- •Тема 1. Ґрунтоутворення
- •1.1. Загальні особливості ґрунту
- •1.2. Загальна схема ґрунтоутворення
- •1.3. Утворення й еволюція ґрунтів
- •1.4. Морфологічні ознаки ґрунтового профілю
- •Тема 2. Фактори ґрунтоутворення
- •2.1. Грунтоутворюючі породи
- •2.2. Клімат як фактор ґрунтоутворення
- •2.3. Організми і їхня роль у ґрунтоутворенні і формуванні родючості ґрунтів.
- •2.4. Рельєф як фактор ґрунтоутворення.
- •2.5 Вік ґрунтів.
- •2.6. Діяльність людини.
- •2.7. Взаємозв'язок факторів ґрунтоутворення
- •Тема 3 Мінералогічний та механічний склад ґрунтів та ґрунтоутворюючих порід
- •3.1 Мінералогічний склад ґрунтів та ґрунтоутворюючих порід
- •Тема 4 Органічна частина ґрунтів
- •4.1 Джерела органічної речовини ґрунтів і їх фракційно-груповий склад
- •4.2 Особливості складу та будови гумусових речовин
- •4.3 Взаємодія гумусових речовин з мінеральними компонентами ґрунту, хімікатами та забруднювачами
- •4.3.1 Взаємодія з мінеральними компонентами
- •4.4 Органічна речовина у різних типах ґрунтів
- •4.5 Процеси перетворення органічних залишків
- •4.6 Роль органічної речовини у ґрунтоутворенні, родючості і живленні рослин
- •Тема 5 Хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід
- •5.1 Вміст хімічних елементів у породах і ґрунтах.
- •5.2 Форми сполук хімічних елементів у ґрунтах і їх доступність рослинам.
- •5.3 Мікроелементи ґрунтів
- •5.4 Радіоактивність ґрунтів
- •Тема 6 Ґрунтові колоїди та поглинальна здатність ґрунтів
- •6.1 Ґрунтові колоїди як носії сорбційних властивостей ґрунту
- •6.2 Види поглинальної здатності ґрунту
- •6.3 Основні закономірності сорбційних процесів у ґрунтах
- •6.4 Склад обмінних катіонів, кислотність, лужність і буферність ґрунтів
- •6.5 Поглинальна здатність і її роль у генезисі і родючості ґрунтів
- •Тема 8 Фізичні властивості ґрунтів
- •8.1 Загальні фізичні властивості.
- •8.2 Фізико - механічні властивості
- •Тема 9 Ґрунтова вода, водяні властивості і водяний режим ґрунтів
- •9.1 Агрегатний стан води
- •9. 2 Категорії ґрунтової вологи
- •9.3 Водяні властивості ґрунтів
- •9.4 Доступність ґрунтової вологи рослинам
- •9.5. Водяний режим ґрунтів
- •Тема 10 Ґрунтове повітря і повітряний режим ґрунтів
- •10.1 Стан ґрунтового повітря
- •10.2 Склад вільного ґрунтового повітря
- •10.3 Газообмін ґрунтового повітря з атмосферним. Повітряні властивості ґрунтів
- •10.4 Повітряний режим ґрунтів і його регулювання
- •Тема 11 Родючість ґрунту
- •11.1 Поняття родючості грунту
- •11.2 Види родючості
- •11.3 Відтворення грунтової родючості
- •Тема 12 Генезис, класифікація та географія ґрунтів України
- •12.1 Зона Полісся
- •12.2 Зона Лісостепу
- •12.2.1 Сірі лісові ґрунти
- •12.2. Зона Степу
- •12.2.1 Чорноземні ґрунти
- •12.4. Зона Сухого Степу
- •12.4.1 Каштанові ґрунти
- •12.4.4 Солоді Основні ознаки, генезіс і властивості солодей
- •12.5 Українські Карпати
- •12.6 Кримська гірська область
4.2 Особливості складу та будови гумусових речовин
Гумусові речовини є не хімічно індивідуальними сполуками, а групою речовин, які мають лише спільні риси будови, але варіюють за своєю природою і властивостями. Це варіювання виявляється в елементному складі гумусових речовин різноманітного походження, в наборі структурних одиниць, що складають молекулу, молекулярних масах і інших властивостях.
Найбільш збагачені вуглецем, а отже, і циклічними фрагментами гумінові кислоти, чорноземів і сіроземів, гумінові кислоти ґрунтів підзолистого типу за вмістом вуглецю і кисню дещо наближаються до фульвокислотам.
Вміст азоту у всіх групах гумусових речовин варіює від 2,5 до 5,0%.
У структурі молекул гумусових кислот умовно можна виділити відносно лабільну частину, що легко піддається деструкції, - периферичну і відносно стійку частину - ядерну. Ядерні фрагменти, як гумінових, так і фульвових кислот представлені переважно циклічними сполуками. Периферичні фрагменти, представлені переважно вуглеводами й амінокислотами, становлять за масою приблизно 40-60%. Периферичні фрагменти гумусових речовин відносно збагачені різними функціональними групами, які визначають багато хімічних властивостей і взаємодію гумусових сполук між собою, з мінеральними компонентами ґрунту і добрив, різноманітними токсичними сполуками, які потрапляють у ґрунт. До найбільш важливих функціональних груп належать карбоксильні, аміногрупи, спиртові і фенольні гідроксили, карбонільні, метоксильні і деякі інші.
4.3 Взаємодія гумусових речовин з мінеральними компонентами ґрунту, хімікатами та забруднювачами
4.3.1 Взаємодія з мінеральними компонентами
Наявність численних функціональних груп обумовлює різноманітні взаємодії гумусових речовин практично з усіма компонентами ґрунтів. Взаємодія гумусових речовин з мінеральними сполуками надає стабільність гумусу і сприяє формуванню специфічних ґрунтових акумуляцій гумусу, макро- і мікроелементів, у деяких випадках призводить до характерного агрегатоутворення. Інші типи взаємодії, навпаки, збільшують лабільність мінеральних компонентів, сприяючи їх виносу за межі профілю.
Гумусові речовини активно впливають на поведінку в ґрунтах живильних елементів мінеральних гумусових речовин.
Основні типи взаємодії гумусових речовин із компонентами мінеральної частини ґрунту, що призводять до утворення органомінеральних сполук:
Сорбція гумусових речовин мінеральними сполуками твердої фази може тривати за участю різноманітних механізмів: іонного обміну, хемосорбції, комплексоутворювальної сорбції, інтерламілярного поглинання органічних речовин із невисокою молекулярною масою глинистими мінералами з розбухаючою кристалічною решіткою. Продукти взаємодії , що утворяться при цьому , називають сорбціонними комплексами (глино-гумусовими комплексами, мінералоорганічними з'єднаннями).
Утворення комплексно-гетерополярних солей спостерігається при взаємодії гумусових кислот із полівалентними металами: Fe3+, Fe2+, Al2+, Cu2+, Zn2+ і ін. Характерна особливість - входження металу в аніонну частину молекули і нездатність його до реакцій іонного обміну. Утворення комплексних гетерополярних солей може протікати за схемою:
COO (COOH)n-1
R
де М+ - катіони Fe(OH)2+, Fe(OH)2+, Al(OH)2+ і т.д.
Наявність солей даного типу істотно змінює розчинність і міжфазний розподіл, міграцію й акумуляцію, доступність рослинам сполук полівалентних металів, особливо в тих ґрунтах, розчини яких містять помітні кількості органічних речовин. У умовах техногенних забруднень утворення комплексно-гетерополярних солей спостерігається з іонами важких металів. Комплексно-гетерогенні солі можуть взаємодіяти з розчинними фосфатами, багатьма пестицидами, змінюючи їхню рухливість, міжфазний розподіл, потрапляння в рослину.
Утворення простих гетерополярних солей спостерігається при взаємодії гумусових кислот з іонами лужних і деяких лужно-земельних металів (Са2+, Мg2+), а також з іонами амонію. Взаємодія протікає за схемою:
(COOM)n
R
Іон металу при такому типі взаємодії легко дисоціює і обмінюються з іншими катіонами ґрунтового розчину.
4.3.2 Взаємодія гумусових речовин із хімікатами і забруднювачами
Участь органічної речовини у взаємодіях агрохімікатів і забруднювачів із ґрунтом проявляється в наступному: сприяє в кислих ґрунтах мобілізації елементів мінерального живлення з труднорозчинних добрив, наприклад, фосфору з фосфоритного борошна, прискорює розчинення вапна, гідролітичне розщеплення деяких пестицидів і т.д.;
викликає перехід у ґрунтовий розчин сорбірованих фосфатів, заміщаючи їх у складі ґрунтового сорбціонного комплексу;
бере участь в обмінному і необміному поглинанні катіонів, що входять до складу мінеральних добрив і хімічних меліорантів, пестицидів, радіонуклідів, важких металів;
знижує перехід фосфатів добрив у труднорозчинні форми;
установлено можливість утворення складних розчинних мінерально-гумусових сполук, що містять поряд із Fe або Al ще і фосфор, що створює умови для його активної міграції;
іноді катіони мінеральних добрив можуть утворювати в ґрунті розчинні гумати;
розчинні гумусові речовини можуть взаємодіяти з катіонами важких металів, а також із штучними радіонуклідами.
