
- •1.Соціологія як наука. О.Конт про соціологію як науку.
- •2.Соціальна мобільність, її основні принципи та канали.
- •3.Основні стратифікаційні тенденції в українському суспільстві на сучасному етапі.
- •4. Технократичні концепції суспільного розвитку
- •5. Предмет,методи та специфіка соціології як науки.
- •6. Теорія цивілізацій (Дж.Гейблерд.Ален Турен,Жан Фурастье..)
- •7. Особистість у системі соціальних відносин. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •8. Синергетика - концепція альтернативного розвитку суспільства.
- •9. Структура та функції соціологічної системи знань.
- •10. Соціалізація:сутність,агенти,етапи.
- •11. Розвиток соціологічної науки та освіти в Україні.
- •12. Суспільство як соціальна система
- •13. Періодизація історії розвитку соціологічної думки. Коротка характеристика періодів.
- •14. Соціальні інститути та соціальні організації.Характеристика процесу інституалізації.
- •15. Девіантна поведінка людини,її природа та основні причини.
- •16. Характеристика основних теоретичних концепцій соціалізації (Дж.Мід,з.Фройд,ч.Кулі,ж.Піаже).
- •17. Позитивістський напрям розвитку соціологічної теорії середини XIX-початку xх ст.
- •18. Порівняльна характеристика аграрного,індустріального та постіндустріальних типів суспільства.
- •19. Психологічний напрям розвитку соціологічної теорії кінця XIX- початку XX ст.
- •20. Сім’я як соціальний інститут. Історико-соціологічні типи і форми шлюбно-сімейних відносин.
- •21. Соціологічна теорія к.Маркса.
- •22. Перспективи і тенденції розвитку шлюбно - сімейних відносин.
- •23. Соціологічна теорія м.Вебера.
- •24. Освіта як соціальний інститут.
- •25. Соціологічна теорія е.Дюркгейма.
- •26. Спостереження та експеримент в прикладній соціології:сутність,вимоги до проведення.
- •27. Теорії соціальної дії м.Вебера т.Парсона.
- •28. Основні системи соціальної стратифікації.
- •29. Основні напрямки розвитку соціологічної науки на сучасному етапі.
- •30. Сучасні теорії соціальної взаємодії.
- •31. Нові парадигми сучасного соціологічного теоретизування:постмодернізм та гендерні дослідження.
- •32. Головні механізми соціальної взаємодії.
- •33. Суспільство як соціальна система(соціальний підхід до пояснення соціальних явищ і процесів).
- •34. Основні види та етапи проведення соціологічних досліджень.
8. Синергетика - концепція альтернативного розвитку суспільства.
Синергетика — це теорія самоорганізації матерії в системах далеких від рівноваги.
Синергетика відкриває незвичайні сторони світу: нестабільність та режими з загостренням (режими гіперболічного росту, коли характерні величини багатократно виростають, аж до безкінечності за кінцевий проміжок часу), нелінійність та відкритість (різноманітні варіанти майбутнього), все зростаючу складність формоутворень та способів їх об'єднання в цілісності, що еволюціонують (закони коеволюції). Синергетика дає можливість ширше поглянути на процеси розвитку і глобальної еволюції та розробити основні принципи сучасної концепції самоорганізації. До створення синергетичної концепції самоорганізації не існувало загальної системи дослідження, на основі якої можна б проаналізувати та звести в єдине ціле різноманітні результати, що одержані в астрономії та космології, фізиці та хімії, біофізиці та біохімії, генетиці та молекулярній біології, геології та екології. На основі досліджень нині формується новий погляд на світ. Універсум розглядається як складноорганізований, відкритий, є не усталеним, а тим, що знаходиться в становленні; не є просто існуючим, а безперервно виникаючим світом. Поняття буття та становлення об'єднуються в єдину понятійну систему. Ідея еволюції органічно входить не тільки в науки про живе, але й в фізику, в космологію. Сучасна наука остаточно розбиває міф про жорстко визначений та стабільний Всесвіт. «Світ більш не здається музеєм» (Ілля Пригожий), а розглядається як процес, як послідовність деструктивних та креативних процесів, в яких важливу роль відіграють не тільки визначені, а й стохастичні процеси. Світ, наповнений несподіваними поворотами, що зв'язані з вибором шляхів дальшого розвитку. Філософи починають бачити нові взаємозв'язки, і Всесвіт, в світлі нових знань та нового досвіду, є системою, що еволюціонує як єдине ціле. Всесвіт - це не механізм, що одного разу заведений Зовнішнім Спостерігачем(Розумом), доля якого визначена раз і назавжди, а система, що безперервно розвивається та самоорганізується.
9. Структура та функції соціологічної системи знань.
Система наукового пізнання соціології володіє складною структурою, яка відображає різні типи та рівні дослідження соціальної дійсності. Соціологія - це складна структура наукового знання. Елементами цієї структури (або ж три рівні соціологічного знання) є:
■ загальна соціологічна теорія;
■ спеціальні соціологічні теорії або теорії середнього рівня;
■ конкретно-соціологічні дослідження.
До головних функцій соціології належать теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична
Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, намагається скласти найбільш повну картину соціальних відносин і процесів в сучасному суспільстві. Вона дає змогу зрозуміти нам людей, навколишній світ, пояснити, чому події в житті людей відбуваються саме так, а не інакше, тобто вона пов'язана з вивченням закономірностей суспільного розвитку, з пізнанням суспільного середовища.
Практично-перетворювальна функція пов'язана з наданням рекомендацій щодо управління соціальними процесами. Ці рекомендації спрямовані на прийняття тих соціальних реформ, які є найоптимальнішими у даному суспільстві.
Світоглядно-ідеологічна функція пов'язана з участю соціології у формуванні наукової ідеології.
Прогностична функція полягає у наданні соціальних прогнозів, надає можливість спрогнозувати, як зміниться поведінка соціальних об'єктів, які зміни пройдуть в суспільному житті, спрогнозувати тенденції розвитку суспільства в найближчому майбутньому.
До другорядних функцій соціології належать:
• інформаційна (полягає в отриманні конкретної соціологічної інформації);
• оціночна (допомагає оцінити ефективність рішення та заходи, прийняті суб'єктами соціального життя);
• культурна (сприяє підвищенню культурного рівня громадян);
• описова (пов'язана з необхідністю опису і систематизацією дослідницького матеріалу у вигляді книг, статей, мемуарів тощо).