- •Тема 1. Ґрунтоутворення
- •1.1. Загальні особливості ґрунту
- •1.2. Загальна схема ґрунтоутворення
- •1.3. Утворення й еволюція ґрунтів
- •1.4. Морфологічні ознаки ґрунтового профілю
- •Тема 2. Фактори ґрунтоутворення
- •2.1. Грунтоутворюючі породи
- •2.2. Клімат як фактор ґрунтоутворення
- •2.3. Організми і їхня роль у ґрунтоутворенні і формуванні родючості ґрунтів.
- •2.4. Рельєф як фактор ґрунтоутворення.
- •2.5 Вік ґрунтів.
- •2.6. Діяльність людини.
- •2.7. Взаємозв'язок факторів ґрунтоутворення
- •Тема 3 Мінералогічний та механічний склад ґрунтів та ґрунтоутворюючих порід
- •3.1 Мінералогічний склад ґрунтів та ґрунтоутворюючих порід
- •Тема 4 Органічна частина ґрунтів
- •4.1 Джерела органічної речовини ґрунтів і їх фракційно-груповий склад
- •4.2 Особливості складу та будови гумусових речовин
- •4.3 Взаємодія гумусових речовин з мінеральними компонентами ґрунту, хімікатами та забруднювачами
- •4.3.1 Взаємодія з мінеральними компонентами
- •4.4 Органічна речовина у різних типах ґрунтів
- •4.5 Процеси перетворення органічних залишків
- •4.6 Роль органічної речовини у ґрунтоутворенні, родючості і живленні рослин
- •Тема 5 Хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід
- •5.1 Вміст хімічних елементів у породах і ґрунтах.
- •5.2 Форми сполук хімічних елементів у ґрунтах і їх доступність рослинам.
- •5.3 Мікроелементи ґрунтів
- •5.4 Радіоактивність ґрунтів
- •Тема 6 Ґрунтові колоїди та поглинальна здатність ґрунтів
- •6.1 Ґрунтові колоїди як носії сорбційних властивостей ґрунту
- •6.2 Види поглинальної здатності ґрунту
- •6.3 Основні закономірності сорбційних процесів у ґрунтах
- •6.4 Склад обмінних катіонів, кислотність, лужність і буферність ґрунтів
- •6.5 Поглинальна здатність і її роль у генезисі і родючості ґрунтів
- •Тема 8 Фізичні властивості ґрунтів
- •8.1 Загальні фізичні властивості.
- •8.2 Фізико - механічні властивості
- •Тема 9 Ґрунтова вода, водяні властивості і водяний режим ґрунтів
- •9.1 Агрегатний стан води
- •9. 2 Категорії ґрунтової вологи
- •9.3 Водяні властивості ґрунтів
- •9.4 Доступність ґрунтової вологи рослинам
- •9.5. Водяний режим ґрунтів
- •Тема 10 Ґрунтове повітря і повітряний режим ґрунтів
- •10.1 Стан ґрунтового повітря
- •10.2 Склад вільного ґрунтового повітря
- •10.3 Газообмін ґрунтового повітря з атмосферним. Повітряні властивості ґрунтів
- •10.4 Повітряний режим ґрунтів і його регулювання
- •Тема 11 Родючість ґрунту
- •11.1 Поняття родючості грунту
- •11.2 Види родючості
- •11.3 Відтворення грунтової родючості
- •Тема 12 Генезис, класифікація та географія ґрунтів України
- •12.1 Зона Полісся
- •12.2 Зона Лісостепу
- •12.2.1 Сірі лісові ґрунти
- •12.2. Зона Степу
- •12.2.1 Чорноземні ґрунти
- •12.4. Зона Сухого Степу
- •12.4.1 Каштанові ґрунти
- •12.4.4 Солоді Основні ознаки, генезіс і властивості солодей
- •12.5 Українські Карпати
- •12.6 Кримська гірська область
5.3 Мікроелементи ґрунтів
Багато елементів у ґрунтах містяться в мікрокількостях (<n.10 %). Вони складають особливу групу мікроелементів. До них відносяться бор (В), марганець (Mn), молібден (Мо), мідь (Си), цинк (Zn), кобальт (Со), йод (J), фтор (F) і ін.
5.3.1 Значення мікроелементів.
Мікроелементи грають важливу фізіологічну і біохімічну роль у житті організмів. Вони входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів. Недостатній або надлишковий вміст мікроелементів призводить до порушення нормальної життєдіяльності організмів і розвитку різноманітних захворювань. Так, надлишок молібдену сприяє розвитку подагри, нестача йоду - ендемії зобу.
Нестача мікроелементів (B, Mn, Zn, Cu, Co і ін.) у грунтах призводить до зниження врожайності рослин, їхньої якості.
5.3.2 Біогеохімічні провінції.
У зв'язку з особливостями складу порід, що утворюють ґрунт, наявності різноманітних рудних родовищ, розвитку елювіальних і акумулятивних процесів виділяють території з недостатнім або надлишковим вмістом тих або інших мікроелементів. Такі райони називають біохімічним провінціями. На території біохімічних провінцій у наслідок нестачі або надлишку мікроелементів і можуть виявлятися порушення нормального обміну речовин в організмів, і як наслідок, розвиватися специфічні захворювання - біогеохімічні ендемії.
Крім відзначених природних чинників формування територій з аномальним вмістом мікроелементів, їхнє створювання може бути пов'язане з регіональним і локальним техногенним забрудненням, обумовленим викидами промислових підприємств, накопиченням надлишкових кількостей різноманітних компонентів, добрив і й іншими причинами.
5.3.3 Вміст мікроелементів у ґрунтах.
Кількість мікроелементів у ґрунтах насамперед визначається їхнім вмістом у вихідній материнській породі і впливом ґрунтоутворювального процесу на їхній подальший перерозподіл. При активному гумусуакумулятивному процесі вони накопичуються у верхній частині профілю; при інтенсивному розвитку елювіальних процесів (опідзолювання, лесиваж і ін.) верхні горизонти ґрунту можуть збіднюватися мікроелементами.
Як очевидно з даних, що приведені в таблиці 2, в основних ґрунтоутворюючих породах лісової, лісо-степової і степової зон міститься приблизно однакова кількість Zn, Co, Cu і Мо; піски і супіски істотно збіднені ними, а глинисті і сланці багатіші інших порід на Zn, Co і Cu.
На поглинання мікроелементів ґрунтами при техногенному забрудненні впливають механічний склад, реакція, вміст гумусу і карбонатів, ємність поглинання й умови водяного режиму.
У ґрунтах мікроелементи містяться в різноманітних формах: у кристалічних гратках мінералів у вигляді ізоморфної домішки, у формі солей і окисів, у складі органічних речовин, у іонообмінному стані й у розчинній формі в ґрунтовому розчині.
На поводження мікроелементів і форми їхніх сполук у ґрунтах впливають роблять окислювально-відновні умови, реакція середовища, концентрація СО2 і вміст органічної речовини. Зміна окислювально-відновного стану ґрунтів істотно відбивається на поводженні мікроелементів із перемінною валентністю. Так, марганець при окислюванні (Mn2+ → Mn4+ ) переходить у нерозчинні форми, а хром ( Cr3+ → Cr6+ ) і ванадій (V3+ → V5+ ), навпаки, набувають рухливості і мігрують. При кислій реакції збільшується рухливість Cu, Zn, Mn, Co і зменшується рухливість Мо. Бор, фтор і йод рухливі в кислому і лужному середовищах.
Збільшення концентрації СО2 у ґрунтовому розчині призводить до збільшення рухливості Mn, Ni, Ba у результаті переходу карбонатів у бікарбонати. Гумусові речовини й органічні речовини неспецифічної природи (мурашина, лимонна, щавлева й інші кислоти) можуть зв'язувати мікроелементи, створюючи як розчинні, так і важкодоступні рослинам сполуки.
Таблиця 5.2 - Склад мікроелементів у ґрунтотворних породах, мг/кг
|
Порода |
Zn |
Co |
Cu |
Mo |
|
Покривні суглинки |
51,0 |
10,5 |
20,4 |
3,4 |
|
Валунні суглинки |
50,4 |
10,3 |
20,0 |
2,9 |
|
Леси і лесовидні суглинки |
81,1 |
8,0 |
24,3 |
3,6 |
|
Юрські глинисті сланці гірського Криму |
138,0 |
18,0 |
37,0 |
3,0 |
|
Елювій юрських вапняків гірського Криму |
73,0 |
4,5 |
17,5 |
5,9 |
|
Флювіогляціальні піски і супіски |
12,3 |
1,5 |
5,6 |
1,1 |
|
Елювій андезіто-базальних порфіритів Кавказького узбережжя |
98,0 |
7,0 |
56,0 |
5,4 |
У зв'язку з особливостями складу і властивостей ґрунту розвитком ґрунтоутворювального процесу у різноманітних ґрунтах спостерігається неоднотипний розподіл як загального вмісту, так і рухливих форм мікроелементів. У чорноземних ґрунтах, як наслідок тривалого розвитку гумусово-акумулятивного процесу, максимальний вміст мікроелементів спостерігається в гумусовому горизонті і в міру зменшення вмісту гумусу у профілі поступово знижується і кількість мікроелементів із мінімумом їх у породі.
Таблиця 5.3 - Вміст рухливих форм мікроелементів у ґрунтах, мг/кг
|
Ґрунти |
Cu у витяжці 1н HCL |
Zn у витяжці 1н KCL |
Mn у витяжці 1н HNO3 |
Mo у щавлево-кислій витяжці |
З у витяжці 1н HNO3 |
У водяній витяжці |
|
Підзолисті: мінімальне максимальне |
0,1 6,7 |
0,05 26,0 |
2 300 |
0,02 0,45 |
0,1 3,0 |
0,02 0,6 |
|
Чорноземи: мінімальне максимальне |
4 30 |
0,06 0,2 |
1 50 |
0,05 0,40 |
1 2,5 |
0,4 1,5 |
|
Каштанові: мінімальне максимальне |
9,4 14 |
0,06 0,2 |
1,5 75 |
0,09 0,60 |
1 6 |
0,5 0,9 |
Для оцінки умов забезпечення потреби рослин у мікроелементах важливе значення має визначення вмісту їх рухливих форм. Кількість рухливих форм сильно варіює (табл.3), що пояснюється як генетичними особливостями ґрунтів, так і інтенсивністю їх окультурення.
