1. Прологарифмувавши вираз (3.14), одержимо

. (3.15)

2. З графіка /зразок див. на рис. 3.9/ кутовий коефіцієнт прямої визначають як тангенс

кута її нахилу до осі :

За окремою інструкцією, що приведена на кришці приладу.

3. У рівнянні (3.15) кутовий коефіцієнт

прямої є . Тому

і , (3.16)

де Дж/К.

4. Одержане значення ширини забороненої зони виражають в еВ.

г) ВИЗНАЧЕННЯ ШИРИНИ ЗАБОРОНЕНОЇ ЗОНИ (за розрахунками)

1. Визначають за формулою

, (3.17)

де і - значення абсолютних температур, при яких вимірювалися опори і /дані з таблиці 3.2/.

2. Значення, одержане за формулами (3.17) і (3.16) порівнюють.

3. Роблять висновки з отриманих результатів.

VI. Література

[2] – стор. 55-57, 80-94.

[3] – стор. 104-106;

[4] – стор. 142-157.

[5] – стор. 284-286.

[6] ­­­­­­­­– стор. 176-207.

[7] – стор. 51-56.

[8] – стор. 40-42.

[9] – стор. 59-60, 64-66, 74-76.

Формулу (3.17) одержують так:

(3.18) і . (3.19)

Ділимо (3.18) на (3.19):

. (3.20)

Логарифмуємо вираз (3.20):

. (3.21)

Визначивши з (3.21), отримують формулу (3.17).

.