Частина гідразина розпадається

3N₂H₄ → 4NH₃ + N₂

Утворений при цьому амоніак розчиняєтьсяв конденсаті, підвищуючи його лужність. Так як гідразин в чистому виді токсичний і вогненебезпечний, працювати з ним надо обережно.

В останні часи з метою боротьби з накипеутворенням в парових котлах встановлюється пристосування для магнітного оброблення води, а також ультразвукової обробки води. Ці два методи вдносяться до безреагентних методів, які характеризуються простотою застосування.

Суть магнітного методу заключається в тому, що вода проходить через спеціальний апарат, де вона піддається кототкочасному впливу магнітного поля, при ультразвоковій обробці – впливу ультразвукових коливань.

Але на сьогодні немає достовірних теорій безреагентної обробки води. Ці методи характеризуються нечіткістю і непостійністю отриманого ефекту. До недоліків безреагентних методів відноситься те, що важко піддати контролю зміни в обробленій воді.

Застосування на суднах Чорноморського флоту магнітних і ультразвукових установ не підтвердив переваг цих методів перед застосуванням відомих реагентних методів усунення твердості води.

Намагання комбінувати безреагентні та реагентні методи не принесли успіху. Перспективними залишаються термічні методи обробки води, які забезпечують безнакипну роботу котлів і призупиняють процеси електрохімічної і міжкристалітної корозії металів.

Продукти ЮНІТОР для оброблення води.

Головна мета оброблення води котла.

1. усунути твердість води.

2. підтримувати повне значення рН і лужності в споживчій воді і в воді котла.

3. призупинти корозію, особливо корозію по причині кисню.

4. не допускати утворення накипу.

5. попередження піно утворення.

Продукти «Юнітор»

Комбінована обробка

1. Рідкий продукт

2. Комбінований продукт.

Одноцільова обробка:

1. Лужний контроль.

2. Контроль твердості.

3. Контроль кисню.

4. Каталізований сульфіт натрію.

5. Коагулянт котла

6. Контроль конденсації.

Комбінована обробка води в котлі низького тиску

1. Рідка добавка – комбінований хімічний продукт обробки для викосритання в котлах низького тиску. При цьому усувається твердість, вода отримує необхідну лужність, усувається розчинний кисень. Рідкий продукт додається за результатами аналізу води. Якщо котел відкритий і непідпалений, рідкий продукт подається через отвір, але коли котел в роботі, то оброблення проводиться через спеціальну лінію дозування.

2. Комбінована добавка – це комбінований продукт хімічнорго оброблення, близький до рідкої добавки, але у вигляді порошку, він зменшує твердість і утворює певний рівень рН. Комбінований продукт додається до води поступово при постійному перемішуванні. Дозується він за допомогою загрузочного пристрою байпаса прямо в поживну лінію котла. Через добу після введення комбінованої добавки проводитсья аналіз води або тестування на

А) Р-лужнсть – 100-300 ррm на СаСО3

Б) Хлориди – 200 ррm

В) Кондесат рН – 8,3-9,0

Хімлабораторія Спетропак

Спектропак -309

Існують 4 проблеми, які вирішуються при обробці охолоджуючої води дизеля.

1. Накип – утворюється з солей, які є воді; можна запобігти її утворенню, використовуючи дистилят, але при цьому підвищується корозія.

2. Корозія – це процес оксинення металів під дією навколишнього середовища. Коли деталі виготовлені з різних металів, то більш активний метал стає анодом, а пасивний – катодом. В результаті виникає гальванічна пара електронів. Анод оксинюється, а на катоді йде відновлення. Юнітор пропоную викоритовувати інгібітори. Соль азотистої кислоти захищає сталь, азоль – мідь, а борат – підтримує певне значення рН.

3. Обрастання відрізняється від накипу тим, що накип утворюється з солей, а обрастання обумовлене наявністю у воді завислих частинок.

4. Мікробіологічна активність – солі азотистої кислоти діють як поживне середовище для деяких бактерій, це призводить до зміни рН, що також підсилює мікробіологічну активність.

Обробка води і водоконтроль колтлів за програмою «QUADCHEM» фірми «Vecom». Для водообробки використовуються два препарати QC-3 і QC-4, які розроблені фірмою ВЕКОМ, на основі сучасної технології і являють собою складні органічні продукти, які містять полімери, нейтралізовані органічні кислоти і пілвкоутворюючі аміни. Разом вони забезпечують надійний захист поверхні нагріву котла від накипу і корозії. Початкова доза для препарату становить QC-3 0,75 л, для препарту QC-4 – 0,25л. розрахована кількість препарату до 20 л дистильованою водою, заливається в бачок дозуючого пристрою і на протязі 2 годин при максимальній подачі насоса –дозатора вводиться в котел. Після введення в котел початкової дози розраховується добова доза препарату: QC-3 0,2л, для препарту QC-4 – 0,4л на 1 кубічний метр водного об’єму котла. Потім проводиться аналіз котлової води за допомогою судової-експрес лабораторії.

1. рН

2. проводимість

3. Хлориди в конденсаті

Препарат QC-3 – являє собою темно-коричневу рідину ,яка містить нейтралізовані органічні кислоти, органічні інгібітори корозії і накипеутворення. Препарат не горить, має лужні влатсивості.

Препарат QC-4 – рідина коричневого кольору, містить нейтралізовані органічні кислоти і аміни. Препарат не горить, визиває подразнення шкіри. При роботі з ним потрібно застосовувати спецодяг, рукавиці, захисну маску. При потраплянні на шкіру необхідно звернутися до лікаря.

Література

1. Ахметов Н. С. Общая и неорганическая химия. Учебник для вузов. Высшая школа, 1981 – 680с.

2. Глинка Н. Л. Общая химия. Учебное пособие для вузов. – Л., Химия, 198

3. Хомченко И. Г. Общая химия. – 1987

4. Потапов В. М., Хомченко П. Г. – Вища школа, 1987

5. Телегус В. С. Основи загальної хімії – Світ, Львів,2000.

6. Михайличенко Я И. Курс общей и неорганической химии., М.- 1965.

Лекція 16

Тема.Нафта. способи переробки нафти.

Мета лекції: Дати поняття про склад нафти, способи переробки нафти (перегонка, крекінг), продукти переробки нафти, їх характеристика.

Матеріал лекції сприяє формуванню наступних компетенцій: загально-наукові компетентності КЗН-4 (Базові знання фундаментальних наук в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін); Інструментальні компетентності КІ-5 (Усне і письмове спілкування рідною мовою); Системні компетентності (застосувати свої знання на практиці) КС-1

В процесі вивчення теми: «Нафта. способи переробки нафти» курсант повинен отримати:

Знання про:

• склад нафти;

• способи переробки нафти;

• фракції, які утворюються в результаті перегонки нафти;

• очищення нафтопродуктів;

• детонаційна стійкість бензину

План лекції.

1. Нафта як сировина рідких палив і масел.

2. Способи переробки нафти:

• перегонка нафти;

• крекінг нафти.

3. Характеристика фракцій, які утворюються в результаті перегонки нафти.

4. Детонаційна стійкість бензинів.

Нафта – це пальна масляниста рідина зі специфічним запахом, розповсюджена в осадовій оболонці Землі і яка є найважливішою корисною копалиною. [8] Це горюча рідка корисна копалина, складна суміш, головним чином складається з вуглеводнів, з домішкою органічних сірчистих, азотних та смолистих речовин. Нафта являє собою маслянисту рідину червоно-коричневого, іноді майже чорного кольору; зустрічається слабозафарбована у жовто-зелений колір та іноді зовсім безкольорова нафта.

Найголовнішою властивістю нафти, які принесли їй світову славу виняткових енергоносіїв, є її здатність виділяти при згорянні значну кількість тепла.

Сира нафта звичайно не застосовується. Для одержання з нафти технічно цінних продуктів її піддають переробці.

Існує ряд думок як про вихідні для нафти речовини, так і про причини і процеси, що обумовлюють її утворення. Більшість дослідників в прихильниками гі­потези органічного походження нафти. За цією гіпотезою, нафта — продукт складних перетворень у земній корі рослинних і тваринних залишків, похованих в осадках давніх морів. Припуска­ють, що в процесі ущільнення донних морських осадів розсіяні в материнських породах нафто­ві вуглеводні видавлюються разом з водою і переміщуються у пористі породи — колекто­ри. Різниця в матеріалі, з якого утворюва­лась нафта, надалі могла бути однією з причин утворення різних видів нафти. Існують також припущення, що нафта — продукт реакцій неор­ганічного синтезу, які відбуваються в глибо­ких зонах земної кори та у верхній частині мантії Землі. За іншими гіпотезами, наф­тові вуглеводні належать до первинної кос­мічної субстанції (поряд з залізом, силікатами і водою), яка ввійшла до складу земної кулі під час формування планет сонячної системи.

Т.Л. Гинзбург-Карагічева, що відкрила присутність у нафті різноманітних мікроорганізмів, привела у своїх дослідженнях багато нових, цікавих зведень. Вона установила, що в нафтах, що раніше вважалися отрутою для бактерій, на великих глибинах йде кипуче життя, що не припинялося мільйони років підряд. Цілий ряд бактерій живе в нафті і харчується нею, змінюючи, таким чином, хімічний склад нафти.

Академік И.М.Губкін у своїй теорії нафтоутворення додавав цьому відкриттю велике значення. Т.Л. Гинзбург-Карагічевой установлено, що бактерії нафтових шарів перетворюють різні органічні продукти в бітумінозні. Під дією ряду бактерій відбувається розкладання органічних речовин і виділяється водень, необхідний для перетворення органічного матеріалу в нафту.

Академіком Н.Д.Зелінським, професором В.А.Соколовим поруч з іншими дослідниками велике значення в процесі нафтоутворення надавалось радіоактивним елементам. Дійсно, доведено, що органічні речовини під дією альфа-променів розпадаються швидше і при цьому утворюється метан і ряд нафтових вуглеводнів. Академік Н.Д.Зелінський і його учні установили, що велику роль у процесі нафтоутворення грають каталізатори.

У більш пізніх роботах академік Н.Д. Зелінський довів, що вхідні до складу тваринних і рослинних залишків пальмитова, стеаринова й інша кислоти при впливі хлористого алюмінію в умовах порівняно невисоких температур (150-400о) утворять продукти, по хімічному складі, фізичним властивостям і зовнішньому вигляду схожі на нафту. Професор А.В. Фрост установив, що замість хлористого алюмінію - каталізатора, відсутнього в природі, - його роль у процесі нафтоутворення грають звичайні глини, глинисті вапняки й інші породи, що містять глинисті мінерали.

Нафта здатна переміщуватися разом із своїми супутниками (вуглеводневими газами і водою) по тріщинах, розривах і пористих породах. Потрапляючи в природні пастки (перегини складок, виклинювання пористої верстви тощо), нафта скупчуєть­ся в них, тобто утворюються її родовища, що можуть бути об'єктом промислової експлуатації. Родовища нафти звичайно містяться в пісках, пісковиках і пористих або кавернозних вап­няках (в поровому просторі осадових порід), а також у порожнинах і тріщинах щільних кристалічних та метаморфічних порід. Обов’язковими супутниками нафти є газ і мінералізо­вані води.