yandbtm
.pdfСлід звернути увагу на розміщення лівого (меншого за перерізом) елемента пояса, рівень нижньої поверхні якого співпадає з рівнем більшого кутика. Таке рішення викликане зручністю накладання накладки, яка перекриває зазор (50 мм) між кутиками. У результаті власна вісь кутика 63х5 зміщена з осі нижнього пояса, що викликало необхідність перерахунку розмірів зварних швів, за допомогою яких цей елемент закріплюється на фасонці. На обушок
приходиться сила 271,181 |
(63-30) |
|
= 142,05 кН, |
а |
перо кутика |
||||||||
|
|||||||||||||
|
30 |
|
|
|
|
63 |
|
|
|
|
|
|
|
271,181× |
= 129,15 |
кН. |
Тоді при |
|
|
катеті шва |
4 |
мм необхідні |
|||||
|
|
|
|||||||||||
63 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
довжини швів дорівнюють: |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
О |
|
|
|
142.05 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
lw |
= |
|
|
|
|
|
|
|
=11+1 =12 см; |
|
|
|
|
2×0,9×0,4×18 |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
lwП = |
|
|
129,15 |
|
|
|
=10 +1 =11см. |
|
|||
|
|
2 |
×0,9×0,4×18 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
Довжина швів кріплення кутиків 100х7 визначилась конструктивно, виходячи з розмірів фасонки, – 435 мм. Тоді необхідний катет шва по обушку
k f = |
0.7 ×502,305 |
|
= 0,25 см. |
|
2×0,9 × 43,5×18 |
||||
|
|
У той же час необхідно враховувати обмеження по довжині шва, яке не перевищує 85 β f k f [3]. Виходячи з цієї умови катет
шва має бути не менше
k f |
= |
lw |
|
= |
435 |
= 5,7 см. |
85b f |
|
85× 0,9 |
||||
|
|
|
|
|
||
Остаточно k f |
= 6 мм |
для швів, |
що розміщуються і по |
обушку, і по перу.
При визначенні розмірів фасонки всі розрахункові значення, показані на рис. 3.7, кратні 5. Спочатку відкладаються розміри всіх
101
кутиків з прив’язкою |
до осей ферми, потім підраховується |
||||||||
необхідна |
відстань |
між |
торцем право розкосу до кромки пояса |
||||||
(a = 6tф - 20 = 6×8 - 20 = 28 мм = 30 мм), |
|
наносяться |
довжини |
||||||
розрахункових швів і, використовуючи відомі (теорема Піфагора) |
|||||||||
залежності між катетами і гіпотенузами прямокутних трикутників, |
|||||||||
визначається решта розмірів. При цьому потрібно відслідковувати, |
|||||||||
щоб висота фасонки в розрахунковому перерізі а – а перевищувала |
|||||||||
2b = 2×63 =126 мм. |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
20 |
30 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
220 |
220 |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|||
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
80 |
|
|
|
|
|
|
|
67 |
|
40 40 |
|
|
|
3 |
60 |
|
|
30 63 |
|
|
|
|
6 |
|
|
230 |
|||
|
|
|
140 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||
33 20 |
|
|
|
156 |
1 |
|
|
|
|
17 |
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
70 |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||
30 |
|
|
|
|
|
|
|
30 |
50 |
15 |
|
140 |
|
140 |
|
|
|
20 |
|
|
|
120 |
50 |
200 |
100 |
85 |
35 |
|
|
|
|
|
370 |
|
220 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
20 |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.7. Визначення розмірів фасонки і прив’язок розкосів |
|
||||||||
|
|
до центра вузла |
|
|
|
|
|
Сумарна площа потрібних накладок за формулою (2.5):
å Aн = 1,2 × 271,181 - 2 × 6,3 × 0,8 = 3,48 см2. 24 ×1
Беремо 2 накладки (див. рис. 2.4) завширшки (в місці пере-
різа) 40 мм. Тоді товщина кожної накладки 3,482× 4 = 0,435 см.
Приймаємо товщину 6 мм.
102
Довжина накладки залежить від довжини зварних швів (їх чотири), катет яких – 4 мм. Беремо коефіцієнт 1.2, який враховує ексцентричність розміщення накладки відносно осі елемента, і одержуємо:
= 1,2 × 271,181 + =
lw 4 ×0,9×0,4 ×18 1 14 см.
Таким чином, довжина кожної з чотирьох накладок 140 + 50 (зазор між елементами пояса) + 140 = 330 мм.
Приклад 3.4.2. Розрахувати аналогічний вузол верхнього пояса ферми з поясами з таврів (див. рис. 2.8, в). Зусилля в панелі з меншим перерізом (з тавра 15ШТ1, висотою 145 мм і товщиною стінки 7,5 мм) дорівнює 300 кН. У панелі з більшим зусиллям пояс запроектований з тавра 20ШТ1 (висота 194 мм, товщина стінки
9,5 мм). Сталь – С245, Ry = 24 кН/см2, gc = 1.
Т-подібна вставка між двома таврами складається з вертикального елемента, який приварюється до стінок суміжних таврів з повним проваром, що не потребує розрахунку цього з’єднання [3], і горизонтальної накладки по полицям таврів, яка приварюється кутовими швами ( Rwf =18 кН/см2, β f = 0.9).
Вертикальний елемент товщиною 7 мм (по товщині стінки меншого тавра) має змінну висоту – від 145 до 194 мм. Верхній край його розміщується горизонтально на рівні полок таврів, а
нижній має ухил |
1:5 |
[1]. |
Таким чином, його довжина, тобто |
||
відстань між таврами, |
повинна |
дорівнювати |
не менше |
||
5 (194 – 145) = 245 |
мм. |
Розрахункова |
площа |
вертикального |
елемента береться по найменшій його висоті – 14,5 × 0,7 = 10,15 см2. Площа горизонтальної накладки визначається:
Aн = 30024 − 10,15 = 2,35 см2.
Конструктивно беремо ширину накладки 100 мм, товщину – 6 мм (площа накладки 6 см2 > 2,35 см2).
103
Довжина зварних швів (їх два), що прикріплюють накладку визначається за її несучою здатністю: N = Ry A = 24 × 6 = 144 кН.
lw = |
|
144 |
|
|
+1 = 12 см; |
|
2 |
× 0,9 × 0,4 |
×18 |
||||
|
|
Довжина накладки 2 ×120 + 245 = 485 мм.
3.5. Вузли ферм з гнутозварних профілів
Первинний розрахунок ферм з гнутозварних елементів виконують виходячи з передумови, що всі вузли шарнірні після підбору перерізів елементів (при дії центрально прикладеного поздовжнього зусилля) і конструювання вузлів, повторний розрахунок потрібний в разі появи розцентрування осей у вузлах, бо згідно з рекомендаціями [4] моменти від жорсткості вузлів допускається не враховувати.
Розрахунок вузлів передбачає наявність у кожному елементі, що примикає до поясів, згинального моменту в перерізі, який співпадає з рівнем примикання до полки пояса. При відсутності такого моменту для розрахунку використовуються ті ж формули, але М = 0.
Приклад 3.5.1. Підібрати перерізи елементів у вузлі верхнього пояса ферми (рис. 3.8, а) за такими даними:
-геометричні довжини (відстані між центрами вузлів): пояса – 3000 мм; розкосів – 3605 мм; висота ферми – 2000 мм;
-поздовжні зусилля в елементах: N1 = – 200 кН; N2 = – 250 кН; Nс = – 124 кН (стиснутий розкіс); Np = 62 кН (розтягнутий розкіс);
-на верхній пояс обпирається прогін із гнутого профілю, полка якого має ширину z = 48 мм. Реакція прогону F = 35 кН;
-сталь С-245, Ry = 24 кH/см2; розрахунковий опір кутових швів умовного зрізу по металу шва Rwf = 18 кH/см2; β f = 1.1 [3].
104
Попередньо призначаємо для поясів λ = 80, ϕ = 0,686. Тоді потрібні площа перерізу і радіус інерції дорівнюють:
А = |
250 |
|
2 |
|
iy = |
lef , y |
|
300 |
|
||
|
|
|
=15,18 см |
; |
|
= |
|
= 3,75 см. |
|||
0,686 |
× |
24 |
l |
80 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
Беремо [7] квадратний профіль 100 х 5, для якого А = 17,9 см2; ix=iy= 3,81 см і перевіряємо його при фактичних значеннях гнучкості і коефіцієнта поздовжнього згину:
l = |
300 |
= 78,7; ϕ = 0,693; |
||
|
||||
|
|
3,81 |
|
|
s = |
|
250 |
= 20,15 кH/см2 < Ry γс = 24 кН/ см2. |
|
|
0,693×17,9 |
|||
|
|
|
Для стиснутого розкосу розрахункова довжина:
lef, x = lef, y = 0,9 ∙ 360,5 = 324,45 см. При λ = 120, ϕ = 0,419 потрібні геометричні характеристики перерізу:
А = |
124 |
|
= 12,33 см2; іх = iy = |
324,45 |
= 2,7 см. |
|
|
|
120 |
|
|||
0.419 × 24 |
|
|||||
|
|
|
|
Призначаємо квадратний профіль 80 х 4 (при дещо меншій площі перерізу (11.5 см2) у порівнянні з потрібним значенням цей профіль має більший радіус інерції іх = 3,05 см). Тоді
l = |
|
324,45 |
= 106,4; ϕ = 0,505; |
||||
|
3,05 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|||
s = |
124 |
|
|
= 21,35 кH/см2 < |
Ry γс = 24 кН/ см2. |
||
0,505×11,5 |
|||||||
|
|
|
Перевіряємо конструктивні вимоги (див. п. 1.8): d = 80 > 0,6 D = 60 мм;
d = 80 > D − 2(t + td ) =100 − 2(5 + 4) = 82 мм.
Для розтягнутого розкосу потрібна площа перерізу:
А = 6224 = 2,6 см2.
Беремо переріз розкосу за конструктивними вимогами з квадратного профілю 60 х 4.
105
Приклад 3.5.2. Законструювати вузол примикання двох розкосів до верхнього пояса ферми (рис.3.8). Перерізи елементів візьмемо за даними прикладу 3.5.1.
Для стиснутого розкосу з □ 80х4 довжина ділянки лінії перетину з поясом у напрямку осі пояса bc=d/sinα=80/0,555=144 мм, а для розтягнутого bр=60/0,555=108 мм.
Таким чином відстань між суміжними розкосами складає 2с=24 мм і розцентрування вузла не потрібне, тобто М = 0.
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D=100 |
|
F |
|
|
|
|
|
|
t=5 |
0.5F |
|
0.5F |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
N1 |
z=48 N2 |
|
|
|
|
|
|
|
r |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
d |
Nc |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
Np |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
75 |
75 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
||
|
bc=144 |
|
|
|
|
|
|
= |
6 |
f |
d |
f |
|
|
bp=108 |
|
|
|
4 |
d |
|
||||||
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|||||
|
t |
b |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
2c=24 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис.3.8. Безфасонковий вузол з двома розкосами
Перевіряємо місцеву стійкість стінок пояса при дії зосередженого навантаження F = 35 кН. Коли не співпадають площини дії навантаження з площиною стінки (обпирання без прокладки) перевірку ведуть за формулами [4]:
F = 35 кН ≤ 5 ×10−3 ×t2 × Ryγc (3050 + 23 |
z |
|
- 0,09 |
zh′ |
- 5 h′) ρ2 ; |
||||||||
t |
t2 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
||||
|
æ |
r ö |
æ |
|
|
|
Ry |
ö |
|
|
|||
ρ2 |
= ç1,06 - 0,06 |
|
|
ç |
- 0,22 |
|
÷ |
, |
|
||||
÷ |
|
|
|||||||||||
× ç1,22 |
230 |
÷ |
|
||||||||||
|
è |
t ø |
è |
|
|
|
ø |
|
|
де Ry = 240 МПа – розрахунковий опір сталі; t = 5 мм – товщина стінки профілю верхнього пояса; r = 10 мм – внутрішній радіус
106
закруглення, який для всіх квадратних гнутозварних профілів дорівнює 2t; h΄ = D – 2t – 2r = 70 мм – висота стінки профілю; z = 48 мм – умовна довжина розподілу зосередженого навантаження.
Підставляємо данні і одержимо:
|
æ |
|
10 |
ö |
æ |
|
240 |
ö |
|
||
ρ2 |
= ç1.06 |
- 0.06 |
|
|
÷ |
× ç1.22 |
- 0.22 |
|
÷ |
= 0.93 |
|
5 |
230 |
||||||||||
|
è |
|
ø |
è |
|
ø |
|
35 < 5 ×10−3 × 0.52 |
æ |
|
|
4.8 |
|
4.8 × |
7 |
2 |
|
7 |
ö |
|
× 24 × ç |
3050 |
+ 23 |
- 0.09 |
|
- 5 |
÷ |
´ |
|||||
|
|
2 |
|
|
||||||||
|
ç |
|
0.5 |
|
0.5 |
|
0.5 |
÷ |
|
|||
|
è |
|
|
|
|
ø |
|
× 0,93 = 86.94 кН.
Умова забезпечення місцевої стійкості стінки пояса задовольняється.
Перевірка на продавлювання (виривання) ділянки стінки пояса в місці контакту з розкосами виконується за формулою (2.10)
при М = 0, γс = 1, γd = 1, γD = 1, (тому що N / ARy= 124/11,5·24= 0,45< 0.5), с =12 мм, b= 144 мм, f =(D-d)/2 = (100 − 80)/2 = 10мм, sin α =0,555:
Nc = 124 кН < 1×1×1( × 24×0,52(14,4 +1,)2 + 2 ×10×1)= 394,49 кН. 0,4 +1,8× 1,2 /14,4 ×1×0,555
Для розтягнутого розкосу при М=0, γс = 1, γd = 1,2, γD = 1,
с = 12 мм, b = 108 мм, f = (100 – 60) / 2 = 20 мм, sinα = 0,555:
|
1×1,2 ×1× 24 × 0,52 (10,8 +1,2 + |
|
|
) |
|
|
Np = 62 кН < |
2 ×10 × 2 |
= 178,05 кН. |
||||
(0,4 +1,8 × 1,2 /10,8)× 2 |
× |
0,555 |
|
|||
|
|
|
||||
Несучу здатність стінки пояса в площині вузла в місці |
||||||
примикання стиснутого розкосу при |
|
d/D = 80/100 = 0,8 < 0,85 |
перевіряти за формулою (2.12) немає необхідності [4].
Несуча здатність розкосів у зоні примикання так само не перевіряється, тому що кут нахилу їх до осі пояса складає α <40°. Те ж саме можна сказати й про зварні шви [4].
107
Приклад 3.5.3. Розглянемо ще один вузол верхнього пояса ферми, в якому замість стиснутого розкосу присутня стиснута стійка. Такий вузол відноситься до К–подібних [4] і тому його розрахунок виконується за формулами (2.10) – (2.14), які були частково використані в прикладі 3.5.2. Вихідні дані: пояс запроектований з гнутого профілю 100х5 (N1 = 200 кН, N2 =250 кН), стояк (Nc = 50 кН) і розтягнутий розкіс (Np = 70 кН) – з профілю
60х4. Кут нахилу елементів решітки α1 = 90o , α2 = 45o . Висота ферми 2500 мм, довжина кожної панелі поясів також 2500 мм, а довжина розкосів 3535 мм. Усі розміри дані між центрами вузлів.
|
|
При конструюванні вузла (рис. 3.9, а) виявилося, що для |
||||||
забезпечення необхідного |
зазору |
2с = 20 |
мм між стояками |
|||||
і |
розкосом |
необхідно |
розцентрувати |
вузол, |
внаслідок |
|||
чого |
виникає |
необхідність |
розцентрування |
вузла |
на |
ексцентриситет е = 42,5 мм. Таким чином, вузловий момент складає Ne=(250 - 200)× 4,25 = 212,5 кН · см. Між елементами, що примикають до вузла, вузловий момент розподіляється
пропорційно їх лінійним жорсткостям.
|
|
|
|
|
|
t=5 |
|
N1 |
|
N2 |
|
|
|
D=100 |
D=100 |
1 |
2 |
|
|
|
|
||
Nc |
|
|
Np |
4 |
e=42.5 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
0 |
|
d=80 |
30 |
p |
|
|
|
6 |
|
|
|
|
=f |
|
||||
b =85 |
|
b |
|
|
|
||
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
2c=20 |
d |
|
|
|
|
|
d=bf=60 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.9. К-подібний (а) та Т-подібний (б) вузли |
Лінійна жорсткість пояса |
при Іх=219 см4 дорівнює |
nп = EI / l = E ×219 / 250 = 0,876E . Для |
стояка nс = 0,254E, для |
розкосу nр=0,18E. Сума лінійних жорсткостей усіх стержнів вузла
108
å n = 2× 0,876× E + 0,254E + 0,18E = 2,186E . |
|
Момент |
|
у |
|
|
стояку |
|||||||||||||||||||||||||||||
Мс= |
M × nc |
= |
212,5× 0,254E |
= 24,7 кН·см, у розкосі Мр=17,5 кН·см. |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
å n |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2,186E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Перевіряємо ділянку стінки пояса на продавлювання за |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
формулою (2.10) при М = 24,7 кН·см, d = 60 мм, |
γс =1, |
|
γd =1, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
γD =1, с =10 мм, b=d=60 мм, f =(100-60)/2 = 20 мм, |
sin90°=1. |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1,5 M |
|
|
|
× |
|
|
|
|
|
× |
|
× |
|
× |
|
× |
|
2 |
( |
+ |
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
) |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
× |
|
|
× |
|
|
|||||||||||||||
N + |
|
|
|
=50+ |
1,5 |
|
24,7 |
= |
56,175 < |
1 |
|
1 |
|
1 |
|
24 |
|
0,5 |
|
6 |
|
1 |
|
|
2 |
|
10 |
|
2 |
|
|
= |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
d |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
(0,4 +1,8×1/ 6)2×1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
= 66,62 кН. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Несуча здатність стінки на виривання в зоні примикання розтягнутого розкосу при γс =1, γd =1,2, γD =1, с=10 мм, b=85 мм, f=20 мм, sin 45° = 0,707 перевіряється за тією ж формулою:
N + |
1,5 |
|
M |
|
|
= 70 + 1,5×17,5 = 74,4 кН < |
|
|||||
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
d |
|
|
|
|||||||
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|||||
|
1×1,2 ×1× 24×0,52 (8,5 +1+ |
|
) |
|
||||||||
< |
2 ×10× 2 |
=131,7 кН. |
||||||||||
|
|
|
|
|
(0,4 +1,8×1/ 8,5)2×0,707 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Несуча здатність стояка за формулою (2.13) перевіряється при
γс =1, γd =1,2, AD =9,6 см2, D=100 мм, t=5 мм. Коефіцієнт k
залежить від співвідношення d/td = 6/0,4=15 і згідно даним графіка на рис. 2.14 дорівнює одиниці. Отже
N + |
0,5М |
= 50 + |
0,5× 24,7 |
= 52,06кН< |
|
1×1×1× 24×9,6 |
=182,85кН. |
|
d |
6 |
1+ 0,013×10/0,5 |
||||||
|
|
|
|
Така ж перевірка для розтягнутого розкосу виконується при тих самих даних з γd =1,2.
70 + |
0,5×17,5 |
= 71,5 кН< |
1×1,2 ×1× 24×9,6 |
|
= 219,4 кН |
||
|
|
|
|
|
|||
6 |
|
1+ 0,013×10/0,5 |
|||||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
109 |
|
|
Зварні шви перевіряють за формулою (2.14). Для стояка при kf = 4 мм:
50+ |
0,5× 24,7 |
× |
(0,75 + 0,01×10/ 0,5) |
= 50,24 < g |
R g |
wf |
=180 МПа. |
|
6 |
|
1,1×0,4(2×6/1+ 6) |
|
с wf |
|
Таким же чином перевіряються шви кріплення розкосу.
Усі перевірки задовільнені, що означає, що вузол запроектовано правильно.
Приклад 3.5.4. Запроектувати Т-подібний вузол, в якому до пояса примикає тільки стояк (рис. 3.9, б). Пояс запроектований
з□ 100х5 (N = – 250 кН), а стояк з □ 80х4 (Nc = – 70 кН). Згідно
з[4] розрахунок таких вузлів виконується дещо інакше.
Несуча здатність пояса на продавлювання перевіряється за формулою:
|
|
1,7 |
|
M |
|
|
£ |
gсgd gD Ryt2(b + 2 |
|
), |
||||
|
N + |
|
|
|
2Df |
|||||||||
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
||||||||||||
|
d |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
f ×sin a |
|||||||
де gс=1, |
gd =1, |
gD =1.5- F / A Ry =1.5- 250/17.9×24=0.92 |
||||||||||||
(тому що |
F / A Ry = 250 /17.9×24=0.58>0.5); Ry = 24 кН/см2; |
|||||||||||||
t =0,5 см; b=d=8 см; D = 10 см, |
f = (D – d) × 0,5 = (10 –8)×0,5=1 см; |
|||||||||||||
sin α = 1. Візьмемо M = 0, тоді: |
|
|
|
|
|
|||||||||
1×1× 0,92 × 24 × 0,52 (8 + 2 |
|
) |
|
|
|
|||||||||
2 ×10 ×1 |
= 93,51кН > 70 кН |
|||||||||||||
|
1×1 |
|
|
|
||||||||||
|
|
(площа перерізу Ad= 11,5 cм2, |
||||||||||||
Несуча |
здатність |
|
|
|
стояка |
коефіцієнт k=1 при d/t = 80/4=20, sin α =1) перевіряється так [4]:
|
|
|
|
gсgd kRy Ad |
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|||||||
é |
|
æ |
|
|
5d |
|
|
d |
ö |
|
D |
ù |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
ê1+ |
ç |
3+ |
- 0,1 |
÷ |
|
ú ×sin a |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
0,01ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
ë |
|
è |
|
|
|
D |
|
|
td ø |
t |
û |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
= |
|
1×0,92×1×24×11,5 |
|
|
|
|
|
=126,96 > N + |
0,5М |
= 70 |
кН. |
||||||||||||
é |
|
æ |
|
|
5×8 |
|
|
8 |
|
ö 10 |
ù |
|
d |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
ê1 |
+ 0,01ç |
3 + |
|
|
|
- 0,1 |
|
|
|
÷ |
|
|
ú |
×1 |
|
|
|
|
||||
|
10 |
0,4 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
ë |
|
è |
|
|
|
|
|
ø 0,5 |
û |
|
|
|
|
|
|
110