-адміністративна реформа і, зокрема, перетворення в системі місцевого само­врядування на сьогодні залишаються на концептуальному рівні;

- в Україні зберігаються державні електронні й друковані засоби масової ін­ формації.

Функція охорони прав людини нині проголошена пріоритетною в діяльності Української держави, особливо після вступу в 1995 р. до Ради Європи і прийняття

12. 68

Загальна теорія держави і права

в 1996 р. нової демократичної Конституції. Ця діяльність здійснюється у таких площинах:

- наближення внутрішнього законодавства з цих питань до міжнародно- правових стандартів шляхом приєднання до відповідних міжнародних договорів і Приведення власної нормативної бази у відповідність із ними;

""" - закріплення прав людини у правових нормах найвищої юридичної сили й щдання їм підвищеної стабільності;

- створення й налагодження ефективної діяльності інституційного механізму Захисту прав людини (судів, інших державних органів, адвокатури);

' Правоохоронна функція Української держави проявляється в діяльності всіх її Державних органів. До прикладу, саме Верховною Радою України законодавчо встановлюються діяння котрі є забороненими, встановлюються санкції за їх вчи­нення. Проте функціонують спеціальні органи, котрі займаються лише правоохо­ронною діяльністю: міліція, прокуратура тощо. В рамках цієї функції здійснюється судово^правіша реформа, важливі кроки щодо впровадження якої були зроблені в Іервні 2001 р. Крім того, держава створює правові основи та умови для діяльності Іромадських правозахисних організацій.

| Екологічна функція Української держави полягає в створенні правового ре-юшу охорони навколишнього середовища, раціонального використання природ-Еих ресурсів. У зв'язку з цим в Україні схвалені закони "Про охорону нав-ІСдишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про ириродньо-заповідний фонд", "Про тваринний світ".

Р" Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС - функція, котра в таких обсягах властива пише Україні. Діяльність у цьому напрямку має за мету допомогти людям, відсе-П£рим із зони обов'язкового відселення, яка зазнала радіоактивного забруднення, надати допомогу тим, які працювали в цій зоні, провести комплекс заходів щодо дезактивації"забруднених територій. Після закриття ЧАЕС в грудні 2000 р. до цьо-ї» додається пошук додаткових джерел електроенергії, пов'язаних з цією обстави­ною.

4. Зовнішні функції Української держави

На міжнародній арені Україна веде активну політику, спрямовану на забезпе­чення таких завдань: а) утвердження і розвиток України як незалежної демократи­чної держави; б) забезпечення стабільності міжнародного становища України; в) збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів; г) включення національного господарства у світову економічну систему для його по­вноцінного економічного розвитку, забезпечення потреб громадян і підвищення добробуту народу; д) захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів з зарубіжними українця­ми і вихідцями з України, подання їм допомоги згідно з міжнародним правом; є) поширення у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера.

Хоча формально Україна є одним із засновників ООН у 1945 р., незалежну зовнішню політику вона здійснює лише з 1991 р.

13. 69

Глава 9 Функції держави

Сучасна Українська держава здійснює відкриту зовнішню політику і прагне до співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав, розбудовує свої двосторонні та багатосторон­ні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями на основі прин­ципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи.

Україна, що важливо підкреслити, зараз не є ворогом жодної держави, засу­джує війну як знаряддя національної політики, додержується принципу незастосу-вання сили та загрози силою і прагне до вирішення будь-яких міжнародних спорів виключно мирними засобами.

Відзначимо, що ще в 1993 р. постановою Верховної Ради України було за­тверджено "Основні засади зовнішньої політики України". Л цьому документі го­ловними пріоритетними функціями зовнішньої політики України відповідно до її найважливіших загальнонаціональних інтересів та завдань визнавалися:

1. Забезпечення національної безпеки. Одночасно з пошуками міжнародних гарантій своєї безпеки, Україна дбає про розбудову власних Збройних Сил відпо­відно до принципу необхідної оборонної достатності.

В цьому контексті Україна сприятиме здійсненню заходів, спрямованих на повне знищення всіма державами хімічної і біологічної зброї га повне припинення будь-яких випробовувань ядерної зброї.

Створення умов, необхідних для нормального функціонування національ­ної економіки. Повномасштабні торговельні, виробничі та фінансові відносини з іншими державами та активне співробітництво з міжнародними організаціями є важливим фактором внутрішнього економічного розвитку України та інтегрування її національної економіки у світову. Для нас є дуже важливим взаємовигідне еко­номічне співробітництво з іншими країнами та міжнародними фінансовими струк­турами (Міжнародним валютним фондом, Всесвітнім банком реконструкції і роз­витку).

Сприяння науково-технічному прогресу в Україні та розвитку ії націона­льної культури і освіти. Україна здійснює широке науково-технічне співробітниц- _ тво із розвинутими країнами світу з метою піднесення якості національних науко­вих досліджень та створюваних на їхній основі технологій, включення українсько­го науково-технічного потенціалу до системи європейських і світних обмінів.

Участь у вирішенні глобальних проблем сучасності. Україна активно співпрацює із світовим співтовариством на універсальному, реї юналі.ному та дво­сторонньому рівнях у вирішенні глобальних проблем сучасносп, які є спільною турботою людства: охорона навколишнього середовища, розібропшя, ліквідація неписьменності та недорозвиненості, охорона здоров'я, сіихііїнс лихо, допомога біженцям, регулювання міграційних процесів, боротьба з наркомапню, злочинніс­тю, тероризмом тощо.