Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛекцииГІС в КС / 2_Характеристику об’єкту автоматизації.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
267.78 Кб
Скачать

2.6. Роль і місце земельного кадастру в національній інфраструктурі геопросторових даних

На сучасному етапі інформатизації суспільства однією з найбільш важливих проблем є створення єдиного національного інформаційного середовища, яке б акумулювало всі наявні види інформаційних ресурсів. До них, в першу чергу, відносяться просторові дані, інформація економічного та народногосподарського характеру, науково-технічні та інші дані, пов'язані з навколишнім середовищем та людською діяльністю. Інтеграція таких даних в єдину систему дає можливість створення та багатоцільового використання комплексного інформаційного середовища як в окремих регіонах, так і по країні в цілому. В першу чергу така інформація необхідна для оптимізації управлінських рішень на всіх рівнях. Вирішення цієї проблеми стало можливим завдяки інтенсивному розвитку та широкому запровадженню геоінформаційних технологій. В міжнародній практиці такі просторові дані отримали назву геопросторових даних (geospatial data), а все, що пов'язано з їх формуванням, супроводом, підтримкою, технологічним забезпеченням та використанням - інфраструктурою геопросторових даних.

Проблема створення інфраструктури геопросторових даних сформувалась в самостійний науково-технічний напрямок, який інтегрує в собі методологію ведення відомчих та галузевих кадастрів, геодезії та картографії, дистанційного зондування, ГІС- та Іпіегпеї-технологій тощо.

Найбільші успіхи в галузі створення національних інфраструктур геопросторових даних досягнуті в США, Австралії, Великобританії, Нідерландах, Новій Зеландії та Канаді. В цих країнах зазначена проблема вирішується на рівні національних програм на основі прийнятих планів заходів та створення відповідних інституцій по збору, обробці та розповсюдженню геопросторової інформації. В США національна інфраструктура геопросторових даних створюється у відповідності з директивою Президента США від 3 квітня 1994 року, в якій наведено найбільш поширене на сьогодні визначення національної інфраструктури геопросторових даних -"націона.льна інфраструктура геопросторових даних - це технологія, політика, стандарти та людські ресурси, які необхідні для отримання, обробки, зберігання, розповсюдження та покращення використання геопросторових даних". Згідно з директивою "Геопросторові дані означають інформацію яка визначає просторове місцезнаходження і характеристики природних та штучних об'єктів місцевості та меж на землі. Ця інформація може бути отримана, разом з іншими, методами дистанційного зондування, картографування та геодезії".

Головна мета створення інфраструктури геопросторових даних полягає в інтеграції просторових даних, підвищенні їх якості та забезпеченні оперативного доступу до даних та багатоцільового їх використання. Створення в Україні державної інфраструктури геопросторових даних дасть можливість проведення єдиної науково-технічної політики та системної координації робіт в галузі формування та використання інформаційних ресурсів, запровадження єдиних стандартів та уніфікованих технологій збору та обробки даних, уникнути дублювання робіт та інформації та забезпечить широкий доступ і ефективне використання даних.

В Україні стан робіт по створенню національної інфраструктури геопросторових даних характеризується як початковий, але цій проблемі останнім часом приділяється значна увага. Так створений технічний комітет ТК -103, який займається питаннями щодо гармонізації міжнародних стандартів до потреб і особливостей України та розробкою на базі їх та рекомендацій OpenGIS національних стандартів.

Особлива роль в створенні інфраструктури геопросторових даних належить державному земельному кадастру. Аналіз функціонального призначення кадастрів, на основі міжнародного досвіду, показує, що інтеграція баз даних кадастрів, корпоративний підхід до формування та використання баз даних кадастрів можливий тільки за умов їх ведення на одному просторовому базисі, на єдиній системі ідентифікації та класифікації об'єктів обліку кадастрів (в першу чергу земельних ділянок), на основі застосування загальноприйнятих стандартів представлення та обміну даними за чітко регламентованими умовами і порядком надання та обміну інформацією.

Просторовою основою ведення кадастрів є базові геопросторові дані, які представляють собою стандартизований набір геопросторових даних, що є достатним для достовірної просторової прив'язки найбільшої кількості інших даних та їх оптимального застосування і обробки засобами ГІС.

13