|
пекучі відчуття в ньому, пощипування, поколювання (особливо |
||
|
при подразненні солоною, гострою, гарячою їжею), сухість у роті |
||
|
і горлі, езофагіт, утруднене ковтання (переважно твердої і сухої |
||
|
їжі), атрофічний гастрит |
|
|
Порушення |
Спотворення смаку (pica chlorotica, parorexia) – потреба їсти |
||
рецепторів |
крейду, землю, глину, тісто, крупи. |
|
|
|
Пристрасть до незвичних запахів – ацетону, бензину, розчинників, |
||
|
нафталіну, гуталіну |
|
|
Зуби |
Емаль тьмяніє і темніє, її стирання, тріщини, борозни, карієс |
||
Шкіра |
Сухість і зниження її регенераторної спроможності при |
||
|
пошкодженнях |
|
|
Волосся |
Стоншення, роздвоєння, випадіння волосся |
|
|
Нігті |
Розшарування, стоншення нігтів, їх |
ложкоподібна |
форма |
|
(койлоніхії) |
|
|
Склери |
Блакитного кольору |
|
|
М’язи |
Слабкість м’язів, зниження здатності |
виконувати |
фізичні |
|
навантаження, слабкість сфінктерів |
|
|
ЦНС |
Порушення емоційної та інтелектуальної сфери – дратівливість, |
||
|
плаксивість, головні болі, зниження працездатності, пам’яті, уваги |
||
Імунна система |
Пригнічення імунітету (часті інфекції) |
|
|
|
|
||
Рис. 8.9. Глосит при залізодефіцитній анемії.
Мегалобластна анемія найчастіше виникає через нестачу вітаміну В12 при хронічному гастриті типу А (атрофічний) – перніціозна анемія (Аддісона-Бірмера), а також при пухлинах, після резекції шлунка. Вона розвивається повільно, переважно у старших людей, і її причиною є нестача гастромукопротеїну (внутрішній чинник Кастла). При нестачі в організмі вітаміну В12 характерними є клінічні ознаки порушення регенерації тканин, особливо в органах, де клітини швидко проліферують (кістковий мозок, слизові оболонки). Так, у кістковому мозку розвиток мегалобластного типу кровотворення призводить не тільки до анемії, але й до лейкота тромбоцитопенії.
Рис. 8.10. Глосит Гантера.
Проявом нестачі вітаміну В12 часто є атрофічний глосит Гантера (Hunter).
Це – червоний, гладкий, блискучий (“лакований”) язик, що часто супроводжується відчуттям болю і/або печії (пощипування) та порушенням смаку.
Для цієї анемії характерними також є неврологічні розлади –фунікулярний мієлоз: парестезії (відчуття оніміння, поколювання, повзання мурашок), спастичний парапарез, слабкість у ногах, втрата пропріоцептивної чутливості (хитка хода, відчуття втрати опори під ногами).
Мегалобластні анемії від нестачі фолієвої кислоти частіше виникають у вагітних, хворих на гемолітичні анемії, при зловживанні алкоголем.
У діагностиці анемії важливо враховувати морфологічні характеристики еритроцитів. Так, за розмірами циркулюючих еритроцитів анемії поділяють на нормо-, макро-, та мікроцитарні (табл. 4). При багатьох анеміях характерними є не тільки зміни розмірів, але і форми еритроцитів
(табл. 5).
Таблиця 4. Характеристика анемій за розмірами еритроцитів (RDW >15%)
|
Термін |
|
Середній діаметр |
|
MCV (фл) |
|
Хвороби і стани, при яких зустрічається |
||||||
|
|
|
еритроцита (мкм) |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Нормоцитарна |
|
|
|
6.8 – 8.5 |
|
|
78–94 |
Після крововтрати, апластичні, гемолітичні анемії |
|||||
Мікроцитарна |
< 6.8 |
|
|
< 75 |
Залізодефіцитна, сидеробластна анемія, таласемія, |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
хронічні інфекції, спадковий мікросфероцитоз |
||
Макроцитарна |
> 8.5 |
|
|
> 100 |
Мегалобластна анемія, хвороби печінки |
||||||||
|
Таблиця 5. Можливі варіанти зміни форми еритроцитів |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Термін |
|
|
|
Характеристика |
|
|
Хвороби і стани, при яких зустрічаються |
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
клітин |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Пойкілоцитоз |
|
|
|
Наявність у |
|
|
|
Різні види анемій |
|
|||
|
|
|
|
препараті |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
еритроцитів різної |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
форми |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Стоматоцити |
|
|
З однобічною |
|
|
|
Гемолітичні анемії, васкуліти, ДВЗ-синдром, |
|
||||
|
|
|
|
випуклістю |
|
|
|
сепсис |
|
|
|
||
|
Сфероцити |
|
|
Кулястої форми |
|
|
|
Мікроангіопатичні гемолітичні анемії, спадкова |
|
||||
|
(мікросфероцити) |
|
|
|
|
мікросфероцитарна анемія, ферментопатія |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа) еритроцитів |
|
||
|
Овалоцити |
|
|
Овальної, |
|
|
|
Нестача заліза важкого ступеня, мегалобластна |
|
||||
|
|
|
|
еліпсовидної |
|
|
|
анемія, таласемія |
|
||||
|
|
|
|
форми |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Дрепаноцити |
|
|
Серповидної |
|
|
|
Серповидноклітинна анемія, зниження |
|
||||
|
|
|
|
форми |
|
|
|
парціального тиску кисню в крові (гіпоксемія) |
|
||||
|
Акантоцити |
|
|
Зірчастої форми (із |
Хвороби печінки, після спленектомії, порушення |
|
|||||||
|
|
|
|
«зазубреною» |
|
|
|
жирового обміну, уремія |
|
||||
|
|
|
|
поверхнею) |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Схізоцити |
|
|
Фрагмент |
|
|
|
ДВЗ-синдром, уремія |
|
||||
|
(схістоцити, |
|
|
еритроцита (2–3 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
шизоцити) |
|
|
мкм) |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Лептоцити |
|
|
Мішенеподібні |
|
|
|
Таласемія, хвороби печінки, які |
|
||||
|
|
|
|
еритроцити |
|
|
|
супроводжуються жовтяницею, нестача заліза, |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
стан після спленектомії |
|
||
За ступнем насиченості еритроцитів гемоглобіном анемії поділяють на нормо-, гіпота гіперхромні (табл. 6). При встановленні діагнозу анемії, оцінюючи морфологію еритроцитів, важливо звертати увагу на наявність включень в їх цитоплазмі (табл. 7).
Таблиця 6. Характеристика анемій за ступенем насиченості еритроцитів гемоглобіном
|
|
|
МСH |
|
MCHC |
|
КП |
|
|
Хвороби і стани, при яких |
||
Анемія |
|
(пг) |
|
(г/дл) |
|
(умовні |
|
зустрічається |
||||
(насиченість еритроцитів |
|
|
|
|
|
одиниці) |
|
|
|
|||
|
гемоглобіном) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нормохромна (нормальна) |
|
27 – 33 |
|
32 – 36 |
|
0.86–1.05 |
|
Норма, після крововтрати, |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
апластичні, гемолітичні анемії |
|
Гіпохромна (знижена) |
|
< 27 |
|
< 32 |
|
< 0.85 |
|
Залізодефіцитна, сидеробластна і |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
сидероахрестична анемії, таласемія |
|
Гіперхромна (підвищена) |
|
> 33 |
|
> 36 |
|
> 1.05 |
|
Мегалобластна анемія |
||||
Таблиця 7. Характеристика включень у цитоплазмі еритроцитів |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Термін |
|
Характеристика |
|
|
Хвороби і стани, при яких |
|
|||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
зустрічаються |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ретикулоцити |
Молоді форми еритроцитів, |
|
Гостра крововтрата, |
|
|||||||
|
|
цитоплазма яких містить |
|
гемолітичні анемії, ранній |
|
|||||||
|
|
залишки ядер, рибосом, |
|
період (5–14-й день) |
|
|||||||
|
|
мітохондрій і мембран |
|
|
ефективного лікування залізо- |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і вітамінодефіцитних анемій |
|
||
|
Тільця Гавелла-Жоллі |
Темно-фіолетові включення |
|
Мегалобластна анемія, |
|
|||||||
|
[Howell, Jolly] |
- залишки ядер (ДНК) |
|
|
гемоліз, спленектомія |
|
||||||
|
Кільця Кебота [Cabot] |
Блідо-рожеві |
|
|
Мегалобластна анемія |
|
||||||
|
|
волокноподібні включення у |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
вигляді кілець, еліпсів – |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
залишки нуклеолеми |
|
|
|
|
|
|
||||
|
Базофільні |
5–10 ясно-синіх плямистих |
|
Гіпопластична, мегалобластна |
|
|||||||
|
вкраплення |
включень – патологічна |
|
анемія, мієлопроліферативні |
|
|||||||
|
(пунктуація) |
преципітація рибосом |
|
|
хвороби, таласемія, отруєння |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
свинцем |
|
||
|
Тільця Гайнца-Ерліха |
1–2 маргінальні включення |
|
Гемоглобінопатії, отруєння |
|
|||||||
|
[Heinz, Ehrlich] |
розмірами 1–2 мкм – |
|
|
сульфаніламідами, |
|
||||||
|
|
скупчення денатурованого |
|
нітробензолом, |
|
|||||||
|
|
гемоглобіну і ліпопротеїнів |
|
нітрогліцерином, піридином та |
|
|||||||
|
|
строми еритроцитів |
|
|
іншими препаратами |
|
||||||
|
Зернистість Шюф- |
Великі включення |
|
|
Різні варіанти малярії |
|
||||||
|
фнера [Schuffner] і |
розмірами 2–4 мкм |
|
|
|
|
|
|
||||
|
плямистість Маврера |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[Maurer] (більших |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розмірів) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сидеросоми |
Включення |
|
|
|
|
Порушення обміну заліза |
|
||||
|
|
негемоглобінового заліза |
|
|
|
|
|
|||||
Обстежуючи хворих на анемію, доцільно дотримуватися раціональної послідовності (Схема 1, табл. 8).