За іншим українським вченим П М Рабиновичем правова держава це "дер­жава, в якій юридичними засобами реально забезпечені максимальне здійснення, охорона і захист основних прав людини"

Бачимо, що при всій різноманітності поглядів вчених на ідею правової дер­жави, їх вектор спільний і така держава немислима без верховенства права, захис­ту прав людини, поділу влад і незалежного правосуддя

3. Моделі правової держави

У новітній юридичній літературі, особливо серед теоретиків права і держави, триває дискусія про моделі чи варіанти ідеї правової держави Виділяють чотири такі моделі а) ліберальна правова держава, б) матеріальна правова держава, в) со­ціальна правова держава, г) демократична пр*авова держава

Модель ліберальної правової держави тісно пов язана з періодом капіталізму вільного змагання Вона полягає, передовсім, у відокремлені приватної сфери від сфери публічної влади, тобто від повноважень держави Приватна сфера організу­ється комерційними структурами на основі вільної конкуренції вона с недержав­ною і позбавленою владних відносин 3 юридичної точки зору така ситуація по­требує закріплення основних прав, які визначають простір індивідуальної автоно­мії і, так само, межі пов язаності державної влади правом Закони держави пови­нні, - як і економічні закони ринку, - за своїм змістом бути загальними и викону­вати вимогу щодо рівності, закладеної вільним господарським змаганням

Матеріальна правова держава як концепція випливає з того твердження, що в кожному випадку слід відрізняти матеріальну правову державу від формальної Під формальною правовою державою, в свою чергу, розуміють сукупність закріп­лених певних принципів чи ознак, які характеризують державу ззовні як правову державу Якби поняття права обмежувалося лише позитивним правом, то поняття правової держави могло би бути лише формальним

Вимогою матеріальної правової держави є те, що держава повинна намагати­ся здійснювати справедливе регулювання, яке здатне викликати порозуміння в су­спільстві Тобто, лише коли формальні ознаки підкріплені положеннями матеріа­льного державного (конституційного) права, котрі не лише реіулюють організа­ційні й процесуально-технічні відносини, а й обмежують державу в й можливості здійснювати свою владу, тоді можливо говорити про матеріальну правову держа­ву У Німеччині під останньою розуміють таку правову державу, яка забезпечена відповідним шституційним механізмом

Польський теоретик права Лех Моравський виділяє такі ознаки матеріальної (він називає її "непозитивістською") правової держави 1) за джерела права визна­ються не лише правила, сформульовані в текстах, а й правореалізацшш правила, 2) норми, сформульовані в правових текстах, можуть втратити обов язковість вна­слідок їх конфлікту з правореалізаційними правилами, 3) акції громадянської не­покори толеруються

Про соціальну правову державу почали говорити лише в XX ст у зв язку з "державою загального благополуччя" За цією концепцією держава повинна ство- 122 Загальна теорія держави і права

рити таку соціальну структуру, щоби кожна особа мала шанс на розвиток своєї особистості в умовах, гідних людини

Демократична правова держава характеризується в першу чергу прийнятою конституцією, заснованою на принципах народовладдя і прав людини Крім того, вона відрізняється від ліберальної держави розумінням права, котре може мати не лише загальний характер Такий підхід означає, що держава вправі регулювати не лише суспільство загалом, а й його окремі сфері, в тому числі визначати статус окремих категорій людей Але особлива відмінність полягає в тому, що принцип народного суверенітету доповнився принципом незалежного і активного, плюралі­стичного громадянського суспільства, котре здійснює вплив і контроль за держа­вою

4. Верховенство права

Розглянемо основні підходи до розуміння принципу "верховенства права" в різних типах правових систем

Англо-американській правовій традиції властива концепція "панування пра­ва", котра бере початок у XIII ст як антипод "владі людини"

Видатний британський правник Альберт Дісей виділяє такі, на його думку, основні принципи концепції "панування права"

абсолютне верховенство адміністративного права, котре визначає межі ді­яльності виконавчих органів,

рівність перед законом,

конституційне право є не джерелом, а наслідком прав людини

На думку іншого британського вченого Иозефа Раза ідея "панування права" має два аспекти а) люди мали би керуватися правом і слідувати йому і б) право би мало бути таким, що можна було би ним керуватися

Між принципами "верховенства права" цей вчений виділяє такі

усі закони мають бути опубліковані, доступні й зрозумілі,

закони мають бути відносно стабільними,

процес творення законів має визначатися опублікованими, стабільними і зрозумілими загальними правилами,

має бути забезпечена незалежність правосуддя,

мають бути захищені принципи природної справедливості,

суди повинні мати повноваження контролю над втіленням інших принци­пів,

суди мають бути легко доступними

Як уже вище відзначалося в Україні одним із останніх спеціально досліджу­ вав природу правової держави, зокрема принципу верховенства права доктор юридичних наук А П Заєць Підтримуючи в цілому запропоноване львівським вченим П М Рабиновичем визначення принципу верховенства права як пануван­ ня права у суспільстві, визначальну роль у відносинах між усіма учасниками сус­ пільного життя, він підкреслює, що принцип верховенства права має сенс лише у разі, коли право розуміється не просто як сукупність норм, встановлених держа- Глава 14 Громадянське суспільство і правова держава 123