
- •Визначений інтеграл та його застосування.
- •1. Задачі, що приводять до поняття визначеного інтеграла.
- •2. Означення та умови існування визначеного інтеграла.
- •Приклади обчислення визначеного інтеграла. За означенням.
- •4. Властивості визначеного інтеграла.
- •5. Інтеграл зі змінною верхньою межею. Формула Ньютона–Лейбніца.
- •6. Приклади використання формули Ньютона–Лейбніца.
- •7. Заміна змінної та інтегрування за частинами у визначеному інтегралі.
- •Невласні інтеграли I роду.
- •9. Невласні інтеграли II роду.
- •Приклади дослідження невласних інтегралів на абсолютну та умовну збіжність.
- •14. Обчислення площ плоских фігур.
- •15. Обчислення довжин дуг кривих ліній.
- •16. Обчислення об’ємів тіл.
- •17. Обчислення площ поверхонь тіл обертання.
- •18. Фізичні застосування визначеного інтеграла.
- •19. Наближене обчислення визначених інтегралів.
- •Рекомендована література. Базова.
- •Допоміжна
Какую работу нужно написать?
14. Обчислення площ плоских фігур.
Визначений інтеграл має чисельні застосування у багатьох галузях знань – у геометрії, фізиці, механіці, хімії, біології, економіці та інших. Тут ми розглянемо застосування визначеного інтеграла для розв’язання деяких геометричних задач.
1. Обчислення площ плоских фігур у прямокутній декартовій системі
координат.
Розглянемо
фігуру, яку обмежено графіками функцій
та,
де
–
неперервні на відрізку
функції,
на відрізку
, а також вертикальними прямими
(рис. 8.6).
Виходячи з геометричного змісту визначеного інтеграла, можемо стверджувати, що площа фігури ABCD дорівнює різниці площ двох криволінійних трапецій:
.
(14.1)
Рис. 8.
Приклади.
1.
Обчислити
площу фігури, яку обмежено лініями
(рис. 9).
Рис. 9.
На підставі формули (14.1) маємо:
.
2.
Обчислити площу фігури, яку обмежено
графіками функцій
,
(рис. 10).
Рис. 10.
Знайдемо
спочатку межі інтегрування, як абсциси
точок перетину графіків функцій
,
.
Дорівняємо:
Або
.
Розв’язуючи
це квадратне рівняння, отримаємо:
.
Отже
.
2. Обчислення площі фігури, обмеженої лініями, які задані параметрично.
Нехай криволінійна трапеція обмежена кривою, заданою параметрично:
,
де
– неперервні і неперервно диференційовні
на проміжку
функції. Якщо функція
монотонна на
і
,
,
то площа криволінійної трапеції
обчислюється за формулою:
.
(14.2)
Приклад.
Обчислити
площу, обмежену еліпсом
,
(рис. 11).
Рис. 11.
Очевидно, що шукана площа може бути знайдена як помножена на 4 площа її частини, що розташована у першому квадранті, адже еліпс – фігура, яка симетрична відносно обох координатних осей. Для цієї частини маємо:
,
.
Тому:
.
3. Обчислення площі фігури у полярній системі координат.
Розглянемо
фігуру
,
обмежену кривою, заданою у полярній
системі координат
і променями
(рис. 12).
Рис. 12.
Така
фігура називається криволінійним
сектором.
Обчислимо його площу. Розіб’ємо відрізок
довільно обраними точками
на
частинні відрізкі
.
Фактично це означає, що кут
ми розбили на частинні куточки. На
кожному з відрізків
оберемо довільну точку
.
І на кожному з частинних відрізків
(куточків) побудуємо круговий сектор,
який обмежено променями
і дугою кола
(рис. 13).
Рис. 13.
Площа цього сектора дорівнює:
,
де
.
Сума
є інтегральною сумою для функції
на відрізку
.
Отже
.
Таким чином площа криволінійного сектора обчислюється за формулою:
.
(14.3)
Приклад.
Обчислити площу, обмежену кардіоїдою
(рис. 14)
Рис. 14.
Кардіоїда
– це траєкторія точки на колі, яке
котиться по іншому колу того ж радіуса.
Назва цієї лінії походить від грецького
слова
– серце, її форма нібито нагадує серце.
Правда, декому щось інше.
Фігура,
обмежена кардіоїдою, симетрична відносно
осі
,
тому її площу можна обчислити як подвоєну
площу її верхньої частини. Для неї
,
тому
.