методичка ГТ практикум

11

Стандартний план порівняльної характеристики туристичних центрів

(для реферативних робіт БЗМ-1)

1.Загальні відомості (географічне положення, населення і адміністративний статус, соціально-економічний розвиток).

2.Природні туристичні ресурси (геоморфологічні, кліматичні і

метеорологічні, водні морські і прісноводні, бальнеологічні, біологічні, зокрема лісові і фауністичні, геологічні, зокрема спелеологічні, специфічні).

3.Природно-антропогенні туристичні ресурси (курортні та лікувально-оздоровчі місцевості, природно-заповідні території і пам’ятки природи, агроландшафти та інші природно-господарські об’єкти, зокрема водні).

4.Антропогенні туристичні ресурси (історико-культурні пам’ятки та

їх комплекси, історичні міста, музеї, галереї і скансени, видатні архітектурні пам’ятки і шедеври мистецтва, культові споруди і сакральні центри, тематичні розважальні парки, інженерно-індустріальні, біосоціальні тощо).

5. Подієві (природні, природно-антропогенні, антропогенні).

12

Перелік тем реферативних робіт

(для БЗМ-2)

1.Туристичні ресурси Харківської області.

2.Туристичні ресурси Донецької області.

3.Туристичні ресурси Луганської області.

4.Туристичні ресурси Дніпропетровської області.

5.Туристичні ресурси Запорізької області.

6.Туристичні ресурси Сумської області.

7.Туристичні ресурси Полтавської області.

8.Туристичні ресурси Чернігівської області.

9.Туристичні ресурси Київського регіону. 10.Туристичні ресурси Київського регіону. 11.Туристичні ресурси Черкаської області.

12.Туристичні ресурси Кіровоградської області. 13.Туристичні ресурси Херсонської області. 14.Туристичні ресурси Миколаївської області. 15.Туристичні ресурси Одеської області. 16.Туристичні ресурси Одеської області. 17.Туристичні ресурси Вінницької області. 18.Туристичні ресурси Житомирської області. 19.Туристичні ресурси Рівненської області. 20.Туристичні ресурси Волинської області. 21.Туристичні ресурси Хмельницької області. 22.Туристичні ресурси Тернопільської області. 23.Туристичні ресурси Львівської області. 24.Туристичні ресурси Львівської області. 25.Туристичні ресурси Закарпатської області. 26.Туристичні ресурси Івано-Франківської області. 27.Туристичні ресурси Чернівецької області. 28.Туристичні ресурси АР Крим.

29.Туристичні ресурси АР Крим. 30.Туристичні ресурси АР Крим.

Допускається написання деяких найбільш обширних тем рефератів колективно по 2-3 студенти: АР Крим, Київський регіон, Львівська та Одеська області.

13

Структура туристичної характеристики регіону:

1.Фактори розвитку туризму:

-загальні відомості і географічне положення;

-адміністративно-територіальний поділ;

-особливості природного середовища;

-особливості економічного розвитку;

-особливості розвитку транспорту …

2.Ресурси оздоровчо-лікувального туризму:

-приморські кліматичні курорти та центри геліо-, і таласотерапії;

-гірські кліматотлікувальні та гірськолижні курорти;

-бальнеолікувальні водні та грязелікувальні курорти;

-гідротермальні курорти і сучасні центри спа-велнес індустрії;

-інші центри відпочинку і масової рекреації населення …

3.Ресурси пізнавально-екскурсійного туризму:

-об’єкти Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО;

-видатні пам’ятки архітектури, історії та культури, музеї, галереї, виставки;

-видатні палацово-паркові комплекси та фортифікаційні споруди;

-видатні природно-заповідні об’єкти (національні парки, заповідники тощо);

-видатні сакральні комплекси і споруди, центри паломництва;

-етнографічні комплекси, скансени, ресурси розвитку сільського туризму;

-ресурси гастрономічного туризму: винний, пивний туризм, ...;

-туристичні ресурси сучасної культури та індустрії ...

4.Ресурси активного і спортивного туризму:

-гірський пішохідний туризм та альпінізм;

-водний річковий туризм: каякінг, рафтинг, байдинг, каноїнг, честерінг;

-водний морський туризм: підводний, вітрильний, серфінг;

-велосипедний туризм: рівнинний, приморський, гірський, сільський;

-спелеологічний і спелестологічний туризм;

-інші види (повітряний, мисливський, рибальський, сафарі тощо) ...

5.Ресурси подієвого і розважального туризму:

-міжнародні та національні фестивалі і карнавали;

-концерти та виступи зірок естради, культури і мистецтва;

-видатні спортивні події: футбол, олімпійські ігри, Формула-1, теніс …;

-тематичні парки, центри розваг і грального бізнесу, …

6.Ресурси ділового туризму:

-центри ділового життя: бізнесу та комерції, освіти та науки тощо;

-найвідоміші економічні, політичні та наукові події;

-штаб-квартири міжнародних і національних організацій і компаній;

-видатні виставково-ярмаркові заклади, заходи і події …

7.Ресурси розвитку круїзного туризму:

-ареали і маршрути морського круїзного туризму;

-ареали і маршрути річкового круїзного туризму;

-ареали і маршрути залізничного круїзного туризму;

-інші специфічні, екзотичні, нетрадиційні види туризму …

14

3. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Семінарське заняття – це така організаційна форма навчального заняття, під час якого викладач проводить обговорення зі студентами питань з тем, визначених навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться у такій формі:

-доповідь студента (до 20 хвилин) з обговоренням (до 10 хв.),

-виступ студента (до 10 хв.) з обговоренням (до 5 хв.),

-повідомлення студента (до 5 хв.) з обговоренням (2-3 хв.),

-представлення студентами рефератів (до 10 хв.),

-ділові ігри (до 60 хв.) тощо.

3.1 Організаційно-методичні аспекти

Семінарські заняття є важливою ланкою практично орієнтованої аудиторної роботи, під час яких студенти поглиблюють свої інтелектуальні навички і вміння, розвивають критичне мислення, формують вміння виступати перед аудиторією, а також висловлювати і відстоювати власні думки і твердження.

Підчас семінарських занять з дисципліни «Географія туризму» студенти виступають із виступами за певними темами (тематика самостійних реферативних робіт), що доповнюють і поглиблюють основний лекційний матеріал, а також супроводжують свої виступи мультимедіа-презентаціями. Таке цільове взаємопоєднання аудиторної і поза аудиторної (самостійної) роботи концентрує навчальні ресурси студентів, а отже дозволяє підвищити рівень ефективності навчання.

Тематика виступів на семінарах як і їх чіткий графік подається на початку навчального семестру. В організаційному плані семінарські заняття проводяться як за традиційними (виступ - питання – відповідь - обговорення), так і за різними нетрадиційними: активними й ігровими формами, що активізують творчі та інтелектуальні здібності студентів.

Нетрадиційні форми семінарських занять є більш ефективними з точки зору активізації інтелектуальної та організаційної участі студентів підчас семінарського заняття, покликані боротись із студентською пасивністю («відбуванням номеру»).

Досвід проведення семінарських занять у ігровій формі показує високий рівень студентської зацікавленості й активності, разом з тим підвищеної емоційності, що сприяє кращому засвоєнню інформації. Крім того, студенти приймають участь у підведенні підсумків семінару, тобто виставлянні оцінок за роботу на семінарі, що має певний педагогічно-виховний аспект і формує у студентів самокритичність, відповідальність, демократичність, колективність, чесність, прозорість у відносинах між собою, створює основу для формування дружніх стосунків у студентському колективі.

15

Крім того застосовується і форма за типом колективного SWOT-аналізу: в основі семінарського заняття є виступ-доповідь конкретного студента, рідше колективний виступ (2-3 студенти), тоді як решта студентів кожний індивідуально як у письмовій формі (чернетка), так і в усній (в процесі обговорення) формулюють так звані «плюси» і «мінуси» поданого доповідачем матеріалу. Така форма дозволяє більш критично підійти як до обговорення виступу, так і активізує інтелектуальну роботу інших студентів, що не доповідають під-час семінару.

У великих за кількістю студентів групах (понад 20), виникає ситуація, коли стає досить складно визначити оцінки усіх студентів за усну роботу на семінарі, внаслідок обмеженості часу і великої кількості студентів, а оскільки це є порушенням принципу паритетності – пропонується така форма участі студента у семінарі, як практик-конспект за темами виступів на семінарах інших студентів. У контексті даної дисципліни - це може бути заповнення за певним стандартним планом інформаційно-туристичних таблиць по кожному представленому регіону чи туристичному центру, про яку йде мова на семінарах, або ж заповнення туристичною інформацією спеціально підготовлених для таких цілей контурних карт. Рідше, і тільки у поєднанні з іншими, використовуються така форма як фронтальний контроль, коли на основі виступів доповідачів формується ряд невеликих запитань і тестових завдань і в кінці заняття на 10-15 хвилин дається міні-контрольна робота.

Запропоновані форми покликані мобілізувати уважність та активність студентів, що не доповідають, змушують їх вести міні-конспект виступів і краще засвоювати навчальний матеріал.

3.2 Тематика семінарських виступів

Тематика семінарських виступів спрямована на поглиблення вивчення теоретичного лекційного матеріалу, зокрема дослідження туристичних ресурсів тих держав світу, які не розглядаються на лекційних заняттях, і повністю відповідає тематиці індивідуальних реферативних робіт. Таким чином уся навчальна робота студента повністю взаємопов’язана за різними формами і темами навчальної роботи.

Тематика семінарських занять блоку змістовних модулів №1 пов’язана із більш детальним і ресурсознавчим аналізом різних туристичних центрів (населених пунктів) України і покликана сформувати базові поняття про структуру туристичного потенціалу певних територій в цілому.

Тематика семінарських занять блоку змістовних модулів №2 пов’язана із більш детальним і функціональним аналізом туристичних ресурсів різних регіонів України і покликана сформувати диференційоване усвідомлення «туристичного образу» і привабливості даних регіонів у туристичному контексті, а також їх спеціалізацію і місце на національному і світовому ринку туристичних послуг.

17

3.3 Слайд-презентації

Слайд-презентація призначена супроводжувати виступ (доповідь) студента на семінарі і є окремим видом навчальної роботи. Слайд презентація готується за допомогою комп’ютерного програмного забезпечення (рекомендується програма MS PowerPoint, операційна система Windows версій вище 2000+). Слайд-презентація повинна чітко відповідати змісту виступу (доповіді) і/або доповнювати його візуалізаційними і опорними елементами. Рекомендується така структура слайд-презентації:

1)титульний слайд, де у текстовому форматі за аналогом титульної сторінки реферату, вказується відомча належність і назва ВНЗ, де виконується робота, назва кафедри, навчальної дисциплін, тема роботи, виконавець (виконавці), викладач, місце і рік виконання.;

2)імперативний слайд (слайди), де у текстовому форматі вказується

об’єкт, предмет і мета роботи, а також план (зміст) виступу (роботи);

3)термінологічний слайд (слайди), де у текстовому форматі вказуються визначення основних термінів і понять (якщо це обумовлено метою і завданнями роботи).

4)змістовні слайди, де відображаються елементи тематичного змісту

роботи, - це можуть бути короткі і лаконічні текстові елементи, таблиці статистичних даних, графіки, діаграми, схеми, фотографії, але обов’язковою є наявність картографічних зображень і фотографій туристичних об’єктів.

5)слайд-висновки, де стисло і лаконічно у текстовому форматі позначають основні моменти роботи.

6)слайд-подяка за увагу під час виступу.

Усі текстові елементи слайдів повинні бути читабельним на відстані і легко сприйматись. Текст слайду повинен містити не більше 7-10 рядків (до 400-450 печатних символів), фотографії і картосхеми – чіткими, яскравими, бажано з повним екранним заповненням (електронний формат не менше ніж 1200х800 пікселів).

18

4. ПРАКТИЧНІ РОБОТИ

Практичні роботи є важливою складовою навчального процесу, на яких студенти не просто поглиблюють теоретичні знання, а й засвоюють навики застосування теоретичних знань під час виконання конкретних практичних завдань. Практичні роботи виконуються в аудиторний час на практичних заняттях (методична частина) та у поза аудиторний час (виконавча частина). На практичному занятті видаються завдання для виконання, пояснюється методика і приклади їх виконання. Оцінюється повнота і правильність виконання завдань, рівень засвоєння методичних принципів.

В основі практичних робіт – алгоритмічні дії, виконання яких покликане сформувати у студентів певні конкретні вміння і навички аналізу, обробки, трансформації і відтворення складної інформації за темою навчальної дисципліни, зокрема:

-аналітична робота із статистичними таблицями і рядами даних, проведення групових математико-статистичних розрахунків, зокрема за допомогою комп’ютерної техніки і різного програмного забезпечення;

-графічна візуалізація розрахункових даних (побудова графіків, діаграм, гістограм, таблиць, структурних схем, слайдів тощо), зокрема за допомогою комп’ютерної техніки і різного програмного забезпечення;

-робота із картографічними даними, побудова елементарних картографічних зображень за результатами власних розрахунків, зокрема за допомогою комп’ютерної техніки і різного програмного забезпечення;

-творча робота і подальший аналіз власних результатів, отриманих під час виконання практичної роботи.

Виконання практичних робіт передбачає засвоєння певних методичних

принципів їх виконання під контролем і з поясненнями викладача, для чого власне і призначені саме практичні заняття, тоді як основна розрахункововиконавська робота повинна проводитись студентом самостійно індивідуально у поза навчальний час (в домашніх умовах, під час консультацій, в лабораторіях та бібліотеці ХТЕІ КНТЕУ тощо).

Найбільш доцільною тематикою практичних робіт на першому етапі вивчення «»Географії туризму» є аналіз туристичних відмінностей і спеціалізацій різних територій: центрів, районів, регіонів (на прикладі України), аналіз їх географічного положення і особливостей використання основних об’єктів туристичної атракції .

Пропонуються 2 практичні роботи за темами БЗМ-1 і БЗМ-2, тематика і зміст яких повністю інтегровані з тематикою семінарських занять.

Дозволяється здавати практичні роботи для перевірки в електронному вигляді, але тоді файл повинен бути повністю підготовлений до друку (формат файлів *.doc, *.docx, *rtf), – в даному випадку файлу присвоюється ім’я, яке включатиме прізвище студента, групу, скорочену назву предмета і виду роботи, наприклад: «Іванов_ТР-12_Геотур_ПР-1».

19

ПРАКТИЧНА РОБОТА №1 «Порівняльний аналіз туристичних центрів України»

Мета роботи – засвоїти географічне розташування найбільш аттрактивних туристичних центрів України, засвоїти алгоритм оцінки туристичного потенціалу певного центру і визначити його на прикладі трьох типових туристичних центрів України (на вибір)..

Для виконання даної роботи використати статистичну таблицю у Додатку А.1. Зразок контурної карти для виконання роботи поданий у Додатку А.2. За необхідності надаються електронні версії даних документів.

Розрахунки проводити у програмі Excel Microsoft. Для виконання графічних робіт з контурною картою на комп’ютері рекомендуться програма Paint Windows (мінімально) або Photoshop Adobe (оптимально).

Завдання:

1.Проаналізувати перелік найбільших туристичних центрів України із Таблиці А.1 (в Додатку А), позначити певним чином (+, v, , …) туристичну спеціалізацію даних центрів.

2.Згрупувати туристичні центри за кількістю галузей туристичної спеціалізації.

3.Позначити зазначені туристичні центри на контурній карті України виконавши такий порядок дій:

3.1Позначити крапкою на карті місцезнаходження туристичних центрів.

3.2Відобразити кожний туристичний центр круговою діаграмою, де 1 мм радіуса відповідатиме 1 галузі туристичної спеціалізації. Спочатку відображати ті, що мають найбільше галузей спеціалізації.

3.3Позначити різнокольоровими сегментами діаграми туристичну спеціалізацію туристичних центрів (для цього в умовних позначеннях «розшифрувати кожний колір»).

3.4Підписати назви туристичних центрів (друкованими літерами, паралельно горизонтальним рамкам карти). Якщо назви накладаються одна на одну, то позначити їх цифрами і в умовних позначення «розшифрувати»).

4.Проаналізувати перелік актуальних туристичних ресурсів (Тх) і елементів туристичної інфраструктури (Тy) у Таблиці 4.1.

5.Провести оцінку туристичного потенціалу трьох типових туристичних центрів (на вибір із Таблиці 2.1) за такими формулами:

ТП = Т1хТ2, де Т1=ΣТх Т2=ΣТy,

звідки Тх=КзначхТР, і Тy=КзначхТІ, де:

20

ТП –туристичний потенціал, Т1 – сумарне значення забезпеченості наявними туристичними ресурсами,

Т2 – сумарне значення наявного рівня розвитку туристичної інфраструктури, Тx – рівень забезпеченості конкретним видом туристичних ресурсів,

Ty – рівень розвитку конкретного елемента туристичної інфраструктури, ТР – рівень актуальності конкретного туристичного ресурсу, ТІ – рівень актуальності конкретного елементу туристичної інфраструктури, Кзнач – коефіцієнт значимості певного оціночного компоненту.

Критерії присвоєння балів при оцінці актуальності туристичних ресурсів та інфраструктури

7. Провести письмовий аналіз отриманих результатів, зокрема зробити висновок про рівень забезпеченості туристичними ресурсами різних районів України.