
- •Тема 11. Необережна злочинність
- •1. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •2. Кримінологічна характеристика особистості необережного злочинця.
- •3. Причини й умови, що детермінують необережні злочини.
- •3. Попередження необережних злочинів.
- •5. Кримінологічна характеристика і попередження необережних автотранспортних злочинів.
3. Причини й умови, що детермінують необережні злочини.
Як зазначалося, до причин необережних злочинів належать егоїстично-споживацьке та легковажно-безвідповідальне ставлення до правил безпеки, необачність у професійній і побутовій діяльності.
Формування зазначеної мотивації зумовлюється:
негативними традиціями, несприятливою атмосферою сімейно-побутового і виробничого середовища;
негативним прикладом і впливом осіб, які припускають відповідні порушення;
тиском з боку вищестоящих посадових осіб, що вимагають розв'язання проблем "будь-якою ціною";
атмосферою невимогливості, негативного ставлення до виконання наказів, вказівок, розпоряджень;
оцінкою ситуації як песимістичної, що притаманна частині населення; впевненістю, що за гроші можна "вирішити все".
Формуванню мотивації поведінки, що призводить до конкретного необережного злочину, сприяють:
неритмічна робота багатьох підприємств, установ, закладів, будівництв, транспортних вузлів тощо;
технічні й технологічні недоробки виробництва, технічних комплексів, машин і механізмів;
вкрай застарілий на багатьох підприємствах машинний, верстатний парк, порушення вимог настанов та інструкцій;
неефективна діяльність контролюючих органів і інстанцій;
низький професійний рівень працівників: операторів машин, механізмів, комплексів;
порушення денного розпорядку і його подовженості у операторів;
формальне ставлення частини службовців до контролю за безпекою на виробництві;
приклади уникання відповідальності за діяння, що не потягли за собою особливо тяжких наслідків;
поширення пияцтва і випадків вживання на виробництві і в побуті наркотиків і токсичних речовин.
У широкому розумінні необережні злочини зумовлюються суперечностями між суб'єктивними обставинами (особа, її цілі, наміри, поведінка) і об'єктивними (ситуація, знаряддя або засоби). При цьому зауважимо, що коли причиною конкретного злочину, вчиненого з необережності, є взаємодія особи з небезпечною ситуацією і засобами, то безпосередньо дефекти особи, небезпечні властивості ситуації, що призводить до кримінальної необережності, лежать у соціальних причинах і умовах.
Механізм вчинення необережного злочину полягає у створенні такої взаємодії суб'єктивного і об'єктивного, коли необережне заподіяння шкоди є результатом суперечностей між об'єктивними вимогами ситуації, що висуваються до особи, і неадекватним суб'єктивним сприянням особою цій ситуації, небажанням дотримуватись вимог цієї ситуації.
3. Попередження необережних злочинів.
Попередження необережних злочинів потребує великих витрат з боку держави, організацій усіх форм власності й окремих громадян. Постійні витрати потрібні для поліпшення умов праці, удосконалення технологічних і технічних процесів, оновлення обладнання, охорони навколишнього середовища, підвищення кваліфікації кадрів, підготовки нових кадрів тощо.
Необхідно рішуче боротися з порушеннями на виробництві, що мають дисциплінарний і адміністративний характер, у сфері необережної поведінки, з пияцтвом на роботі й у побуті, з недоліками в підборі кадрів, "дрібними" порушеннями технологічної дисципліни тощо.
До спеціальних профілактичних заходів щодо необережних злочинів можна зарахувати:
впровадження ефективних засобів техніки безпеки й охорони довкілля;
удосконалення законодавства в цій галузі;
підвищення ефективності роботи органів, що займаються попередженням необережних злочинів — екологічної міліції і прокуратури, служби безпеки мореплавства, на повітряному транспорті, дорожнього руху, відділів техніки безпеки на виробництві, екологічної служби тощо;
виявлення фактів необережних злочинів, кваліфіковане розслідування і розгляд кримінальних справ цієї категорії;
систематична робота з підвищення кваліфікації і додержання правил безпеки, особливо щодо осіб, які працюють з машинами і механізмами;
підвищення вимог до керівників усіх рангів, оскільки необережні злочини можуть бути вчинені практично в будь-якій сфері;
формування правильного світогляду громадськості на необережні злочини, непримиренність до них як до таких, що можуть завдати невиправної шкоди суспільству.