делегованого законодавства (у грудні 1992 р. - 26, у січні-травні 1993 р. - 57). Ді­ючими залишилися, на підрахунком В.Ф.Опришка, 58 Декретів Кабінету Міністрів України, які мають силу закону;

12) укази Президента України, які впродовж 1996-1999 рр. видавалися на ос­нові "перехідних положень " Конституції України. На даний час діють понад ЗО указів Президента України, які мають силу закону, хоча всього їх було видано 105. Кілька слів про цей вид нормативних актів. Президент України був наділений правом видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Пре­м'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України. Такі укази Президента України вступали в дію, якщо протягом тридцяти календа­рних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, при­йнятим Верховною Радою України з цих питань.

4. Міжнародний договір України

В Україні правова природа міжнародного договору як самостійного джерела права визначається Законом України "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 р. Названий закон застосовується до всіх міжнародних договорів України - міждержавних, міжурядових і міжвідомчих, регульованих нормами міжнародного права, незалежно від їх форми і найменування (договір, угода, кон­венція, пакт, протокол, обмін листами або нотами, інші форми і найменування міжнародних договорів). Ним передбачаються три види міжнародних договорів: міждержавні; міжурядові та міжвідомчі.

Від імені України укладаються (є міждержавними) такі міжнародні дого­вори:

а) політичні, територіальні, мирні;

б) що стосуються прав та свобод людини;

в) про громадянство;

г) про участь України в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єд­ наннях (організаціях), системах колективної безпеки;

д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іноземних держав на тери­ торію України;

є) про використання території та природних ресурсів України;

є) яким за згодою Сторін надається міждержавний характер.

Від імені Уряду (є міжурядовими) укладаються міжнародні договори з економічних, торговельних, науково-технічних та інших питань, що належать до його компетенції.

63. 182

64. Загальна теорія держави і права

Від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України (є міжвідомчими) укладаються міжнародні договори з питань, що належать до їх компетенції.

Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється Верховною Радою України шляхом ухвалення спеціального закону про ратифікацію, який підписується Головою Верховної Ради України.

Ратифікації підлягають міжнародні договори України: а) політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співпрацю, про нейтралітет), загальноекономічні (про економічну та науково-технічну співпрацю), з загальних фінансових питань, з пи-іань позики та кредиту, територіальні, мирні; б) що стосуються прав та свобод людини і громадянина; в) про громадянство; г) про участь в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки; д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іноземних держав на територію України; є) про історичне та культурне надбання народу України; є) виконання яких обумовлює зміну діючих чи ухвалення нових законів України; ж) інші між­народні договори, ратифікація яких передбачена законом чи самим міжнародним

договором.

Якщо на ратифікацію подано міжнародний договір, виконання якого потре­бує ухвалення нових законів України, проекти законів про ратифікацію та про змі­ни до законодавчих актів подаються на розгляд Верховної Ради України разом і ухвалюються одночасно. Якщо міжнародний договір України містить положення, що суперечать Конституції України, його ратифікація можлива після внесення відповідних змін до Конституції України.

Обмін ратифікаційними грамотами і передача грамот про ратифікацію міжнародних договорів України на зберігання депозитаріям здійснюються Мініс­терством закордонних справ України або за його дорученням - дипломатичним представництвом України чи представництвом України при міжнародній органі­зації.

Рішення про приєднання України до міжнародних договорів або їх прийн­яття ухвалюються: а) щодо договорів, які потребують ратифікації, - Верховною Радою України у формі закону; б) щодо договорів, які не потребують ратифікації, і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені України, Президен­том України у формі указу; в) щодо договорів, які не підлягають ратифікації, і приєднання до яких або прийняття яких провадиться від імені Уряду України, -Урядом України у формі постанови.

Далі розглянемо проблему дотримання міжнародних договорів України. Вони підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжна­родного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних догово­рів Україна виступає за те, щоб і інші учасники двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, неухильно виконували свої зобов'язання, що випливають з цих договорів. Президент України і Уряд України вживають заходів щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади України, Уряд Автономної Республіки Крим, інші державні органи, до компетенції яких входять питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують ви­конання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами Українською Стороною, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для Української

183

Гпава21. Система законодавства