3. Предмет соціологічної науки

Розглянуті категорії і поняття дають можливість підійти до визначен­ня предмета соціології.Адже саме соціальні явища і процеси, виникнен­ня різних форм спільного життя людей, характер людських спільнот, яви­ща і процеси, що в них відбуваються, виникають на основі взаємодії лю­дей. Сили, які об'єднують і руйнують ці спільноти, зміни, що відбува­ються в них, особливо соціальні зміни, пов'язані з радикальними пере­твореннями в суспільстві. Усе це й становить предметну сферу соціології (рис.2.3). Вона вивчає процеси і стереотипи індивідуальної і групової вза­ємодії, форми організації соціальних груп та відносини між ними, вплив груп на індивідуальну поведінку. Соціологія досліджує і пояснює, як і чому люди підпорядковують свою активність вибору спільних раціональ­них шляхів, як інтегрована у взаємодії індивідуальна діяльність людей перетворюється на цілеспрямоване соціальне життя суспільства.

Рис.2.3. Предметна сфера соціології

Слід зауважити, що складність і багатовимірність предметної сфери відбивається на визначенні предмета соціології.У сучасній літературі існує кілька поглядів на предмет соціології. На думку В. Іванова, соціо­логія вивчаєсоціальні відносини.При цьому він їх тлумачить широко, включаючи в сферу дослідження громадянського суспільства відносини між групами людей, які посідають різне становище в суспільстві, різняться ступенем участі в економічному й духовному житті, джерелами доходів, структурою особистого споживання, рівнем індивідуального розвитку, ти­пом суспільної свідомості, способом життя.

Соціолог В. Ядов розглядав як ключову предметну категорію соціоло­гії соціальну спільноту.Соціологія, на його погляд, — це наука про ста­новлення і функціонування соціальних спільнот, соціальних організацій і процесів як модулів, наука про соціальні відносини як механізми взаємо­зв'язку і взаємодії між різними соціальними спільнотами, наука про закономірності соціальних явищ і масової поведінки.

Одночасно сформувалася й інша позиція, що належить, зокрема, А. Ка- бищі та ін., згідно з якою базисною предметною категорією соціології є поняття соціальна структура.Збагачуючи гуманістичну спрямованість соціології, Ж. Тощенко пропонує включити в предмет соціологіїреальну суспільну свідомістьз усіма суперечностями її розвитку: діяльність, реаль­ну поведінку людей як предметне втілення (за формою і змістом) знань, установок, ціннісних орієнтацій, потреб та інтересів, що фіксуються в реальній свідомості; умови, в яких розвивається свідомість, здійснюються вчинки і формується поведінка людей.

Відомий соціолог М. Руткевич запропонував визначати соціологію як нау­ку про суспільство, як систему, що перебуває в постійному розвитку. Пред­метом соціології він вважав загальні закономірності розвитку суспільства. Поширену в західній соціології думку найбільш інтегровано узагальнив американський соціолог Н. Смелзер, який вважав, що соціологія—ценаукове дослідження суспільства і соціальних відносин,спосіб вивчення людей.

Аналіз наведених поглядів на предмет соціологіїпоказує, що визна­чення предмета соціології має грунтуватись на узагальненні всіх позицій, а також відображати інтегрований погляд на сутність соціології як науки. Саме з таких позицій визначає предмет соціології російський соціолог Г. Осіпов в Енциклопедичному соціологічному словнику. На його думку, соціологія — це наука про загальні та специфічні закони й закономірності розвитку і функціонування історично визначених соціетальних систем, про механізми дії та форми прояву цих законів у діяльності особистостей, соціальних груп, класів, народів".

Отже, об'єм поняття предмет соціологіївимагає віднесення до нього і динаміки поведінки людини, і способів взаємодії людей та їхніх думок. Тут ідеться про поведінку не лише окремих індивідів, а й соціальних груп та спільнот, про способи взаємодії між окремими людьми, соціальними група­ми і спільнотами, процеси економічної, політичної і духовної соціалізації, діяльність соціальних інститутів, механізми прояву масової свідомості.

Таким чином, соціологія за допомогою свого інструментарію забезпе­чує аналіз і оцінку, діагностику соціальних явищ, визначає, якою мірою діють позитивні й негативні тенденції, наскільки ті сили, на які треба спиратися, рухаючись до мети, готові до наступного кроку і в чому не готові, які сили заважають цьому тощо. Наукове пізнання й оцінка реаль­ного стану сил соціального процесу визначає їхні можливості, а його всебіч­на діагностика і є найважливішим завданням соціології. У зв'язку з цим слід мати на увазі, що будь-який стан кожного соціального явища об'єд­нує моменти минулого, теперішнього й майбутнього. Взаємодія і взаємо­зв'язок цих трьох моментів соціального явища в конкретній ситуації його здійснення визначають характерну особливість предмета соціології.

Цим зумовлюється одна з найважливіших особливостей предметної сфери соціології як науки — постійно виявляти реальну картину стану і характеру змін у соціальній структурі суспільства: від особистості, сім'ї, колективу тощо до суспільства в цілому, розкриваючи й оцінюючи складне і мінливе розташування суспільних сил у процесі соціального й економіч­ного розвитку країни, оновлення всіх сфер життя суспільства.

Друга особливість предмета соціологіїполягає в тому, що він відображає не лише суть і стан соціального явища, а й закономірність перетворення цього стану в нову якість. Так, специфіка предмета соціології визначається і необхід­ністю, і законами перетворювальної практики в царині соціального буття сус­пільства. Звідси — розуміння специфіки соціальних знань. Воно не обмежу­ється лише пізнанням та оцінкою реальної ситуації і тих сил, що її визначають.

Слід наголосити, що визначальною властивістю предмета соціологіч­ного знанняє й те, що він охоплює всю сукупність зв'язків і відносин, які називаються соціальними. А оскільки ці зв'язки та відносини в кожному конкретному соціальному об'єкті завжди організовані особливим чином, то об'єкт соціологічного знання завжди виступає як соціальна система. Тому головним завданням соціології є типологізація соціальних систем, дослідження зв'язків і відносин кожного соціального об'єкта на рівні закономірностей, отримання конкретного наукового знання про механізми дії та форми вияву цих закономірностей у різноманітних соціальних сис­темах для цілеспрямованого управління їхньою поведінкою.

Отже, поняття соціального, соціальних дій, зв'язків, відносин і проце­сів, способу їх організації є вихідним моментом для розуміння специфіч­них особливостей предмета соціологічного знання,а поняття соціальних закономірностей — для розуміння сутностіпредмета соціології.

Поряд із цим, соціологіярозробляє теорію, методологію, особливі спо­соби, прийоми і процедури, що викликають сприятливі зміни для суспіль­ного розвитку в тій чи іншій складній соціальній системі або ситуації.

Перед соціологією стоїть надзвичайно важливе і дуже складне завдан­ня, пов'язане з розробкою цілісної системи соціологічного знання, а та­кож соціальних технологій з метою підвищення ефективності всієї пере­творювальної практики, характеристик способу життя, найповнішого розкриття потенціалу кожної особистості. Адже перетворювальна діяль­ність у галузі соціального буття суспільства, як і будь-яка перетворювальна діяльність узагалі, передбачає знання механізмів функціонування соціаль­них процесів та їх науково обґрунтованого використання при створенні соціальних технологій, розробці прогнозів і практичних рекомендацій для ухвалення державних та управлінських рішень.

Таким чином, предметом соціології єсоціальні дії, явища, зв'язки, відносини і процеси, що відбуваються в суспільстві, а також закономір­ності виникнення й функціонування соціальної реальності, тобто оточу­ючого нас соціального життя. Водночас, визначальною властивістю пред­мета соціології є те, що він охоплює всю сукупність дій, зв'язків, відно­син, явищ і процесів у суспільстві, що мають назву соціальних.