України Наведену вимогу можна сформулювати по-інакшому закон в жодному разі не повинен бути спрямований на дискримінацію певних категорій громадян на підставі їх анкетних даних (наприклад, за національністю, расою, соціальним походженням тощо)

Відзначимо, що проблема правової рівності осіб тісно пов'язана з проблемою справедливості, яку слід розуміти саме як рівність у правах і можливостях для всіх громадян,

3) закон не порушує змісту природного права, в першу чергу так званих "не­від ємних" прав і свобод людини

Зміст природного права має вже кглькасторічну історію В "Декларації неза­лежності США", схваленій 4 липня 1776 р (автор Т Джеферсон) стверджувалося "Ми вважаємо самоочевидними ті істини, що всі люди створені рівними, що вони наділені своїм Творцем певними невід'ємними правами, серед яких право на жит­тя, на свободу і на прагнення до щастя" Проте якщо в період антифеодальних ре­волюцій природне право було всього лише системою гуманістичних ідей, то зараз це далеко не так У другій половині XX ст воно було чітко сформульоване і закрі­плене в цілому ряді основоположних міжнародно-правових документах, які мають загальне визнання в сучасному світі Відрадно, що протягом останнього десятиліт­тя ця вимога стала реально втілюватися, в тому числі за допомогою збройної сили, застосування якої було санкціоноване міжнародним співтовариством

Разом з тим, слід підкреслити, що в умовах правової держави будь-який за­кон, незалежно від його співвідношення з правом, підлягає виконанню, доки його не скасовано Проте все ж дискусії про правовий характер закону таки мають зна­чення не лише для теорії, а й для юридичної практики У сучасних демократичних державах існує механізм контролю за змістом законів з точки зору їх відповідності праву Роль такого механізму здійснюють органи конституційної юрисдикції, кот­рі здійснюють захист конституції Остання апріорі вважається правовим законом (Лівшиц Р 3 ), а тому залишається лише здійснювати перевірку всіх інших законів на предмет їх відповідності конституції

Щкщо керуватися наведеним, то право стає критерієм якості будь-якого дже­рела права (закону), мірою врахування ним інтересів людини і суспільства Інакше право перетворюється лише у знаряддя тоталітарної держави, як це не раз мало мі­сце в історії

В одному з останніх вітчизняних досліджень (рівня докторської дисертації) правової держави (автор - Заєць АП) формулюється чпкий підхід до проблеми співвідношення закону і права Цей учений приходить до висновку, що фундамен­тальним критерієм істинного процесу правотворення, а відповідно й правового ха­рактеру закону, є співпадшня його з волею та інтересами народу, що тягне за со­бою визнання суспільства основним суб'єктом правотворення а також визнання можливості додержавного і позадержавного існування права Цей теоретичний по стулат ґрунтується на ідеї народного суверенітету та визнанні народу єдиним дже­релом влади

4. Принципи права

Принципи права виступають одним із найважливіших компонентів права Під принципами права розуміють основні керівні ідеї, котрі характеризують зміст пра­ва, його соціальне призначення, процес виникнення, розвитку і функціонування права, правової системи Це такі правові конструкції, на яких базуються не окремі норми, інститути, а вся система права 3 одного боку, принципи права виражають закономірності права, а з іншого - самі є найбільш загальними нормами, котрі ді­ють у всій сфері правовою регулювання

В основних правових системах сучасності можна виділити кілька підходів до проблеми принципів права

У традиційних правових системах поняття "принципи права" як таке не скла лося, хоча як сукупність основоположних ідей вони фактично мають місце У му­сульманському праві, наприклад, можна визначити принципами права вічність, незмінність, універсальність і незаперечність релігійних норм шаріату

У країнах романо-германської правової сім і (зокрема у Франції) принципи права склалися як джерела адміністративного права, причому вироблялися вони адміністративними судами у процесі розгляду справ Найважливіший з них принцип справедливості В країнах англо-саксонського права поняття загальних принципів права історично не сформувалося Справи в разі прогалин у праві з са мого початку вирішувалися на основі розуму Пізніше на зміну цьому принципу прийшло поняття природної справедливості, вироблене англійськими суддями

В Україні наукову проблему принципів права досліджував на рівні докторсь­кої дисертації відомий вчений-теоретик Колодій А М На його думку, принципи права це такі відправні ідеї його буття, які виражають найважливіші закономір­ності і підвалини даного типу держави і права, є однопорядковими з сутністю пра­ва і складають його головні риси, відрізняються універсальністю, вищою імпера­тивністю і загальнозначимістю, відповідають об'єктивній необхідності побудови і зміцнення певного суспільного ладу

До найсуттєвіших ознак принципів права, на думку Колодія А М , слід відне­сти

а) регулятивність, яку не можна ототожнювати з регулятивними характерис­ тиками норм права Регулятивний характер принципів права ще більше повинен посилитися і вирости на сучасному етапі розвитку суспільства і держави у зв'язку з формуванням демократичної, соціальної, правової держави і громадянською су­ спільства в Україні,

б) внутрішню єдність, яка проглядається у їх системно-структурній внутрі­ шній збалансованості, несуперечливості, інтегрованості і водночас диференційо­ ваності на певні види,

в) об'єктивну зумовленість, під якою слід розуміти їх відповідність характеру суспільних відносин, економічним, політичним, ідеологічним процесам, що відбу­ ваються у суспільстві,

142

Загапьна теорія держави і права

Глава 17 Поняття принципи і функції права

143